Жар, скала, голубий і не тільки. 12 українських слів, які помилково вважають суржиком

Багато хто з нас у прагненні правильно говорити й писати українською відмовляється від вживання слів, які можуть бути калькою з російської. Однак є в нашій мові й такі, які ми безпідставно вважаємо неправильними, як-от «безплатний». Про це слово ми детальніше писали тут. А в цій статті зібрали ті, які можна вживати і в усній мові, і на письмі.

Отже, 12 українських слів (звісно, загалом їх дещо більше), які помилково вважаються суржиком та калькою.

1. Інтерес. Насправді це слово – латинізм, який вживається в значеннях «викликати зацікавленість», «брати участь», а також «бути важливим». Тому навіть прикметник «інтересний» не вважається помилкою.
2. Празник. Простими словами, це синонім слова «свято», який походить зі старослов’янської мови та означає день, у який можна не працювати.
3. Мисль. Це слово потрапило до українських словників у цілком органічний спосіб. Його коріння сягає праслов’янської та грецької мов.
4. Строїти. Це ще одна лексема праслов’янського походження, що використовувалась для визначення чи наведення порядку. Подібні за звучанням та значенням слова є також у багатьох мовах індоєвропейської групи
5. Рихлий. В українській мові – як і в польській, словацькій і чеській – це слово означає втрату пружності, свіжості та здебільшого не вважається помилковим.
6. Давити. У значенні «тиснути» це слово також походить із праслов’янської та має чимало похідних, як-от «давка», «давитися», «давило».
7. Звати. Ще одне слово з давньою слов’янською історією. Його вживали і вживають у значенні «іменувати» або «кликати».
8. Стид. Зазвичай це слово використовують для вираження загального докору чи осуду, а саме воно визначає почуття зніяковіння, незручності тощо. В нього праслов’янське походження, а спільнокореневі з ним зустрічаються також у польській, чеській та словацькій мовах.
9. Скала. Це слово також прийшло до нас із праслов’янської та вживається переважно в значенні «щось відколоте» або «щось розколоте».
10. Жар. Це слово, крім української, присутнє також у словниках польської, словацької та словенської мов. А походить воно від праслов’янського «горіти».
11. Голубий. Насправді «голубий» – це не калька, відповідником якої вважають слово «блакитний». У тій самій праслов’янській так позначали колір, що нагадує синій полиск крила голуба.
12. Їзда. У давні часи це слово вживали для визначення способу пересування за допомогою транспорту. А якщо точніше – перебування людини на спині їздової тварини, наприклад, коня. Це слово також походить зі праслов’янської, а спільнокореневі є в чеській, словацькій та словенській мовах.

Нагадаємо, наприкінці травня цьогоріч після п’ятирічного перехідного періоду остаточної чинності набув оновлений український правопис. Про головні зміни, які варто взяти до уваги, ми писали тут. Але директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко зазначив, що затверджений правопис містить низку помилок. Тож уже наприкінці 2024 року можуть оприлюднити нову версію документа.