До шести років в’язниці та суворі штрафи: як каратимуть дропів та кого стосується закон

Продати свою банківську картку чи «здати в оренду» доступ до рахунку для шахрайської схеми тепер може коштувати не лише заблокованого рахунку, а й кримінальної справи. Верховна Рада 28 жовтня ухвалила в цілому закон №16013, який запроваджує окрему статтю Кримінального кодексу для дропів і тих, хто організовує такі схеми. Найсуворіше покарання — до шести років позбавлення волі. Але закон не робить злочинцем кожного, хто колись передав картку іншій людині. Пояснюємо, кого він стосується, які покарання передбачає і як не потрапити під нову статтю.

Дропи і нові штрафи: кого стосується закон та які покарання. Колаж МС.Today

Головне

• Рада ухвалила закон №16013 270 голосами, він запроваджує нову статтю 200¹ Кримінального кодексу.
• За передачу власної картки чи доступу до рахунку для злочину — штраф від 5100 до 17 000 грн.
• За купівлю, продаж чи зберігання чужих карток зі злочинною метою — до 4 років ув’язнення, а повторно чи групою — до 6 років.
• Головна умова відповідальності — доведена злочинна мета: сама по собі передача картки ще не злочин.

Хто такі дропи і скільки через них проходить грошей

Дропи — це люди, які за винагороду відкривають рахунки, продають банківські картки або передають доступ до мобільного банкінгу іншим. Далі через ці рахунки виводять гроші, виманені шахраями, обслуговують нелегальні казино, конвертаційні схеми та інші злочини.

Масштаби великі. За оцінкою НБУ, яку наводить «Судово-юридична газета», через картки дропів може проходити близько 200 млрд грн на рік. А лише у 2024 році кілька найбільших банків припинили співпрацю з понад 80 тис. клієнтів через участь у таких схемах. За «оренду» рахунку дропам, за даними НБУ, зазвичай платять від 800 до 4000 грн на тиждень.

Досі притягнути власника картки до відповідальності було складно: потрібно було довести його співучасть у конкретному злочині. Новий закон робить свідому передачу картки для злочину окремим правопорушенням.

Читайте також: Переказ від родичів без податку: коли банк може попросити документи

Стаття 200¹ КК: які покарання для дропів і дроповодів

Закон доповнює Кримінальний кодекс новою статтею 200¹. Покарання залежить від ролі людини в схемі:

• передача власної картки, облікових даних або доступу до рахунку чи електронного гаманця, щоб інші вчинили шахрайство чи інший злочин, — штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 5100 до 17 000 грн;
• отримання, купівля, зберігання, продаж або передача чужих карток чи доступу до рахунків зі злочинною метою — штраф від 51 000 до 85 000 грн, обмеження волі до трьох років або позбавлення волі від двох до чотирьох років;
• повторне порушення або дії групи за попередньою змовою — штраф від 85 000 до 170 000 грн або позбавлення волі від чотирьох до шести років.

Цікаво, що в першій редакції законопроєкту, яку Рада підтримала за основу у вересні, йшлося про покарання до восьми років ув’язнення. В остаточній редакції максимальний строк знизили до шести.

Кого стосується закон, а кого — ні

Насамперед закон спрямований проти організаторів мереж дроп-рахунків і посередників, які скуповують картки й доступ до чужих рахунків. Але відповідати можуть і звичайні власники карток.

Приклад: людина відкриває рахунок, передає картку й пароль від банкінгу незнайомцю й отримує за це гроші. Якщо доведуть, що вона діяла, щоб рахунок використали для шахрайства чи іншого злочину, їй загрожує відповідальність за новою статтею.

Найбільший ризик — для студентів, безробітних та інших людей, яким пропонують «легкий заробіток» за свої банківські реквізити.

Водночас сама передача картки іншій людині ще не є злочином. Для покарання потрібно встановити злочинну мету. Саме її доведення, як зазначають юристи, стане одним із головних питань у майбутніх справах. А формулювання «інше кримінальне правопорушення» означає, що стаття стосується не лише шахрайства, тож межі відповідальності визначатиме судова практика.

Читайте також: Чому банк може заблокувати рахунок ФОПа: 5 тригерів фінмоніторингу

Чи можна уникнути покарання, якщо вже передали картку

Так, але лише за певних умов. Закон дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності людину, яка вперше вчинила правопорушення за частиною першою статті 200¹, тобто передала власну картку чи доступ, і добровільно повідомила про це на умовах, визначених законом.

Це не амністія для всіх дропів: звільнення стосується лише цього конкретного складу правопорушення. Але якщо ви вже потрапили в таку схему, найкраще якомога швидше звернутися до поліції й заблокувати картку в банку.

Що ще змінює закон: відповідальність за підробку й крадіжку платіжних даних

Окрім нової статті, закон оновлює статтю 200 Кримінального кодексу:

• за підробку платіжних інструкцій, платіжних інструментів, засобів доступу до рахунків і електронних гаманців — штраф від 51 000 до 119 000 грн або обмеження чи позбавлення волі від двох до чотирьох років;
• за незаконне заволодіння чужими платіжними інструментами й обліковими даними, а також незаконний доступ до банківського чи платіжного рахунку — штраф від 68 000 до 136 000 грн або обмеження чи позбавлення волі від трьох до п’яти років;
• у разі повторності чи групової змови — до шести років позбавлення волі.

Закон також розширює підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб і має на меті виконання Директиви ЄС 2019/713 про боротьбу з шахрайством із безготівковими платіжними засобами.

Як держава боролася з дропами до цього закону

Новий закон — продовження кількох кроків, які держава й банки робили в останні роки:

• листопад 2024 року — набув чинності закон №3994-IX, який зобов’язує банки надавати Нацполіції за запитом інформацію про фінансові операції, зокрема куди перераховувалися кошти;
• грудень 2024 року — банки разом із НБУ підписали Меморандум про прозорість платіжного ринку й запровадили місячні ліміти на вихідні перекази для клієнтів без підтверджених доходів;
• червень 2026 року — НБУ оштрафував платіжні сервіси Easy­Pay та City24 на 135 млн грн кожен, вважаючи термінали самообслуговування одним із джерел потрапляння «чорної» готівки в банківську систему.

Коли закон набуде чинності

Законопроєкт вніс президент 2 вересня 2026 року. 15 вересня Рада ухвалила його за основу, а 28 жовтня — у цілому. До другого читання надійшло 1703 поправки, з яких профільний комітет урахував 21.

Закон набуде чинності після підписання президентом і офіційного опублікування.

Як не стати дропом

• Ніколи не передавайте свою картку, PIN-код, паролі чи доступ до банківського застосунку іншим людям, навіть знайомим.
• Не відкривайте рахунки на прохання чи за гроші, навіть якщо вам обіцяють «легкий заробіток».
• Остерігайтеся оголошень на кшталт «прийми переказ на свою картку й отримай відсоток».
• Якщо вам телефонують нібито з банку й просять коди, кладіть слухавку: так діють шахраї.
• Якщо картку загубили чи вкрали, одразу заблокуйте її в застосунку чи через гарячу лінію банку.

Читайте також: Банкомат з’їв гроші: що робити, щоб їх повернути