UA RU
logo
05 Sep 2022

Відсутність буму інновацій під час пандемії. Переклад The Economist

Валерія Присяжнюк

Редактор в MC.today

Цифровізація та нові способи роботи мали посприяти зростанню продуктивності. Що пішло не так?

Редакція MC.today публікує переклад матеріалу The Economist.

Перекладено бюро перекладів «Профпереклад».

Переклад від

З ковідом прийшов «технооптимізм»

Поміж випробувань і негараздів під час років пандемії був і позитивний бік. Наприкінці 2020 року, після схвалення вакцин проти COVID-19, а також на початку 2021 року, коли ліки спрацювали, почав поширюватися технооптимізм.

Якщо люди мали змогу зробити рятівні щеплення за кілька місяців, то чому світ не зміг вийти зі стану повільного зростання та низької продуктивності?

Курс
UI/UX Design
Навчіться у вільний час розробляти вебінтерфейси, які подобатимуться клієнтам, та заробляйте від $1000
РЕЄСТРУЙТЕСЯ!

Компанії отримали змогу опанувати цифрові навички як ніколи раніше; перехід до дистанційної роботи надав змогу людям, вільним від офісних пліток і виснажливих поїздок, працювати ефективніше; незабаром з’явилися б вакцини від усіх хвороб, які тільки можна собі уявити. Уряди пообіцяли витратити значні кошти на науку; компанії створили привабливі плани R&D.

Це була справжня зміна настрою. Протягом років, що передували пандемії, темпи зростання заможних країн світу різко сповільнилися. У 2010-х роках продуктивність праці в США – виробіток за годину роботи – зростала вдвічі повільніше, ніж у попереднє десятиліття. Суспільства розучилися знаходити нові ідеї, перетворювати їх на інновації та поширювати ці інновації.

У книзі Роберта Гордона «Зліт і падіння темпів зростання економіки США», опублікованій 2016 року, стверджується, що залишається менше відкриттів, які можуть змінити життя. На початку 2020 року у провідному журналі American Economic Review опублікували статтю про те, що все важче знайти ідеї, навіть якщо існує необхідність.

Імовірність того, що динаміка зміниться, була п’янкою, і не лише тому, що передбачалося, що пандемія принесе щось хороше. Зростання продуктивності є основною причиною підвищення реальної заробітної плати. З розширенням пропозиції в економіці інфляція створювала б менше проблем. А інновації покращили б життя людей у спосіб, який не згадується в економічних даних. Втім, за нашим аналізом можна зробити гнітючий висновок: наразі мало ознак того, що глобальна економіка стає продуктивнішою.

Графік The Economist

Графік The Economist

Офіційна статистика надзвичайно мінлива через збої, спричинені карантином (див. графік 1). У другому кварталі 2022 року ВВП США впав на 0,1%, попри кількість американців, що працюють, яка зросла на 1,3 млн. ВВП Британії впав на стільки ж, а зайнятість зросла на 150 тис. Отже, обидві економіки виробляють менше, а людей працює більше.

Як зазначається в новій статті пана Гордона з Північно-Західного університету та Хасана Сайеда з Принстона, сьогоднішнє слабке зростання продуктивності є зворотним боком сильного зростання у 2020 році. Тоді американські фірми звільняли своїх найменш цінних працівників, підвищуючи рівень продуктивності. Тепер вони знову влаштовують їх на роботу, послаблюючи його.

Дані, що опубліковуються частіше, підтверджують думку про те, що зростання продуктивності залишається на низькому рівні. Глобальний індекс менеджерів із закупівель (pmi), складений банком JPMorgan Chase, запитує керівників про стан економіки та їхній бізнес.

Графік The Economist

Графік The Economist

Приблизний показник продуктивності, отриманий за індексом менеджерів із закупівель, який ми розраховуємо шляхом віднімання компонента зайнятості індексу від компонента виробництва, за останні місяці фактично впав. Ми бачимо подібні результати, опубліковані іншим банком Goldman Sachs, який застосував ту саму методологію до показника економічної активності в реальному часі (див. графік 2).

Чому обіцяний бум продуктивності не відбувся? Оптимісти стверджують, що переваги збільшення інвестицій після пандемії відчуватимуться повільно. Між більшими інвестиціями в бізнес і зростанням продуктивності часто існує відставання від трьох до п’яти років. У новому дослідженні Джейсона Драхо з іншого банку UBS робиться висновок, що «починаючи з 2024 року решта десятиліття може виглядати більше як друга половина 1990-х, а не друга половина 1970-х». Проте є три причини побоюватися, що інноваційний бум після пандемії може так і не настати.

Перша причина стосується інвестицій. Компанії витрачають, але не обов’язково на те, що підвищує рівень продуктивності. Останніми місяцями, коли клієнти натрапляють на порожні полиці, багато хто намагається розширити та захистити ланцюжки постачання. Це покращує здатність тримати стійку позицію, але, створюючи надлишок, також збільшує витрати. Велика кількість фірм також формують «ресурси» або створюють запаси сировини та готової продукції. Такі витрати зараховуються до інвестицій, що вимірюються в національних рахунках, але не впливають на рівень продуктивності.

У Німеччині наприкінці 2021 року накопичення запасів становило 9% від загального обсягу інвестицій, що є максимальним показником в історії.

Отже, короткострокове управління кризою має пріоритет над довгостроковими інноваціями. В Америці витрати на НДДКР залишаються високими, але наші орієнтовні розрахунки для 31 країни свідчать про те, що загальні витрати заможних країн світу на «продукти інтелектуальної власності» становлять приблизно $3 трлн на рік – це менше, ніж до пандемії. Існує мало фактів про бум нових відкриттів і використання передових технологій.

2020 року економісти із захопленням говорили про майбутню хвилю автоматизації, оскільки компанії інвестували в ШІ та машинне навчання. Втім, імпорт американських роботів у реальності не перевищує показника, який був зафіксований незадовго до пандемії.

Другий фактор стосується роботи вдома. Майже за одну ніч сотні мільйонів людей перейшли з роботи в офісі на роботу за кухонним столом. Багато хто там і залишився: третину оплачуваних повних робочих днів в Америці тепер проводять вдома. Це чудовий варіант для балансу між роботою та особистим життям.

Але прогнози про те, що це також посприяє ефективнішій роботі працівників, як передбачалося в дослідженнях до пандемії, поки не справдилися. Недавнє опитування економістів в Америці та Європі свідчить про те, що в них немає «впевненості щодо довгострокового впливу на рівень продуктивності». Вдома люди мають змогу більше зосередитися на «поглибленій роботі»; вони також можуть проводити більше часу, вигулюючи собаку.

Дійсно, у деяких випадках пандемія спричинила низьку продуктивність – це третій фактор. Компанії все ще витрачають на додаткове прибирання та інші заходи, аби люди почувалися в безпеці, що навряд чи сприятиме підвищенню прибутковості. З кожною хвилею ковіду працівники все частіше беруть лікарняні.

Згідно з офіційним опитуванням на початку літа, приголомшливі 4 млн американців заявили, що не працюють через хворобу або доглядають за особою, хворою на ковід.

У Британії, коли минулого року люди повернулися до роботи в офісах, частка робочих годин, втрачених через хворобу, різко підскочила.

Можливо, що в якийсь момент заможні країни світу переживуть довгоочікуваний бум продуктивності. Але, враховуючи нестабільність «пандемічної» економіки, пан Гордон та пан Сайєд не бачать «ймовірності відновлення зростання рівня продуктивності епохи пандемії, як багато хто припускав».

На основі великої кількості рецензованих доказів до пандемії встановили, що рівень інновацій різко сповільнився, і пояснили структурні причини цього. Сприйняття бажаного за дійсне недостатньо, аби сприяти змінам.

Джерело: матеріал The Economist.

 

По теме:

Новости

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: