«Жарко», «спечно» чи «спекотно»? Як правильно українською говорити про погоду

Вероніка Ворожко

Авторка новин MC.today

Українці дедалі частіше намагаються викинути зі свого мовлення росіянізми, однак не завжди це вдається добре. Трапляється й таке, що під «чистку» потрапляють навіть ті слова, які насправді є в українській мові. Експертка зачепила справді гарячу тему й пояснила, чи можна використовувати слово «жарко».

Експертка пояснила, як правильно українською говорити про спекотну погоду. Фото: depositphotos

Редакторка Ольга Васильєва на своїй сторінці у Facebook розповіла, що «жарко» – це псевдоросіянізм. 

«Це слово, як і “жара” та “жарити”, є у старих словниках, воно українське», – наголосила Ольга.

Вона додала, що сучасний словник також фіксує таке слово (у значенні присудкового слова – про високу температуру повітря). Приклад: Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка).

Читайте також: Залиште «короче» й «коротше» деінде: як це правильно сказати українською

Як ще можна говорити про спеку?

Українці часто використовують слово «спекотно» (навіть іноді наголошуючи, що саме так правильно, а не «жарко»). Однак редакторка звернула увагу, що цього слова немає в старих словниках. 

«Звідки і коли взялося “спекотно”, сказати важко. Але навіть у сучасних словниках подаються тільки прикметники: спекотний, спекотна, спекотне, спекотні, так само, як і спекотливий, спекотлива, спекотливе, спекотливі (“спекотливо” теж немає)» – зауважила Ольга Васильєва.

Так, деякі словникиРосійсько-український академічний словник 1924-1933 рр. перекладають російське «жарко» як «гаряче, жарко» (не «спекотно»), а словник Грінченка фіксує «жарко» і «спечно». Мало хто знає про слово «спечно», однак, на відміну від «спекотно», воно є в старих словниках.

«Чергування к/ч цілком логічне, бо “спечно” – від “спека”, а не від “спекота” (як і “безпечно” – від “безпека”)» – додала експертка.

Якщо підійти ближче до сучасності, то вже можна знайти і «спекотно». До прикладу, у Великому тлумачному словнику (2005 р.). «Воно теж хай собі живе, хоч і утворене від “спекоти”» – додала Ольга.

Тож не варто боятися слів і шукати русизми там, де їх немає. 

«Не біймося мови, вживаймо всі три слова: жарко, спечно, спекотно», – підсумувала редакторка.

Нагадаємо, раніше експертка пояснювала, чи можна використовувати слово «загар».