У новому українському правописі виявили «десятки помилок». Науковець пояснив, що з ним не так

Директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко розповів про проблеми нового українського правопису, котрий набув остаточної чинності наприкінці травня 2024 року. Зокрема, про те, що в ньому містяться десятки помилок, а сам він досі перебуває на доопрацюванні.

Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко розповів про проблеми чинного українського правопису та що з ним буде далі. Фото: Павло Гриценко via Wikimedia Commons [CC BY-SA 3.0 DEED], Depositphotos

Про 30 головних змін нового правопису, які потрібно знати, ми детально розповідали тут. Проте, за словами Павла Гриценка, ухвалений та погоджений у 2019 році тодішнім прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом правопис готували не так якісно, щоб його можна було вважати завершеним державним документом.

«На превеликий жаль, історія з українським правописом 2019 року – це історія прояву волюнтаризму в розв’язанні мовних питань. Ми маємо тепер ці наслідки», – зазначив науковець в інтерв’ю для «Радіо Свобода».

Гриценко повідомив, що нові правила ухвалювались поспіхом, без погодження остаточного варіанту з Інститутом української мови.

«Звичайно, там десятки, десятки помилок, грубих помилок, неточностей», – наголосив він.

Лінгвіст розповів, що після публікації оновленого правопису на сайті Кабміну, тобто коли ним уже почали користуватися, паралельно готували ще одну версію. У ній враховували грубі помилки, що все ж увійшли до версії 2019 року, а заразом – додавати нові.

«Так народився той правопис, який зараз Міністерство освіти виставляє нібито як легітимний. Але це нелегітимний правопис. Легітимний той, який ухвалений Кабінетом міністрів, який приховують», – зауважив очільник Інституту.

За словами науковця, нині українці живуть насправді без правопису. В утриманні суспільної уваги навколо нього Гриценко бачить її відвертання від удержавлення української мови, остаточний перехід до якої ще не відбувся.

Читайте також: Підступні англіцизми: як диджитал-спеціалістам уникнути поширених помилок транслітерації

Він вважає, що мовний омбудсмен насамперед повинен подати позов проти авторів, що свого часу підписали правопис, яким нині послуговуються мільйони українців.

«Авторів, які пишуть “іменем України”. Але ви пишете від імені України каліченою українською мовою», – вказав науковець на одну з помилок.

Як зазначив Гриценко, в Інституті української мови розуміють ситуацію, що склалася, і вже працюють із недоліками в українському правописі. Насамперед із нього видалять самоочевидні речі, як-от орфографічні правила та норми, та скоротять сам документ. Для узгодження змін скликатимуть фахівців із різних університетів, проте в цьому процесі не братимуть участь Кабмін, МОН чи навіть НАН.

«Коли українська держава змінює мовний код і відходить від постколоніального російськомовного узалежнення до вільного українського мовного простору, у нас має бути українськоцентрична, питомо літературна мова, а не кальки із російської, приховані чи не приховані. І ці залежності ми через правопис мусимо подолати», – пояснив Гриценко.

Оновлений та виправлений документ відповідно до чинного законодавства передадуть на розгляд комісії з мовних стандартів. За прогнозами, варіант для обговорення може бути готовим уже наприкінці 2024 року. Також науковець зауважив, що до того часу, тобто поки робота над українським правописом триває, дискутувати з приводу цього питання не варто.

Новий проєкт українського правопису, який створила Українська національна комісія з правопису, презентували наприкінці літа 2018 року. Тоді експерти наголошували на варіативності у вживанні низки літер. Документ у цій редакції схвалили 22 травня 2019 року, а вже 3 червня того ж року він почав діяти. За 5 років, а саме наприкінці травня 2024-го, завершився перехідний період, а Верховний Суд визнав його чинну редакцію обов’язковою до застосування.

Раніше ми розповідали про OnlineCorrector та інші сервіси, що допоможуть уникати помилок у текстах українською.