logo

Відоме видання потрапило на гачок штучного інтелекту й опублікувало статтю за авторством людини, якої не існує

Юлія Фещенко
Редакторка MC: Money & Career
Розкажіть про статтю:

Минулого тижня видання The Irish Times видалило контроверсійну статтю про одержимість місцевих жінок штучною засмагою. Як повідомляє The Guardian, її на 80% написав чат-бот зі штучним інтелектом Chat­G­PT, а опублікували матеріал за авторством людини, якої насправді не існує. Редакція MC.today переказує подробиці.

ChatGPT OpenAI logo on smartphone in conceptual Artificial intelligence futuristic backgroundKau­nas, Lithua­nia — 2022 Feb­ru­ary 5: Chat­G­PT Ope­nAI logo on smart­phone in con­cep­tu­al Arti­fi­cial intel­li­gence futur­is­tic back­ground. High qual­i­ty pho­to

Стаття під назвою «Проблеми одержимості ірландських жінок штучною засмагою» швидко стала однією з найпопулярніших. Її обговорювали в соцмережах та на радіо. Зокрема, спільноту зацікавила теза авторки Адріани Акости-Кортез щодо того, що використання засобів для тонування шкіри – це не просто «косметичний вибір». Вона зазначила, що йтися могло радше про фетишизацію високого вмісту меланіну або й про так зване культурне присвоєння цієї риси.

Згодом виявилося, що приблизно 80% тексту написав чат-бот зі штучним інтелектом Chat­G­PT, а Адріана Акоста-Кортез насправді не була медикинею з Еквадору, яка нещодавно переїхала до Дубліна. Ба більше, здається, що її не існує, а фото для її профілю створили, ймовірно, за допомогою нейромережі DALL‑E.

Редактори видання видалили матеріал та перепросили у своїх читачів. Вони пояснили, що публікація фейкової статті стала наслідком свідомого та скоординованого обману. У виданні також пообіцяли усунути прогалини в редакційних процедурах та окреслили низку проблем, які для новинних організацій можуть створити інструменти генеративного штучного інтелекту.

Проте людина, яка керує обліковим записом Акости-Кортез запевняє, що навчається в одному з ірландських коледжів, та досі вибірково коментує твіти про фейкову статтю. Журналістам вдалося довідатися, що метою автора було потішити друзів та спровокувати дискусію з приводу політик, що визначають право на ідентичність.

  • Раніше ми розповідали про відоме галузеве видання CNET, яке публікувало написані штучним інтелектом статті ще з листопада. Також пропонуємо вам почитати, чому варто перевіряти навіть «офіційні» джерела.