Як самотність впливає на мозок: у науковців через ізоляцію спилися миші, й переважно самці
Тривала самотність може впливати на те, як мозок реагує на стрес і винагороду. Це також може бути пов’язано зі збільшенням вживання алкоголю, хоча науковці досі не знали точно, чому. Нове дослідження на мишах виявило мозковий зв’язок, який може пояснити цей механізм. Про це повідомляє Earth.com, посилаючись на дослідження Nature Neuroscience.
Ілюстрація до наукового експерименту на мишах про зв’язок самотності та вживання алкоголю. Фото: DepositphotosГоловне
- В ізольованих самців мишей активувався конкретний мозковий шлях, який безпосередньо збільшував споживання алкоголю. У самиць реакція була протилежною.
- Розлад, пов’язаний із вживанням алкоголю, торкається близько 7% людей віком від 15 років у всьому світі.
- Дослідники вперше визначили конкретне мозкове коло, яке може пояснити, як соціальна ізоляція підвищує вживання алкоголю саме в самців.
Як ізоляція змінила споживання алкоголю
Для початку дослідники взяли дорослих самців і самиць мишей, які жили невеликими групами. Частину тварин переселили в окремі клітки, а інші залишилися жити разом із компаньйонами.
Щодня протягом години миші могли обирати між звичайною водою та розчином із 15% алкоголю.
За 11 днів ізоляції 14 самців поступово почали пити більше алкоголю. Приблизно через тиждень споживання досягло піку. У 11 самиць усе було навпаки: вони стали пити менше.
При цьому кількість води, яку випивали миші, залишалася приблизно однаковою незалежно від того, жили вони самі чи в компанії.
Одне мозкове коло — дві протилежні реакції
Далі науковці зосередилися на базолатеральній мигдалині — ділянці мозку, яка бере участь в обробці емоційних і стресових сигналів.
Їх цікавили нервові клітини, які передають сигнали звідти до медіальної префронтальної кори. Це передня частина мозку, яка бере участь в ухваленні рішень і регуляції поведінки.
«Це перше дослідження, яке визначає конкретне мозкове коло, що пояснює, як соціальна ізоляція може підвищувати вживання алкоголю в самців — це значний прорив для галузі», — сказала старша авторка дослідження Ріша Патель, доцентка загальної психіатрії та нейронауки Північно-Західного університету Feinberg School of Medicine.
Через 14 днів дослідники перевірили активність цих нервових клітин. В ізольованих самців вона зросла, а в самиць, навпаки, знизилася.
Ці зміни збігалися з тим, як тварини змінювали своє споживання алкоголю.
Читайте також: Не IQ: яка навичка мозку важливіша для успіху та продуктивності
Від самотності почали спиватися навіть миші. Фото: Depositphotos
Світлові тести підтвердили причинно-наслідковий зв’язок
Щоб з’ясувати, чи справді саме це мозкове коло впливає на поведінку, дослідники використали оптогенетику — метод, за допомогою якого активність певних нервових клітин можна контролювати світлом.
Це дозволило вмикати або вимикати активність потрібного мозкового шляху безпосередньо під час пиття.
Коли науковці активували це коло, самці починали пити більше алкоголю. При цьому вони не збільшували споживання води чи підсолодженої води.
Миші також не стали частіше підходити до напоїв. Натомість кожен епізод пиття тривав довше: вони робили більше ковтків і проводили більше часу за алкоголем.
Коли дослідники, навпаки, знижували активність цього мозкового шляху в ізольованих самців, ті починали пити алкоголь рідше. На споживання води це не вплинуло.
Після ізоляції ця ділянка мозку також стала сильніше реагувати на алкоголь у самців. Реакція на воду залишилася без змін, а на цукор — послабшала.
Чому реакція самиць залишилася загадкою
Самиці мишей під час ізоляції почали пити менше алкоголю, а активність досліджуваного мозкового кола в них також знизилася.
Однак більшість детальних експериментів науковці проводили саме на самцях. Тому вони поки не можуть точно пояснити, чому організм самиць реагував на соціальну ізоляцію настільки інакше.
«Це може допомогти пояснити давно відомі статеві відмінності в нейропсихіатричних розладах», — зазначила Патель.
Обмеження дослідження
Самотнє утримання миші протягом 11–14 днів дозволяє змоделювати фізичну соціальну ізоляцію, але не відтворює повністю те, що люди називають самотністю.
Крім того, контрольовані умови, у яких миші пили алкоголь, суттєво відрізняються від реального вживання алкоголю людьми. Те саме стосується використання світлових інструментів для контролю активності мозку.
Тому результати цього дослідження не можна безпосередньо переносити на людей і вони не визначають методів лікування. Науковцям потрібні подальші дослідження за участю людей, зокрема із використанням нейровізуалізації та клінічних методів, щоб з’ясувати, чи відбуваються подібні зміни в людському мозку.
Читайте також: Не IQ: яка навичка мозку важливіша для успіху та продуктивності
