Хто заплатить за шахраїв? Банкіри просять відхилити законопроєкт про обов’язкове повернення вкрадених коштів
Національна асоціація банків України (НАБУ) звернулася до Верховної Ради з проханням не підтримувати законопроєкт №15274, який мав би зобов’язати банки негайно компенсувати клієнтам гроші, списані шахраями чи помилковими платіжними операціями. Про це у своєму Telegram-каналі повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
Асоціація банків просить Раду відхилити законопроєкт про обов’язкове повернення клієнтам вкрадених шахраями коштів. Фото: DepositphotosЩо пропонує законопроєкт
Документ, зареєстрований 26 травня 2026 року нардепом Валерієм Гнатенком (депутатська група «Відновлення України»), пропонує внести зміни до статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність». Ключова ідея — перекласти тягар доведення провини з клієнта на банк: якщо платіжну операцію провели без дозволу власника рахунку або з помилкою, банк зобов’язаний негайно відшкодувати всю суму й відновити баланс до стану, який був до списання, за умови, що клієнт невідкладно повідомив про несанкціоновану операцію.
Законопроєкт також окреслює межі відповідальності самого користувача: покарати клієнта чи відмовити йому в поверненні коштів банк зможе лише через суд, і саме йому доведеться довести, що людина навмисно передала стороннім особам PIN-код, паролі чи одноразові коди підтвердження. Наразі на практиці часто відбувається протилежне — банки самі вирішують, чи винен клієнт, і саме постраждалим доводиться оскаржувати відмову в суді.
Читайте також: Українцям можуть повертати на рахунки гроші, втрачені через шахраїв — законопроєкт
Чому асоціація банків проти
За словами Василевської-Смаглюк, у Національній асоціації банків України вважають, що законопроєкт не додає клієнтам жодних нових гарантій, а лише дублює вже чинні норми. Серед конкретних претензій — використання в документі нових термінів, яких немає в чинному законодавстві, ризик правових колізій під час застосування закону, а також те, що одночасне існування двох схожих, але не ідентичних механізмів захисту може ускладнити роботу банків і створити неоднозначне трактування прав клієнтів.
В асоціації наголошують, що основні механізми захисту користувачів платіжних послуг уже закладені в чинному законодавстві про платіжні послуги та в наглядовій практиці Нацбанку — тобто, на думку банкірів, окремий новий закон із власним понятійним апаратом радше заплутає застосування норм, ніж реально посилить захист клієнтів.
Читайте також: Експертка назвала п’ять поширених афер з картками та порадила, як захистити ваші гроші
Чому питання доведення провини настільки чутливе
Наскільки болючою є ця тема на практиці, показують реальні судові справи: в одному з нещодавніх кейсів банк відмовився повертати клієнтці понад 150 тис. грн, які шахраї списали з картки після переходу за посиланням, аргументуючи це тим, що саме дії клієнтки — розмова з шахраями по телефону та вхід у застосунок зі «знайомого» пристрою — стали причиною втрати грошей. Саме такі ситуації, коли банку простіше довести провину клієнта, ніж клієнту — свою невинуватість, і намагається врегулювати законопроєкт №15274.
Аналітики, опитані профільними виданнями, скептично оцінюють шанси документа на ухвалення саме тому, що його розробив не уряд, а окремий нардеп — подібні законодавчі ініціативи рідко проходять голосування без урядової підтримки.
Читайте також: Шахраї списали з картки понад 150 тис. грн після переходу за посиланням — що вирішив суд
Що це означає для пересічного українця
Для звичайних власників банківських карток суперечка між нардепом і банківською асоціацією — це насамперед питання про те, хто нестиме фінансовий ризик у разі шахрайства: сам клієнт чи банк. Наразі, як показує наведений вище судовий приклад, доводити свою непричетність до втрати грошей часто доводиться саме постраждалому — а це вимагає часу, юридичної допомоги та не завжди закінчується поверненням коштів. Якщо законопроєкт все ж ухвалять, банкам доведеться активніше доводити провину клієнта в суді, а не автоматично відмовляти у виплаті. Втім, з огляду на позицію НАБУ й статус документа як не урядового, розраховувати на швидке ухвалення поки не варто — тим, хто турбується про захист своїх коштів, і надалі варто покладатися передусім на профілактику: не переходити за підозрілими посиланнями й не називати коди підтвердження нікому, включно з «представниками банку» по телефону.
Читайте також: Шахрайські кол-центри в Україні заробляють на своїх жертвах до $1 млрд на місяць — дослідження
