З толком чи без нього? Чи є таке слово в українській і чим його краще замінити

Часта помилка під час переходу на українську, зокрема, розмовну, це спроби дослівно перекладати усталені фрази та вислови, звичні в спілкуванні російською. Часто ситуацію ускладнює і те, що в українській буває більше відповідників одному й тому ж російському слову. Щоправда, вживатися вони можуть у різних контекстах.

Розповсюджений приклад – це слово «толк», неправильно вживання якого призводить до появи калькованих виразів, як-от «збити з толку» чи «із цього не вийде толку». Якими відповідниками краще послуговуватися в українській залежно від ситуації, пояснила акторка дубляжу, телеведуча та тренерка з усного мовлення Вікторія Хмельницька.

Так, найчастіше «толк» в українській вживається в значенні «пуття». Так, коли ми маємо на увазі, що щось робиться «без толку», то правильний відповідник – «без пуття», а якщо хочемо «дать толк чему-либо», то краще «доводити до пуття».

Хмельницька розглянула й кілька прикладів правильного перекладу сталих виразів:

• не возьму в толк – не збагну, не второпаю;
• сбиваться с толку – збитися з пантелику, спантеличитися;
• из него толк не выйдет – з нього не буде пуття;
• из него будет толк – з нього будуть люди;
• что из него толку – яка з нього користь;
• что толку – яка рація, який сенс;
• говорить без толку – говорити безугаву, безупину або ж забагато;
• бестолковые разговоры – пусті розмови, беззмістовні балачки;
• толком не знаю – не знаю подробиць, до пуття нічого не знаю;
• бестолковый (про людину) – нетямущий, безголовий, йолоп, бевзень, тугодум, важкодум.

Читайте також: Здогадаються не всі: як українською сказати «транжира»

Освітній портал «Мова – ДНК нації» також наводить кілька прикладів сталих виразів, у яких фігурує слово «толк»:

• где ум, там и толк – де голова, там і розум;
• старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями;
• шуму много, а толку мало – галасу багато, а діла мало; діла на копійку, а балачок на карбованець; хвальби повні торби, а в торбах нема нічого.

Цікаво, що в «Словнику української мови» наводять кілька значень і самого слова «толк», яке за нагоди також може використовуватись:

• розум, глузд – «Нема в тебе толку – хоч запали, так не трісне» (Номис);
• користь, добрий наслідок – «Марко підсувався до земляка, гомонів та гомонів, що аж язик ставав колесом, а толку з того мало» (Григорій Тютюнник);
• суть, смисл – «Не доберу я толку у твоїх речах, – каже Петро» (П. Куліш);
• лад, порядок (переважно розмовний) – «У нашому полку чортма толку» (Українські народні прислів’я та приказки).

Також «толк» рідко вживається для позначення пересудів або і спрямування, напряму.

Раніше ми розповідали про 16 суржикових слів, від яких варто позбутися вже зараз.