logo

Как научиться говорить «нет». Я перестала тонуть в потоке задач и спать по 4 часа – на это ушло полгода. Эксперимент журналиста MC.today и Shafa.ua

Як навчитися говорити «ні». Я перестала тонути в потоці завдань і спати по 4 години – на це пішло пів року. Експеримент журналістки MC.today і Shafa.ua

У нас в редакции есть традиция – каждый месяц мы читаем какую-то книгу, а потом обсуждаем ее под пиццу на корпоративе. В конце осени мы выбрали нашумевший бестселлер «Эссенциализм. Путь к простоте» Грега Маккеона. Многие в редакции остались от книги в восторге.

В партнерском материале с «Таскомбанком» журналист MC.today Наталия Соловьева рассказывает, как под руководством книги Маккеона разобрала хлам в квартире и научилась говорить «нет», почему банковские технологии могут спасти от покупки очередной ненужной вещи и может ли эта книга действительно упростить жизнь.

Партнер проекта?

Зачем мне вообще понадобилось становиться эссенциалистом

«Эссенциализм. Путь к простоте» – книга для тех, кто погряз в повседневных заботах и кому не хватает времени на важные дела. Так ее описывали Андрей Федорив, Алена Гудкова и другие, без сомнения, эффективные люди.

Мне книга «зашла» с первых страниц. На них Маккеон описывал меня – человека, которому даже в отпуске катастрофически не хватает времени.

Чтобы исправить ситуацию, автор призывал делать меньше, но лучше. Для этого советовал несколько простых, но, как оказалось, сложных вещей: научиться говорить «нет», жертвовать чем угодно ради хорошего сна и расставлять приоритеты.

В момент, когда я читала книгу, ничего из вышеперечисленного я не делала. К примеру, тогда я как раз сама себя завалила текстами. В редакции меня не заставляли – я просто брала все интересные проекты, которые предлагали. Ведь как можно отказаться от крутой темы?

Со сном проблем тоже хватало – за 24 часа я пыталась поработать, сходить на тренировку, приготовить еду и оставить в доме хоть какой-то порядок. Мне редко удавалось лечь раньше двух часов ночи, поэтому я уже несколько месяцев спала по 4–6 часов.

В приоритетах порядка тоже не наблюдалось. Пропустить очередной вечер с друзьями в баре, чтобы спокойно сделать уборку? Бред какой-то, я успею после.

В общем, все это довольно ясно давало понять – читать Маккеона мне надо повнимательнее.

Пункт первый: понять, есть ли у меня вообще что-то ненужное

Одна из рекомендаций в книге звучала так: избавиться от ненужного – вещей, дел, обязательств. Маккеон показал это на примере одежды: он предлагает представить шкаф, в котором никогда не убирались: старая одежда вперемешку с новой, вещи не висят на вешалках. Легко ли в бардаке быстро найти что-то нужное? Конечно, нет.

Чтобы решить эту проблему, автор предлагает оценивать вещи по Правилу 90%.

Его суть такая: «Когда вы анализируете какой-то вариант, оцените его от 0 до 100. Если вариант получит оценку ниже 90 – отбросьте его». Этот принцип Маккеон советует применять всегда, когда вы стоите перед выбором.

Я перебрала полки и одежду на вешалках. Маккеон призывал быть придирчивой – вспоминать, часто ли я надевала эту вещь и идет ли она мне. Оказалось, что около 40% моего шкафа – это одежда, которую я вряд ли надевала хоть раз за последний год.

Оставшиеся вещи я развесила и разложила по местам – мне стало намного легче в них ориентироваться. Это радовало, но надо было еще куда-то деть гору ненужных вещей.

Куда я дела совсем ненужные вещи и зачем отдала в ателье новые штаны

До переезда в Киев я часто отдавала вещи на благотворительность – обычно в местное отделение Красного Креста. Я решила возобновить традицию, но оказалось, что из-за карантина вещи в Красном Кресте не принимают.

Я не придумала ничего лучше, кроме как написать пост в Facebook и спросить у друзей – кому и как можно передать одежду. За пару часов мне «накидали» несколько вариантов, и я выбрала организацию «Місто добра». Сложила постиранные вещи в коробку и курьером отправила по адресу – посылку забрали уже на следующий день. Я не просто избавилась от ненужного, как диктует мне философия эссенциализма, но и сделала хорошее дело.

Среди отложенных в «ненужное» был пакет с коралловыми брюками от модного украинского бренда. Их я купила в «черную пятницу» всего за 400 грн: по скидке 70%, но с условием – вернуть нельзя. Правда, вместо красивых офисных брюк мне приехали казацкие шаровары. Сидели они ужасно. Я расстроилась и «похоронила» их в шкафу.

А теперь решила: раз уж купила брюки со скидкой, могу доложить денег и перешить их. В ателье я заплатила 250 грн, брюки сели идеально. А мне не пришлось тратить время и покупать новые штаны вместо тех, что меня уже устраивали. Эссенциализм!

Коралловые брюки «до»
Коралловые брюки «после»

Как я стала онлайн-торговцем

В моем черном списке оказалось несколько почти новых вещей: пышная юбка миди, коктейльное и повседневное платья, кардиган и блуза. Я решила продать эти вещи, а на вырученные деньги купить что-то новое.

Для начала своей карьеры продавца я выбрала сайт для продажи одежды Shafa.ua. Раньше я пошла бы на другие барахолки, но на самой известной из них года полтора назад я нарвалась на мошенника и отдала 350 грн за несуществующее платье.

Мои объявления

На Shafa.ua можно покупать с помощью безопасной оплаты. Такой способ оплаты страхует покупателя. Допустим, вы оформляете заказ на сайте: вводите данные карты, и с нее списывается стоимость товара. Но деньги продавец получит не сразу – банк заморозит их до момента, пока вы не заберете товар на почте. Если вы откажетесь от посылки, деньги вернутся вам на счет. Такой способ оплаты на Shafa.ua впервые заработал благодаря «Таскомбанку».

Чтобы выложить товар на Shafa.ua, у меня ушло два часа: я сфотографировала одежду, описала ее и поставила максимально лояльные цены – 150–480 грн за вещь. Объявления я опубликовала в середине декабря. За 20 минут до Нового года мне написал первый покупатель – девушка хотела купить платье. Правда, в новогодней суете я так замоталась, что забыла ей ответить.

Как я все-таки продала несколько вещей

Чтобы поскорее продать одежду, после новогодних праздников я снизила цены на несколько вещей. Это сработало: через два дня мне написала еще одна девушка, которая тоже хотела платье. Я сразу предложила покупательнице оформить все через безопасную оплату – она согласилась. Когда девушка оформила заказ, сайт сформировал мне номер декларации для «Новой Почты». В отделении я просто показала его оператору и отдала заранее упакованную посылку.

Девушка забрала платье на следующий день. Деньги пришли мне на карту практически одновременно с уведомлением «Новой Почты» о том, что посылку забрали.

Подключить безопасную оплату на своем сайте

Еще через день я по такой же схеме продала кардиган – здесь никому и ничего не пришлось объяснять, покупательница сама оформила заказ с помощью безопасной оплаты.

За платье и кардиган я выручила 380 грн. Остальные вещи продать пока не вышло – на улице уже потеплело, и сейчас они не актуальны.

Заказ и переписка
Оформление безопасной оплаты

Как я решила сортировать мусор и нашла дома целый пустой шкаф

Во время расхламления квартиры я решила избавиться от десятков пустых коробок из-под обуви – они лежали в шкафу-купе в коридоре и занимали целую секцию.

Мы с соседкой собрали их и вместе с другой бумагой сдали на переработку в супермаркете. Заработали 4 грн на бонусную карту.

На место коробок мы сложили зимние вещи, обувь и верхнюю одежду. Приятный бонус – пальто теперь не будет мяться в пакете, а провисит до холодов в чехле.

Как я случайно едва не купила детское боди

На заработанные 380 грн я решила купить себе что-то новое – чтобы восстановить потери в гардеробе. В магазине я увидела невероятной красоты черно-белое боди, у которого был только один недостаток – цена около 2 тыс. грн. Я оценила боди по Правилу 90% и поняла, что от него стоит отказаться. Ведь иначе пришлось бы экономить на более важных вещах, к примеру, на уроках английского. А это никак не подходит моему новому эссенциалистскому подходу к жизни.

По дороге домой я решила посмотреть боди на Shafa.ua – а вдруг найдется что-то похожее. Мне очень повезло – уже на второй странице я наткнулась на похожую модель за 220 грн. Правда, у продавца не было отзывов. Рисковать не хотелось – я сразу предложила оформить заказ по безопасной оплате.

В пару кликов я оплатила боди, и девушка выслала его в тот же день. Но на почте меня ждал сюрприз – в коробке лежало боди, больше похожее на одежду для детей. В объявлении был указан размер S, а на этикетке – XXS.

Я отказалась от посылки, написала девушке причину и пошла домой ждать деньги. Буквально через час в приложении Shafa.ua сменился статус, мне пришло уведомление, что отказ принят и деньги придут мне в течение семи рабочих дней. Столько ждать не пришлось – все вернулось на следующее утро.

Спустя пару недель я купила коктейльное платье. Продавец отправила его тем же утром, и мне даже не пришлось с ней общаться – обожаю такое. Платье оказалось новым и обошлось мне всего в 255 грн. Это дает ему все 100%, если оценивать по системе Маккеона.

Как я еще пыталась быть эссенциалистом

Разборкой шкафа мои попытки систематизировать свою жизнь не ограничились – я решила ложиться спать пораньше. Маккеон в книге посвятил сну целую главу – ее суть звучит так: «Эссенциалисты систематически и осознанно встраивают сон в свое расписание, чтобы добиваться большего».

Квест «Лечь спать пораньше» я провалила в первый же день – заснула около трех, потому что читала «Эссенциализм. Путь к простоте». Но начатое на этом не бросила – попросила соседку «пинать» меня ложиться спать, и это немного помогло.

Следующим важным вызовом было научиться говорить «нет». Мне повезло с работой – в MC.today через день предлагают написать интересные тексты. Я хваталась за каждый и часто тонула в количестве задач. Нависающие дедлайны не способствуют творчеству – я чувствовала, что начинаю выгорать.

Первым делом я взяла отпуск и закрыла рабочие и бытовые «хвосты». Потом сделала в планировщике Trello доску с задачами и их сроками – это помогло оценивать загрузку за пару минут.

С приоритетами тоже решила разобраться. Я уже несколько лет веду календарь, в котором через день наступаю на одни и те же грабли – меня приглашают на ужин, я соглашаюсь, потом меня приглашают на выставку, и я тоже соглашаюсь. При этом в календаре уже стоит маникюр – 24 года жизни я пыталась втиснуть по два-три разных дела в один вечер.

Философия эссенциализма утверждает, что приоритет может быть только один. «Если мы сами не можем выбрать, на что направить свое время и энергию, за нас это делают другие: начальство, коллеги, клиенты или даже члены семьи», – говорится в книге. Поэтому я решила перестать придумывать отмазки для друзей, почему снова опоздала на встречу или когда наконец смогу выделить им больше часа своего времени. Я стала жить по правилу «Один вечер – одно занятие».

Почему Правило 90% – на самом деле не про одежду и так ли прост этот «путь к простоте»

В целом мои первые полгода жизни по принципам эссенциализма мне понравились, хотя «путь к простоте» оказался сложнее, чем я думала.

Разобрать шкаф оказалось отличной идеей. Хорошая, но нелюбимая одежда отправилась к тем, кому она еще может понадобиться, а у меня появились классные офисные брюки. Я научилась безопасно продавать вещи онлайн, купила на вырученные деньги красивое платье.

А еще поняла, что буду следовать «Правилу 90%» во всех ситуациях, когда стою перед выбором.

Мы с соседкой договорились ложиться не позже 12. Она выполняет это правило, и мне тоже приходится, потому что я не могу шуметь в квартире, когда соседка спит.

Я научилась говорить «нет» и больше не набираю в работу сразу десять текстов. Свою доску в Trello я обновляю каждое утро – выделяю на это 15 минут.

С приоритетами сложнее – в моей жизни постоянно происходит много интересного, и я пока с трудом выбираю самое-самое. Главное достижение по этому пункту – понять, что за вечер после работы можно успеть только что-то одно. С этим смириться у меня получилось.

Даже мои небольшие результаты сделали мою жизнь проще и, как это не парадоксально, эффективнее. Теперь я больше сплю, лучше концентрируюсь и даже быстрее пишу. Поэтому я собираюсь и дальше, пусть и небольшими шагами, следовать принципам эссенциализма.

Партнер проекта?

Подключить безопасную оплату на своем сайте

У нас в редакції є традиція – щомісяця ми читаємо якусь книгу, а потім обговорюємо її під піцу на корпоративі. Наприкінці осені ми вибрали гучний бестселер «Есенціалізм. Шлях до простоти» Грега Маккеона. Багато хто в редакції залишився від книги в захваті.

У партнерському матеріалі з «Таскомбанком» журналістка MC.today Наталія Соловйова розповідає, як під керівництвом книги Маккеона розібрала мотлох у квартирі та навчилась говорити «ні», чому банківські технології можуть врятувати від покупки чергової непотрібної речі та чи може ця книга дійсно спростити життя.

Партнер проєкту?

Навіщо мені взагалі знадобилося ставати ессенціалісткою

«Есенціалізм: Шлях до простоти» – книга для тих, хто загруз у повсякденних турботах і кому не вистачає часу на важливі справи. Так її описували Андрій Федорів, Олена Гудкова й інші, без сумніву, ефективні люди.

Мені книга «зайшла» з перших сторінок. На них Маккеон описував мене – людину, якій навіть у відпустці катастрофічно не вистачає часу.

Щоб виправити ситуацію, автор закликав робити менше, але краще. Задля цього радив кілька простих, але, як виявилося, складних речей: навчитися говорити «ні», жертвувати чим завгодно заради гарного сну та розставляти пріоритети.

У момент, коли я читала книгу, нічого з перерахованого вище я не робила. Наприклад, тоді я як раз сама себе завалила текстами. У редакції мене не змушували – я просто брала всі цікаві проєкти, які пропонували. Адже як можна відмовитися від крутої теми?

Зі сном проблем теж вистачало – за 24 години я намагалася попрацювати, сходити на тренування, приготувати їжу і залишити в будинку хоч якийсь лад. Мені рідко вдавалося лягти раніше другої години ночі, тому я вже кілька місяців спала по 4–6 годин.

У пріоритетах ладу теж не спостерігалося. Пропустити черговий вечір із друзями в барі, щоб спокійно зробити прибирання? Маячня якась, я встигну після.

Загалом, усе це доволі ясно давало зрозуміти – читати Маккеона мені треба уважніше.

Пункт перший: зрозуміти, чи є в мене взагалі щось непотрібне

Одна з рекомендацій у книзі звучала так: позбутися від непотрібного – речей, справ, зобов’язань. Маккеон показав це на прикладі одягу: він пропонує уявити шафу, у якій ніколи не прибиралися: старий одяг упереміш із новим, речі не висять на вішалках. Чи легко в бардаку швидко знайти щось потрібне? Звичайно, ні.

Щоб вирішити цю проблему, автор пропонує оцінювати речі за Правилом 90%.

Його суть така: «Коли ви аналізуєте якийсь варіант, оцініть його від 0 до 100. Якщо варіант отримає оцінку нижче за 90 – відкиньте його». Цей принцип Маккеон радить застосовувати завжди, коли ви стоїте перед вибором.

Я перебрала полки й одяг на вішалках. Маккеон закликав бути прискіпливою – згадувати, чи часто я надягала цю річ і чи личить вона мені. Виявилося, що майже 40% моєї шафи – це одяг, який я навряд чи надягала хоч раз останнім роком.

Решту речей я розвісила і розклала по місцях – мені стало набагато легше в них орієнтуватися. Це радувало, але треба було ще кудись подіти гору непотрібних речей.

Куди я діла зовсім непотрібні речі та навіщо віддала в ательє нові штани

До переїзду в Київ я часто віддавала речі на благодійність – зазвичай у місцеве відділення Червоного Хреста. Я вирішила відновити традицію, але виявилося, що через карантин речі в Червоному Хресті не приймають.

Я не придумала нічого кращого, крім як написат допис у Facebook і запитати у друзів – кому і як можна передати одяг. За пару годин мені «накидали» кілька варіантів, і я вибрала організацію «Місто добра». Склала випрані речі в коробку та кур’єром відправила за адресою – посилку забрали вже наступного дня. Я не просто позбулася непотрібного, як диктує мені філософія есенціалізму, але і зробила добру справу.

Серед відкладених у «непотрібне» був пакет з кораловими брюками від модного українського бренду. Їх я купила  «чорної п’ятниці» всього за 400 грн: по знижці 70%, але з умовою – повернути не можна. Правда, замість гарних офісних брюк мене приїхали козацькі шаровари. Сиділи вони жахливо. Я засмутилася і «поховала» їх у шафі.

А тепер вирішила: якщо вже купила брюки зі знижкою, можу докласти грошей і перешити їх. В ательє я заплатила 250 грн, брюки сіли ідеально. А мені не довелося витрачати час і купувати нові штани замість тих, що мене вже влаштовували. Есенціалізм!

Коралловые брюки «до»
Коралловые брюки «после»

Як я стала онлайн-продавчинею

У моєму чорному списку опинилося кілька майже нових речей: пишна спідниця міді, коктейльна та повсякденна сукні, кардиган і блуза. Я вирішила продати ці речі, а на виручені гроші купити щось нове.

Для початку своєї кар’єри продавчині я вибрала сайт для продажу одягу Shafa.ua. Раніше я пішла б на інші барахолки, але на найвідомішій з них півтора року тому я нарвалася на шахрая і віддала 350 грн за сукню, якої не існувало.

Мои объявления

На Shafa.ua можна купувати з допомогою безпечної оплати. Такий спосіб оплати страхує покупця. Припустимо, ви оформляєте замовлення на сайті: вводите дані картки, і з неї списується вартість товару. Але гроші продавець отримає не відразу – банк заморозить їх до моменту, поки ви не заберете товар на пошті. Якщо ви відмовитеся від посилки, гроші повернуться вам на рахунок. Такий спосіб оплати на Shafa.ua уперше запрацював завдяки «Таскомбанку».

Щоб викласти товар на Shafa.ua, у мене пішли дві години: я сфотографувала одяг, описала його і поставила максимально лояльні ціни – 150–480 грн за річ. Оголошення я опублікувала в середині грудня. За 20 хвилин до Нового року мені написав перший покупець – дівчина хотіла купити сукню. Щоправда, у новорічній метушні я так заклопоталася, що забула їй відповісти.

Як я все-таки продала кілька речей

Щоб скоріше продати одяг, після новорічних свят я знизила ціни на кілька речей. Це спрацювало: за два дні мені написала ще одна дівчина, яка теж хотіла сукню. Я відразу запропонувала покупниці оформити все через безпечну оплату – вона погодилася. Коли дівчина оформила замовлення, сайт сформував мені номер декларації для «Нової Пошти». У відділенні я просто показала його оператору і віддала заздалегідь упаковану посилку.

Дівчина забрала плаття наступного дня. Гроші прийшли мені на карту практично одночасно з повідомленням «Нової Пошти» про те, що посилку забрали.

ПІДКЛЮЧИТИ БЕЗПЕЧНУ ОПЛАТУ НА СВОЄМУ САЙТІ

Ще за день я за такою самою схемою продала кардиган – тут нікому й нічого не довелося пояснювати, покупниця сама оформила замовлення за допомогою безпечної оплати.

За сукню та кардиган я виручила 380 грн. Інші речі продати поки не вийшло – на вулиці вже потеплішало, і зараз вони не актуальні.

Заказ и переписка
Оформление безопасной оплаты

Як я вирішила сортувати сміття і знайшла вдома цілу порожню шафу

Під час розхламлення квартири я вирішила позбутися десятків порожніх коробок з-під взуття – вони лежали в шафі-купе в коридорі і займали цілу секцію.

Ми із сусідкою зібрали їх і разом з іншим папером здали на переробку в супермаркеті. Заробили 4 грн на бонусну картку.

На місце коробок ми склали зимові речі, взуття та верхній одяг. Приємний бонус – пальто тепер не м’ятиметься в пакеті, а провисить до холодів у чохлі.

Як я випадково ледь не купила дитяче боді

На зароблені 380 грн я вирішила купити собі щось нове – щоб відновити втрати в гардеробі. У магазині я побачила неймовірної краси чорно-біле боді, у якого був тільки один недолік – ціна майже 2 тис. грн. Я оцінила боді за Правилом 90% і зрозуміла, що від нього варто відмовитися. Адже інакше довелося б економити на більш важливих речах, наприклад, на уроках англійської. А це ніяк не підходить моєму новому есенціалістському підходу до життя.

Дорогою додому я вирішила подивитися боді на Shafa.ua – а раптом знайдеться щось схоже. Мені дуже пощастило – уже на другій сторінці я натрапила на схожу модель за 220 грн. Щоправда, у продавця не було відгуків. Ризикувати не хотілося – я відразу запропонувала оформити замовлення за безпечною оплатою.

У пару кліків я оплатила боді, і дівчина вислала його того ж дня. Але на пошті мене чекав сюрприз – у коробці лежало боді, більше схоже на одяг для дітей. В оголошенні був вказаний розмір S, а на етикетці – XXS.

Я відмовилася від посилки, написала дівчині причину і пішла додому чекати на гроші. Буквально за годину в застосунку Shafa.ua змінився статус, мені прийшло повідомлення, що відмова прийнята і гроші прийдуть мені протягом семи робочих днів. Стільки чекати не довелося – усе повернулося наступного ранку.

За пару тижнів я купила коктейльну сукню. Продавчиня відправила її тим же ранком, і мені навіть не довелося з нею спілкуватися – обожнюю таке. Сукня виявилася новою й обійшлася мені всього в 255 грн. Це дає їй усі 100%, якщо оцінювати за системою Маккеона.

Як я ще намагалася бути ессенціалісткою

Розбиранням шафи мої спроби систематизувати своє життя не обмежилися – я вирішила лягати спати раніше. Маккеон у книзі присвятив сну цілу главу – її суть звучить так: «Ессенціалісти систематично і свідомо вбудовують сон у свій розклад, щоб досягати більшого».

Квест «Лягти спати раніше» я провалила першого ж дня – заснула десь о третій, тому що читала «Есенціалізм. Шлях до простоти ». Але розпочате на цьому не кинула – попросила сусідку «штурхати» мене лягати спати, і це трохи допомогло.

Наступним важливим викликом було навчитися говорити «ні». Мені пощастило з роботою – в MC.today через день пропонують написати цікаві тексти. Я хапалася за кожен і часто тонула в кількості завдань. Дедлайни, що висять над головою, не сприяють творчості – я відчувала, що починаю вигоряти.

Насамперед я взяла відпустку і закрила робочі та побутові «хвости». Потім зробила у планувальнику Trello дошку із завданнями і їхніми термінами – це допомогло оцінювати завантаження за пару хвилин.

З пріоритетами теж вирішила розібратися. Я вже кілька років веду календар, у якому через день наступаю на одні й ті самі граблі – мене запрошують на вечерю, я погоджуюся, потім мене запрошують на виставку, і я теж погоджуюся. При цьому в календарі вже стоїть манікюр – 24 роки життя я намагалася втиснути по дві-три різні справи в один вечір.

Філософія есенціалізму стверджує, що пріоритет може бути тільки один. «Якщо ми самі не можемо вибрати, на що спрямувати свій час та енергію, за нас це роблять інші: начальство, колеги, клієнти або навіть члени сім’ї», – йдеться у книзі. Тому я вирішила перестати придумувати відмазки для друзів, чому знову запізнилася на зустріч або коли нарешті зможу виділити їм більше години свого часу. Я стала жити за правилом «Один вечір – одне заняття».

Чому Правило 90% – насправді не про одяг і чи такий простий цей «шлях до простоти»

Загалом мої перші пів року життя за принципами есенціалізму мені сподобалися, хоча «шлях до простоти» виявився складнішим, ніж я думала.

Розібрати шафу виявилося відмінною ідеєю. Гарний, але нелюбий одяг вирушив до тих, кому він ще може знадобитися, а в мене з’явилися класні офісні брюки. Я навчилася безпечно продавати речі онлайн, купила на виручені гроші гарну сукня.

А ще зрозуміла, що слідуватиму Правилу 90% в усіх ситуаціях, коли стою перед вибором.

Ми із сусідкою домовилися лягати не пізніше 12-ї. Вона виконує це правило, і мені теж доводиться, тому що я не можу шуміти у квартирі, коли сусідка спить.

Я навчилася говорити «ні» і більше не набираю в роботу відразу десять текстів. Свою дошку у Trello я оновлюю щоранку – виділяю на це 15 хвилин.

Із пріоритетами складніше – у моєму житті постійно відбувається багато цікавого, і мені поки що важко вибирати най-най. Головне досягнення за цим пунктом – зрозуміти, що за вечір після роботи можна встигнути тільки щось одне. Із цим змиритися в мене вийшло.

Навіть мої невеликі результати зробили моє життя простішим і, як це не парадоксально, ефективнішим. Тепер я більше сплю, краще концентруюся і навіть швидше пишу. Тому я збираюся і далі, нехай і невеликими кроками, слідувати принципам есенціалізму.

Партнер проєкту?

ПІДКЛЮЧИТИ БЕЗПЕЧНУ ОПЛАТУ НА СВОЄМУ САЙТІ

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: