В Україні хочуть запровадити 4‑денний робочий тиждень: що пропонують, як це працює в інших країнах та скільки голосів під петицією

В Україні пропонують скоротити робочий тиждень до чотирьох днів і 32 годин без зменшення зарплати. Відповідну петицію №41/010242–26еп зареєстрували 3 липня 2026 року на сайті Кабміну. Станом на 6 вересня її підписали 19 334 людини з необхідних 25 тисяч. Автори хочуть спочатку протестувати нову модель у межах державного пілота.

Чотири робочі дні замість п’яти без втрати зарплати: наскільки це реально в Україні Фото згенероване ШІ

Головне

• В Україні пропонують 32-годинний робочий тиждень — чотири робочі дні замість п’яти, але з повним збереженням зарплати.
• Петиція передбачає пілотний проєкт у державних, комунальних і приватних організаціях. Якщо експеримент буде успішним, модель хочуть поширити ширше.
• Досвід інших країн показує позитивні результати. В Ісландії після масштабних експериментів продуктивність переважно не впала, а добробут працівників зріс. У британському пілоті 71% учасників повідомили про зменшення вигорання, а кількість лікарняних скоротилася на 65%.
• Це не чарівна формула для будь-якого бізнесу. Скорочення робочого часу потребує перебудови процесів: менше зайвих зустрічей, автоматизації, чіткіших пріоритетів і контролю результату. У деяких сферах один додатковий вихідний для всіх може бути просто неможливим.

Що саме пропонують змінити в Україні

Петиція №41/010242–26еп, збір підписів за якою розпочався 3 липня 2026 року, пропонує перейти на чотири робочі дні або 32 години на тиждень без зменшення зарплати.

Тобто йдеться не про популярну модель «4/10», коли люди працюють чотири дні по 10 годин і таким чином зберігають 40-годинний тиждень. Українська пропозиція значно радикальніша: прибрати вісім робочих годин на тиждень, але не забирати частину зарплати.

Ініціатори також пропонують не запускати реформу одразу для всіх.

Спочатку має з’явитися державний пілотний проєкт — у ньому хочуть протестувати новий графік в окремих галузях, бюджетних установах і приватних компаніях. Після цього результати мають оцінити й вирішити, чи варто масштабувати модель.

Це важливий момент, адже одна справа — скоротити робочий час в офісі, де частину процесів можна автоматизувати або організувати гнучкіше. І зовсім інша — лікарня, виробництво, транспорт, магазин чи комунальна служба, які мають працювати щодня.

Читайте також: 4‑денний робочий тиждень: петиція до Кабміну, як підписати та чого очікувати

Чи можна вже зараз працювати чотири дні на тиждень

Петиція сама по собі не змінює трудове законодавство.

За чинним Кодексом законів про працю нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Водночас підприємства можуть встановлювати меншу норму робочого часу, а неповний робочий тиждень може бути запроваджений за домовленістю між працівником і роботодавцем.

Але тут є важлива різниця із запропонованою реформою.

Якщо роботодавець просто переводить працівника на неповний робочий час, зарплата за загальним правилом розраховується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Тобто чотири дні замість п’яти ще не означають автоматично ту саму зарплату.

Саме тому автори петиції окремо наполягають на 32 годинах і збереженні повного заробітку.

Чи справді чотириденний робочий тиждень підвищує продуктивність

Найцікавіше в цій історії — те, що ідея вже неодноразово проходила перевірку на практиці.

Один із найвідоміших експериментів провели у Великій Британії у 2022 році. У ньому взяли участь 61 організація та близько 2900 працівників. Компанії скоротили робочий час на 20%, але зарплати не зменшували.

Результати виявилися доволі переконливими:

• 71% працівників повідомили про зменшення вигорання;
• 39% — про нижчий рівень стресу;
• кількість лікарняних скоротилася на 65%;
• плинність кадрів зменшилася на 57%;
• 92% компаній заявили, що хочуть продовжити чотириденний тиждень після завершення експерименту;
• у 23 компаніях, які надали фінансові дані, виручка в середньому навіть трохи зросла — на 1,4%.

Тобто головний висновок був не «люди працювали менше й зробили менше». Навпаки: скорочення робочого часу не призвело до помітного падіння результатів бізнесу.

Дослідники також з’ясували, що працівники почали свідомо шукати способи працювати ефективніше. Наприклад, компанії скорочували непотрібні зустрічі, змінювали організацію роботи та активніше використовували технології.

Читайте також: Чи готові ІТ-компанії перейти на 4‑денний робочий тиждень

Чотири дні роботи не означають, що вихідний  обов’язково припаде на п’ятницю

Є ще один нюанс, який легко загубити в дискусії про «чотириденку».

Не обов’язково, що всі працюватимуть з понеділка по четвер, а п’ятниця стане третім вихідним разом із суботою та неділею.

У британському експерименті компанії самі обирали формат. Десь усі працівники мали один спільний вихідний, а десь вихідні розподіляли між людьми, щоб компанія могла продовжувати працювати всі п’ять днів.

Для України це теж може бути принциповим.

Наприклад, IT-компанія потенційно може закрити офіс у п’ятницю. А ось лікарня чи сервісний бізнес навряд чи може просто сказати клієнтам: «Побачимося через три дні».

Тому майбутній пілот, якщо його запустять, може показати не лише чи працює 32-годинний тиждень, а й яка саме модель найкраще підходить різним сферам.

Ісландія скоротила робочий час — і не втратила продуктивність

Одним із найвідоміших прикладів стала Ісландія.

У 2015–2019 роках там провели два великі експерименти зі скорочення робочого часу. Працівникам скорочували тиждень до 35–36 годин без зменшення зарплати. У дослідженнях взяли участь близько 2500 людей — понад 1% усієї робочої сили країни на той момент.

Результати були позитивними: продуктивність і якість послуг у більшості робочих місць залишилися на тому самому рівні або зросли, а працівники повідомляли про менший стрес, менше вигорання, краще здоров’я та баланс між роботою й особистим життям.

Після експериментів коротший робочий час почав поширюватися значно ширше. За даними дослідників, до 2021 року угоди про скорочений робочий час або можливість його скоротити охоплювали близько 86% працюючого населення Ісландії.

Саме тому Ісландію часто наводять як один із головних прикладів того, що скорочення робочого часу може працювати не лише як експеримент для кількох компаній.

Що показав досвід Португалії

Схожий експеримент провела Португалія.

У 2023 році там протестували чотириденний робочий тиждень у 41 приватній компанії, а загалом у проєкті взяли участь понад 1000 працівників. Компанії використовували різні формати скорочення робочого часу. Дослідники окремо оцінювали продуктивність, витрати та прибутки бізнесу, а також добробут, якість життя й фізичне та психічне здоров’я працівників.

Підсумкова оцінка португальського урядового центру PLANAPP назвала результати переважно позитивними для компаній і працівників, хоча водночас виявила труднощі та умови, необхідні для успішного переходу.

Тобто міжнародний досвід поступово підводить до іншої логіки: питання не лише в тому, скільки годин людина сидить на роботі, а в тому, скільки корисної роботи вона реально встигає зробити за цей час.

Що відбувається з людьми після скорочення робочого тижня

Для працівників головна перевага — очевидна: з’являється ще один день, який не потрібно витрачати на роботу.

Але дослідження показують, що люди використовують його не лише для того, щоб лежати на дивані.

У британському експерименті працівники розповідали, що додатковий день часто йшов на побутові справи, спорт, сім’ю, спілкування, хобі та навчання. Для батьків він міг означати більше часу з дітьми, а для інших — можливість нарешті зайнятися справами, на які постійно не вистачало часу.

Це важливо ще й тому, що додатковий вихідний фактично може не збільшувати кількість «ледачого» часу, а зменшувати навантаження на звичайні вихідні.

Тобто субота й неділя перестають бути двома днями, коли треба одночасно закупитися, прибрати квартиру, вирішити всі побутові питання, побачитися з родиною і хоч трохи відпочити.

Чому чотириденний тиждень особливо обговорюють в Україні

Для України ця дискусія має ще один вимір.

Автори петиції прямо пов’язують скорочення робочого часу з необхідністю зменшити професійне вигорання, зберегти кадровий потенціал і дати людям більше можливостей для відновлення в умовах тривалого воєнного стресу.

Це не означає, що додатковий вихідний автоматично вирішить проблему втоми. Але якщо людина постійно працює на межі можливостей, ще один день відпочинку може мати цілком практичну цінність — від побутових справ до догляду за дітьми й відновлення.

Для роботодавців тут також є потенційна вигода: менше вигорання може означати менше лікарняних, меншу плинність кадрів і простіший пошук людей у дефіцитних професіях.

У чому головний ризик чотириденного робочого тижня

Є і зворотний бік.

Якщо просто забрати один робочий день, але спробувати втиснути всі п’ять днів роботи у чотири, працівники можуть отримати не більше свободи, а чотири дуже виснажливі дні.

Саме тому міжнародні експерименти зазвичай будуються навколо скорочення загальної кількості годин, а не простого перенесення 40 годин на чотири дні. У британському дослідженні йшлося саме про 20% скорочення робочого часу без зменшення зарплати.

Інша проблема — сфери, де людина фізично повинна бути на робочому місці. Для виробництва, медицини, транспорту чи торгівлі перехід може вимагати більше працівників, змінного графіка або додаткових витрат.

Тому українська петиція й передбачає спочатку пілот, а вже потім можливе масштабування.

Що буде далі з петицією про 4‑денний робочий тиждень

Станом на 6 вересня петиція зібрала 19 334 підписи з 25 тисяч необхідних. Тобто для досягнення необхідного порогу залишалося 5666 голосів.

Якщо петиція набере необхідну кількість підписів, це ще не означатиме автоматичного переходу України на чотириденний робочий тиждень. Наступний крок — розгляд пропозиції урядом.

А далі все залежатиме від того, чи буде готова держава тестувати модель на практиці.

І тут Україна вже має на що подивитися: Ісландія, Велика Британія та Португалія показали, що скорочення робочого часу може не лише подобатися працівникам, а й не шкодити продуктивності бізнесу. Але водночас ці експерименти показують і головне — чотириденний тиждень не працює за принципом «просто не виходимо в п’ятницю». Він вимагає перебудувати сам спосіб організації роботи.

Тож питання для України тепер не тільки в тому, чи хочуть люди ще один вихідний. Питання в тому, чи зможе бізнес і держава організувати роботу так, щоб за 32 години робити стільки ж або більше, ніж зараз за 40.

Читайте також: Менше сну та вища продуктивність: як на нашу команду вплинув чотириденний робочий тиждень — Net­peak