П’ять років тому ми з Євгеном створили унікальну бізнес-модель, яка побудована на творчості й особистому бренді Євгена. Фактично за невеликий проміжок часу нам вдалося перетворити його впізнаваність на успішний бізнес.
Коли я почала працювати з Євгеном, мене дуже зацікавила тема популярності. Я шукала відповіді на три запитання:
Досліджуючи різні аспекти популярності, я зрозуміла, що потенційно популярним може стати будь-хто: від викладача, музиканта та підприємця до студента, лікаря чи спортсмена. Тож чому одні заслуговують публічне визнання, у той час коли інші залишаються непоміченими?
Так склалися обставини, що сьогодні позиція ресторатора вважається в Україні значно важливішою та крутішою, ніж кухаря. Тобто люди, які готують смачні страви, вибирають продукти, створюють нове меню, не отримують стільки слави та популярності, як місце, у якому вони працюють. Я впевнена, що більшість українців знають здебільшого імена власників ресторанів, а не героїв смаків.
Візьмемо до прикладу київські заклади: «Охота на овець», «Мафія», «Наполі» чи China Hi. Ви знаєте, хто готує в цих ресторанах? Очевидно, більшість відповість «ні». Однак легко зможе назвати імена власників цих закладів.
Ми звикли захоплюватися митцями, акторами чи музикантами, бо вони дарують нам певні емоції. Але їжа – це теж емоція. То чому шеф-кухарі не заслуговують на публічне визнання?
Аналізуючи цю проблему, найперше, із чим я зіштовхнулася, – освіта. На жаль, у головах українців досі існує думка, що професія кухаря – це щось другосортне. А професійна технічна освіта – непрестижна та незатребувана. Раніше, якщо ти не знав, ким бути або що робити в житті, ти йшов у технікум вчитись на кухаря. Тобто ми взагалі не звикли сприймати цю професію серйозно.
Ще одна проблема – загальна культура харчування українців. У Радянському Союзі кухарі здебільшого працювали в закладах громадського харчування з максимально обмеженим набором продуктів. Основна мета відвідування таких закладів – швидко поїсти технологічно просту їжу. Про яку оригінальність страв і культуру харчування взагалі могла бути мова? Я вже не кажу про те, щоб познайомитись з кухарем та подякувати йому за приготовану страву.
Звісно, сьогодні, коли їжа стає трендом, ставлення до професії кухаря починає змінюватися. Особливо це помітно у великих містах. Українці звикають їздити до Одеси, Львова, Дніпра чи Харкова не тільки за емоціями, а й новим смаковим досвідом від конкретних шеф-кухарів.
Євген Клопотенко та Олександра Фідкевич
Потреба бути побаченим і почутим прийшла до нас із західної культури і зробила міжлюдську комунікацію візуальною. Тобто чим більше вас бачать – тим ви успішніші. Що ми маємо в підсумку?
Популярних осіб часто позиціюють як талановитіших і кращих. А візуальна впізнаваність затьмарює успіхи всіх тих, хто досі її не опанував. Часто популярність – це дуже ефемерна річ, яка зовсім не пов’язана із професійними результатами. Достатньо потрапити в інформаційний простір і навчитися в ньому працювати.
Прочинивши для себе завісу популярності, людина постає перед вибором: чи вкладати зусилля в розвиток свої впізнаваності, чи пустити справи плином. Більшість під тиском страху зупиняється на другому варіанті. Якщо цей страх не усвідомити, марно сподіватися на успішний результат.
Я веду до того, що за будь-якою популярністю стоїть велика психологічна робота. Адже кожен із нас має особливу прошивку дитячими фобіями та дорослими комплексами. І кожен самостійно вирішує, працювати над ними чи ні. Та факт залишається незмінним: не використовувати популярність як інструмент для покращення свого життя досить нерозумно. Це стосується всіх професій без виключення.
Звісно, популярність не обмежується тільки славою та визнанням. Це комплекс факторів, які допомагають зробити професійне й особисте життя якісно кращим. Найперше слід визнати, що популярність допомагає рости фінансово. Бути впізнаваним означає бути магнітом: починаючи із цікавих ініціатив і закінчуючи дороговартісними рекламними контрактами.
Крім того, популярність дозволяє рости не тільки професійно, а й особистісно. Бути залученим у кілька проєктів чи ініціатив. Заснувати власний бренд, стати ведучим телевізійного шоу чи мати власну колонку в тижневику. Зазвичай, якщо ви публічно відповідаєте за експертність в одній зі сфер, перед вами відчиняються двері суміжних. А це хороша нагода розвиватися в інших цікавих напрямах.
Не слід також забувати, що популярність допомагає істотно розширювати коло спілкування. Бути відомим – це підтримувати контакт з безліччю людей: від послів і дипломатів, до музикантів, спортсменів, політиків, журналістів, блогерів і топмоделей. То чому б цим не скористатися?
Популярність – це завжди гра в довгу та постійна робота над собою. Не варто розраховувати, що одного дня ви прокинетеся й отримаєте визнання світу. Таке трапляється лише в кіно.
Для того щоб досягти популярності, інколи знадобиться не один рік. Вам може здаватися, що ваші старання не проносять жодного результату. Та це зовсім не так. Щоб зміни проявилися, потрібен час.
Віднесіться до побудови своєї популярності як до гри. Робіть усе в задоволення та будьте на цьому шляху зі 100%-ю віддачею. Так одного дня ви помітите, що ваше життя стало зовсім іншим.
Открыть успешный бизнес в Америке довольно просто. Это ежегодно делают сотни тысяч иммигрантов. В этой…
Если бы вы спросили об оценке кампаний в социальных медиа несколько лет назад, то, вероятно,…
В начале 2023 года на Etsy было зарегистрировано более 55 тыс. предпринимателей из Украины. Но,…
Сейчас моя компания делает бриллиантовые украшения для более ста магазинов по Украине. У нас есть…
Привлекательность Китая падает, а мировые фонды избегают Поднебесной во всех классах активов – об этом…
Вера Ворон, соосновательница MC.today, сейчас развивает агентство Creators Agency по продуктовому маркетингу для IT и…