7 поширених мовних помилок у діловому спілкуванні, які псують вашу репутацію
Сьогодні багато бізнесів постійно спілкуються з клієнтами. Їхні співробітники уточнюють та повідомляють деталі, відповідають на питання, розв’язують супутні проблеми тощо. Часто це роблять просто в месенджерах або соцмережах, тобто на письмі. Та навіть якщо листування не суто ділове, мовні помилки можуть зіпсувати загальне враження про людину зокрема та компанію і її сервіси загалом. Переповідаємо, чого варто уникати в спілкуванні з клієнтами українською.
Сім випадків, коли ми робимо неочевидні помилки в професійному спілкуванні – які слова краще не вживати, щоби не зіпсувати свою мовну репутацію. Фото: Depositphotos«Ірина, дякуємо за замовлення»
В українській мові є кличний відмінок, який і позначає звертання до особи. Він властивий тільки іменникам чоловічого й жіночого роду в однині, а формується завдяки додаванню закінчення. Зазвичай це:
- -о (основа іменників закінчується на твердий приголосний): Ірино, сестро;
- -е (основа іменників закінчується на м’який приголосний, на шиплячий і на -р): Павле, Вікторе, брате, друже;
- -є (після голосного й апострофа): мріє, редакціє;
- -ю (деякі пестливі іменники): Ганнусю, матусю.
Детальніше про правила звертання до співрозмовників можна почитати тут.
«Чи вірно ви вказали адресу доставки», «вірна відповідь» тощо
В українській слово «вірно» означає здебільшого відданість або незрадливість. Тому якщо ми маємо на увазі коректність, наприклад, заповнення форми з інформацією про доставку, то краще вживати слово «правильно». Така ж ситуація і з відповіддю – вона може бути правильною або неправильною.
Читайте також: Два слова, яких вам варто позбутися: «відключати» та «виключати»
«Зустріч доведеться відмінити»
В українській мові справді є слово «відмінити», яке також вживається у формі «відміняти». Здебільшого це стосується відмінювання, наприклад, іменників чи інших частин мови. Якщо подію, дію документу чи розпорядження визнають недійсною, то краще вживати слово «скасувати».
«Ваші задачі на цій посаді будуть такими…»
В українській слово «задача» здебільшого використовують для визначення питання, часто математичного, яке потребує певних обчислень. А коли ми говоримо про визначений обсяг роботи для досягнення вимірюваного результату, краще вживати слово «завдання».
«Україномовний» та «українськомовний»
Прикметник «україномовний» не вважається помилковим, адже, наприклад, коли йдеться про контент, ми вживаємо слова «англомовний», «іспаномовний» тощо. Проте українська належить до слов’янської мовної родини, і стилістично трішки краще говорити й писати «українськомовний». Так само як «чеськомовний», «польськомовний» тощо.
Читайте також: Фемінітиви: камінь спотикання в сучасній українській мові
«В нашій компанії працює 100 чоловік»
У таких випадках, особливо коли йдеться про працівників різних статей, краще вживати слова «особи», «люди», «співробітники». А от якщо колектив суто чоловічий, то варто не забувати про правильне закінчення: «двоє / п’ятеро / сто чоловіків».
«Велика вдача, що ми досягли такого результату»
Слова «вдача» і «удача» здаються майже тотожними, проте вони мають дещо різні значення. «Вдача» – це переважно характер, натура. Наприклад, вона може бути важкою. А от «удача» – це позитивний перебіг або щасливий збіг обставин. Замінити це слово можна також дієсловами на кшталт «пощастило», «поталанило».
- Раніше ми розповідали про плеоназми та канцеляризми, від яких також варто позбутися в мовленні та листуванні.
Допомагаємо бізнесу
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: