Як системний підхід дозволяє Product Designer підтримувати кілька продуктів одночасно? Ось головні уроки

Вікторія Андрощук – Senior Prod­uct Design­er із понад 7‑річним міжнародним досвідом роботи над fin­tech-продуктами, цифровим банкінгом та технологічними стартапами. Працюючи над масштабуванням продуктів і дизайн-систем для різних ринків, вона спеціалізується на побудові системних процесів, які допомагають командам швидше запускати та розвивати цифрові продукти.

Вікторія Андрощук, Senior Prod­uct Design­er

У цьому тексті вона розповідає, як системний підхід до дизайну дозволяє підтримувати кілька продуктів одночасно, не втрачаючи швидкості, і чому майбутнє продуктового дизайну — у побудові систем, а не окремих екранів.

З чого почався мій досвід 

За останні кілька років мені довелося працювати одночасно над кількома продуктами для різних ринків і команд – від цифрового банкінгу до швидкозростаючих стартапів. 

У різні періоди це були як fin­tech-платформи для міжнародних ринків, так і B2B-продукти у різних доменах. Саме цей досвід змусив мене шукати підходи, які дозволяють масштабувати не кількість людей у команді, а ефективність процесів. 

Незалежно від розміру компанії, я постійно бачила одну й ту саму проблему: коли команда починає збільшуватись, швидкість далеко не завжди зростає разом із нею. У стартапах часто вважають, що для прискорення розробки потрібно насамперед збільшувати команду. Але на практиці нові люди не завжди розв’язують проблему.

Навпаки, разом із ростом команди з’являється більше комунікацій, погоджень та ручної роботи. У певний момент процеси починають сповільнюватися, навіть якщо кількість спеціалістів збільшується. Саме тому останніми роками я все частіше дивлюся на дизайн не як на створення окремих екранів, а як на побудову систем. У сучасних продуктах дизайнер працює не лише з інтерфейсом, а й із процесами, взаємодією між командами та підходами, які допомагають продукту масштабуватися.
 

Від інтерфейсів до системного мислення 

У багатьох компаніях дизайнера досі сприймають як людину, яка відповідає за макети та інтерфейси. Але на практиці я все частіше бачу, що найбільшу цінність приносить не сам дизайн екранів, а здатність будувати системи, які дозволяють команді працювати швидше. 

Одна з найбільших проблем у швидкозростаючих продуктах – повторення одних і тих самих рішень. Коли кожна нова функція створюється з нуля, команда витрачає час на задачі, які вже були вирішені раніше. Це стосується як дизайнерів, так і розробників. Саме тому дизайн-системи стали невід’ємною частиною сучасної продуктової розробки. Але сьогодні я сприймаю їх не як набір компонентів у Fig­ma, а як основу для масштабування продукту. Добре побудована система дозволяє команді концентруватися на розв’язуванні нових задач, а не на постійному відтворенні вже існуючих рішень. 

Design Engineering як наступний етап розвитку дизайну

З власного досвіду роботи над продуктами скажу: найбільші втрати часу стаються на стику дизайну та розробки, а не під час самого проєктування.

Коли дизайнер розуміє, як побудована компонентна архітектура продукту, як працюють дизайн-токени та які технічні обмеження має команда, кількість непотрібних ітерацій значно зменшується. 

У моєму випадку це означало значно тіснішу співпрацю з інженерами, розуміння структури компонентів і логіки їх реалізації. Що краще дизайнер розуміє технічну сторону продукту, то менше часу команда витрачає на узгодження, переробки та повернення до вже вирішених питань.

Саме тому все частіше говорять про Design Engi­neer­ing – підхід, у якому дизайнер думає не лише про візуальну частину продукту, а й про його реалізацію та підтримку. Це не означає, що дизайнер повинен стати розробником. Але розуміння принципів побудови цифрових продуктів дозволяє приймати більш ефективні рішення та працювати значно швидше.

Як підтримувати кілька продуктів одночасно і не втрачати швидкість

Одна з найчастіших реакцій, яку я чую від колег та фаундерів, звучить приблизно так: «Як ти встигаєш працювати над кількома продуктами одночасно?» 

Якщо чесно, справа не в тайм-менеджменті чи більшій кількості робочих годин. За останні роки мені доводилося паралельно працювати над fin­tech-продуктами та B2B-рішеннями у різних доменах. І я швидко зрозуміла, що підтримувати такий темп неможливо, якщо кожен продукт існує як окремий світ зі своїми правилами, компонентами та процесами. 

Найбільший урок, який я винесла з цього досвіду, полягає в тому, що підтримувати кілька продуктів одночасно неможливо без високого рівня стандартизації. Що більше рішень команда приймає повторно, то менше часу витрачається на рутинну роботу і тим більше залишається на розвиток продукту.

На практиці це означає, що замість постійного створення нових екранів я можу фокусуватися на складніших продуктових задачах: користувацьких сценаріях, бізнес-логіці та розвитку функціональності. Значна частина роботи переноситься з рівня окремих інтерфейсів на рівень системи. Найкраще це видно на конкретних прикладах.

Практичний досвід: fintech та стартапи 

Особливо добре цінність системного підходу видно у fin­tech-продуктах. Працюючи над цифровими банківськими платформами для різних ринків, ми регулярно стикалися з необхідністю адаптувати продукт під нові країни, мови та локальні вимоги. 

Якби кожен новий запуск вимагав повного перепроєктування інтерфейсів, масштабування було б значно повільнішим та дорожчим. Натомість наявність дизайн-системи та єдиних принципів побудови продукту дозволяла команді швидше адаптувати функціональність до нових сценаріїв. 

У результаті мені вдавалося одночасно працювати над кількома напрямками розвитку продукту, не витрачаючи час на повторне створення вже існуючих рішень – і зберігати швидкість навіть за зростання кількості задач. 

Схожу закономірність я спостерігала й у стартапах. Протягом останніх років мені доводилося працювати з продуктами у сферах com­pli­ance, secu­ri­ty, risk man­age­ment, pro­cure­ment та AI. Попри різницю між цими доменами, виклики часто були схожими: невеликі команди, високі очікування від швидкості запуску та постійна потреба розвивати продукт одночасно в кількох напрямках. 

У таких умовах дизайнер дуже швидко може стати вузьким місцем. Саме тому системний підхід стає критично важливим. Коли компоненти, патерни та принципи прийняття рішень стандартизовані, значна частина роботи не потребує повторного проєктування. Це дозволяє швидше підтримувати кілька продуктів паралельно та зосереджуватися на складніших продуктових задачах, а не на постійному відтворенні вже існуючих рішень.

AI як інструмент підвищення продуктивності

AI вже змінює спосіб роботи продуктових команд. У моєму досвіді найбільшу користь він приносить не під час створення інтерфейсів, а під час виконання рутинних задач.

Пошук інформації, підготовка контенту для макетів, структурування даних досліджень або створення перших чернеток документації — усе це дозволяє заощаджувати час і зберігати фокус на більш важливих задачах. Я не сприймаю AI як заміну дизайнеру. Швидше як додатковий інструмент, який допомагає прибрати частину механічної роботи та звільнити більше часу для продуктового мислення, досліджень і проєктування складних сценаріїв.
 

Висновок

Головний урок, який я винесла з роботи над fin­tech-продуктами та стартапами, досить простий: швидкість розвитку продукту залежить не стільки від розміру команди, скільки від якості системи, яку ця команда будує. 

За останні роки я переконалася, що найшвидше масштабуються не ті продукти, які мають найбільші команди, а ті, які мають найкраще побудовані процеси та системи. Саме тому сьогодні роль Prod­uct Design­er для мене полягає не лише у створенні інтерфейсів, а й у побудові підходів, які допомагають продукту розвиватися швидше та ефективніше використовувати ресурси команди. 

Дизайн-системи, Design Engi­neer­ing та інструменти автоматизації не замінюють людей. Вони дозволяють командам ефективніше використовувати свій час, масштабувати продукти та зберігати швидкість розвитку навіть у складних і конкурентних середовищах. 

ㅤ Новина ㅤ