Хронічний стрес через війну: лікарка назвала 5 способів помітити виснаження і відновитися

Після безсонних ночей під звуки вибухів багато українців помічають, що не можуть відновитися навіть після довгого сну, дратуються через дрібниці або втрачають інтерес до того, що раніше тішило. Неврологиня й психіатриня Ліана Лузан пояснює: це можуть бути ознаки виснаження, яке на перший погляд малопомітне, але з роками здатне серйозно позначитися на здоров’ї. Про те, на які симптоми зважати й як підтримати себе, лікарка медичного центру «Інго» з 25-річним стажем розповіла в коментарі для медіа.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• За даними дослідження «Ти як?», 70% українців відчувають стрес і втому під час війни.
• «Нервове виснаження» — побутовий вислів, за яким можуть ховатися хронічний стрес, депресія, вигорання чи інші розлади.
• Тривожні сигнали — проблеми зі сном, біль, забудькуватість, різкі емоції й неможливість відновитися.
• Лікарка радить не терпіти такі стани місяцями й вчасно звертатися до фахівців.

Чому виснаження стає непомітним

Постійна напруга вже стала для багатьох буденністю. Особливо після того, як з вересня 2026 року атаки посилилися: лише за цей місяць, за даними Повітряних сил ЗСУ, знищено 4700 повітряних цілей.

За словами Ліани Лузан, «нервове виснаження» — це радше побутовий вислів. Насправді під ним можуть ховатися різні стани: хронічний стрес, депресія, вигорання або соматичні порушення, як-от анемія чи проблеми зі щитоподібною залозою. Ознаки часто непомітні одразу, але в перспективі кількох років можуть суттєво вплинути на фізичне здоров’я.

Читайте також: Перехворіти на ногах дорожче за лікарняний: що таке презентеїзм та як він вбиває продуктивність

5 сигналів, які не варто ігнорувати

1. Проблеми зі сном. Важко заснути, ви прокидаєтеся вночі або почуваєтеся виснаженими навіть після 10 годин сну.
2. Біль і дискомфорт. Головний біль, неприємні відчуття в животі, стиснуті щелепи, прискорене серцебиття.
3. Проблеми з увагою. Ви забуваєте прості речі й важко ухвалюєте навіть нескладні рішення.
4. Різкі емоції. Дратівливість через дрібниці, раптові сльози або, навпаки, апатія й відчуття «мені байдуже».
5. Неможливість відновитися. Хобі чи прогулянки, які раніше тішили, більше не дають сил.

Ще одна ознака, на яку радить зважати лікарка, — уникання місць, де ставалися панічні напади, атаки чи інші неприємні події.

Як українці справляються зі стресом

За даними дослідження «Ти як?», у якому взяли участь мешканці міст із населенням понад 50 тис. людей, для відпочинку українці найчастіше:

• сидять в інтернеті — 40%;
• спілкуються з друзями — 36%;
• дивляться фільми й серіали — 35%;
• слухають музику — 30%.

Але Лузан додає, що на практиці бачить і менш безпечні способи, про які пацієнти розповідають на прийомах: алкоголь і заспокійливі без призначення лікаря. Ці способи не допомагають, а навпаки, можуть погіршити стан.

Читайте також: Платите за тепло, а вдома холодно? Як повернути гроші

5 напрямів відновлення

Сон як основа. Вставайте приблизно в той самий час і дотримуйтеся гігієни сну. Дорослим потрібно 7–8 годин на добу. Якщо вночі виспатися не вдається, знайдіть час для відпочинку вдень і не змушуйте себе працювати на межі.

Легка фізична активність. Для тонусу достатньо 15–20 хвилин зарядки. Почати можна навіть із 10–15 хвилин ходьби на день.

Регулярне харчування. Пийте достатньо води й обмежте каву в другій половині дня. А от алкоголь для засинання — погана ідея: він лише додає навантаження на організм і посилює виснаження.

Дозування новин. Визначте конкретний час для перегляду новин і вимкніть зайві сповіщення, залишивши лише сигнали безпеки. Не гортайте стрічку годину перед сном і годину після пробудження.

Маленькі щоденні ритуали. Розмова з близькими, прогулянка, догляд за твариною чи рослинами або навіть чашка улюбленої ранкової кави допомагають «заземлитися» й повернутися до відчуття нормальності.

До кого звертатися

В українців досі живе стереотип, що до лікаря йдуть лише в крайньому випадку. «Але війна — це і є крайній випадок», — наголошує Лузан. Ось до кого можна звернутися:

• сімейний лікар — якщо втома загальна й незрозуміло, з чим вона пов’язана;
• невролог — якщо турбують головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок, проблеми з пам’яттю чи координацією;
• психотерапевт — щоб навчитися долати стрес, страхи, тривогу й наслідки травматичних подій;
• психіатр — якщо тривога чи пригнічений настрій заважають працювати й спати, панічні атаки повторюються або стан не покращується попри спроби самодопомоги.

«Ми не зобов’язані бути сильними щодня. Якщо вас турбують тривога, порушення сну, головний біль чи виснаження — не терпіть це місяцями. Звернення по допомогу — це перший крок до збереження власного здоров’я», — підсумовує лікарка.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Якщо вас турбує ваш стан, зверніться до фахівця.

Читайте також: Адаптація ветеранів — базовий мінімум для бізнесу: досвід МХП