Чи є в українській мові слово «ждати»: експерт звернув увагу на поширену помилку

Над удосконаленням знання мови можна працювати все життя. Адже часто помилки настільки міцно вплелися в мовлення, що їх можна навіть не помітити, або ж навпаки – викинути зайве. Одним із суперечливих слів для багатьох є «ждати». Тож це суржик чи правильне українське слово? Відповідь на питання дав відомий експерт.

Мовознавець Олександр Авраменко в ефірі «Сніданку з 1+1» пояснив, що часто слово «ждати» вважають суржиком, але насправді це не так.

«Чому ви вирішили, що це не наше слово, що ми його у когось запозичили? А може, у нас його запозичили? Не варто дарувати наші слова мовам-сусідкам, адже мова – це наш духовний скарб», – пояснив Авраменко.

Читайте також: Етер, гостел і не тільки: 30 головних змін нового правопису, які потрібно знати

Це слово вживали навіть класики української літератури:

• • Тарас Шевченко у творі «Я не нездужаю, нівроку…»: «Мабуть, ти ждеш? Добра не жди, Не жди сподіваної волі».
  • Василь Симоненко у вірші «Лебеді материнства»: «У хмільні смеркання мавки чорноброві / Ждатимуть твоєї ніжності й любові».
  • Ліна Костенко в «Берестечко»: «Чого ти ждеш? Якої в Бога ласки?».

Про давність цього слова в українській мові також свідчить і низка слів з таким коренем: ждати, зажди, неждано-негадано, довгожданий.

Крім цього, навіть є фразеологізм «продавати жданики», тобто обіцяти, але не виконувати.

Нагадаємо, раніше Авраменко пояснював, чи можна в українській мові вживати слово «однофамілець» та як його замінити.

Також експерт розповідав, як правильно сказати «оставить в покое» і чому варіант «залишити у спокої» – помилка.