«Гарно не збрехати – історії не розказати». Чи варто айтівцям «домальовувати» в резюме стаж
Зарплата айтівця дуже сильно залежить від стажу й навичок. Та й конкуренція на ринку суттєво відрізняється для різних кандидатів. Користувач форуму для IT-спеціалістів DOU спитав у колег, чи можна «домалювати» собі досвід, щоб потрапити на співбесіду, і ось що йому відповіли інші айтівці. Редакція MC.today зробила підбірку цікавих і корисних відповідей.
Programmer working in a software development and coding technologies. Website design.Technology concept.Айтівець, який підписався Данилом, розповів, що провів експеримент: створив резюме сеньйора, в якому приписав собі кілька років досвіду, але про навички й проєкти не брехав. Тепер йому щодня пишуть 5–8 рекрутерів.
До цього зі своїм справжнім резюме йому не вдавалося навіть потрапити на співбесіду. Тому користувач питає, чи нормально дописати собі 1–2 роки досвіду роботи, «якщо ти потім нормально можеш пояснити все на технічній співбесіді».
Більшість користувачів застерегли молодого спеціаліста, що таке легко викрити:
«Моє ставлення – ні, це не нормально. Зрозуміти на співбесіді, що ти не сеньйор, дуже легко. Витратиш час свій і людей, які проводять співбесіду. Це неповага. Але, якщо так пощастить, що з іншої сторони буде такий самий несеньйор і тебе все ж таки візьмуть, то очікування від тебе будуть не по твоїх можливостях. Некомфортно буде і тобі й компанії. Це lose-lose. Продовжуй шукати зі справжнім резюме і рано чи пізно знайдеш свій проєкт. Знаходить кожен, хто дійсно хоче».
З такою думкою згодна більшість користувачів.
«За життя я провів десятки співбесід з кандидатами на junior-позицію. Є люди зі скромним резюме, але крутими скілами як для junuior. Є люди з пафосним резюме, а при перевірці – ніби перший раз в житті комп’ютер увімкнули. Висновок з мого досвіду: 20 хвилин спільного онлайн написання коду плюс 5 хвилин поговорити про теорію – і одразу стає зрозуміло хто є хто. До автора: краще бути чесними. Якщо є відповідний рівень знань, то робота знайдеться. Так, це може зайняти іноді довгий час».
«Я нарешті зрозумів, чому в Канаді так популярні рекомендації, і по них продзвонюють. Дуже легко подзвонити в твою минулу контору, і там виявиться, що ти тут і не працював чи працював 2 місяці замість двох років. Хотів би таку практику в Україні, бо допомагала би при працевлаштуванні тих же джунів».
«Коли проводив співбесіди, то навіть люди з досвідом могли базових речей не знати. Так що все дуже суб’єктивно. Але я б не брехав краще».
Але дехто вважає такі хитрощі виправданими:
«Трохи прибрехати можна, але не сильно. Є в рекрутерів тупий фільтр “потрібно Х років на технології Y”, для нього можна підкрутити роки, щоб обійти первинний скрін рекрутера. На співбесіді все одно розкусять і обламають дутих сеньйорів».
«Не без цього, звичайно! Гарно не збрехати – історії не розказати».
«Коли я працював в одній великій міжнародній аутсорс-компанії, мені, мідлу, дописували купу вигаданих проєктів у резюме, щоб продати як сеньйора. Якщо великим компаніям можна, то і тобі теж».
«Для першої роботи це терпимо, для всіх наступних – ні».
Щоб побачити більше відповідей айтівців, гортайте слайдшоу.








