Гроші не повинні лежати без діла: банкір пояснив, як розподілити заощадження перед зимою

Напередодні зимового періоду, коли до традиційної економічної невизначеності додаються воєнні та енергетичні ризики, українцям варто уважніше поставитися до власних заощаджень і не тримати вільні кошти без руху. Про те, як побудувати оптимальну стратегію заощаджень, розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ, який став гостем авторського подкасту фінансового експерта Олексія Козирєва.

Гроші не повинні лежати без діла: Мамедов пояснив, як розподілити заощадження перед зимою Фото: скриншот з відео

Головне

• Оптимальна стратегія заощаджень має поєднувати кілька інструментів — гривневі депозити, ОВДП та валюту, а конкретні пропорції залежать від фінансових цілей людини та готовності до ризику.
• На депозитному ринку вже є пропозиції зі ставками 17–17,5% річних, хоча умови суттєво відрізняються залежно від банку й терміну розміщення.
• Мамедов не бачить передумов для ажіотажного попиту на валюту й вважає реалістичним рух курсу до приблизно 45 грн/$ до кінця року.
• Автоматизовані системи фінмоніторингу реагують передусім на нетипову фінансову поведінку, а не на сам факт великих сум, тому найкраща тактика при запиті банку — оперативно надати пояснення й документи.

За словами банкіра, очікування «ідеального моменту» для розміщення коштів часто саме по собі призводить до втрати потенційного доходу. На депозитному ринку вже є пропозиції зі ставками 17–17,5% річних, хоча конкретні умови суттєво відрізняються залежно від банку та терміну розміщення коштів.

Він звернув увагу, що заощадження виключно у валюті також не є універсальним способом захисту капіталу, адже інфляція існує не лише в Україні — купівельна спроможність долара та євро також із часом змінюється.

«Гроші повинні працювати. По-перше, це не дає можливість знецінюватись вашому капіталу. А по-друге, це все ж таки дозволяє відбудовувати й розвивати нашу країну. Гроші, які десь «сховані», не працюють на економіку», — наголосив Сергій Мамедов.

Як розподілити заощадження між інструментами

За словами Мамедова, універсальної пропорції розподілу заощаджень не існує: вона має залежати від фінансових цілей, обсягу капіталу, регулярних витрат та готовності людини до ризику.

Водночас як один із варіантів банкір навів умовну модель, за якої близько половини коштів можна залишити у гривневих інструментах, а іншу частину розподілити між іноземними валютами. При цьому валюту варто обирати також відповідно до майбутніх витрат: наприклад, якщо людина регулярно подорожує або має витрати в країнах Єврозони, частину заощаджень логічно зберігати саме в євро, щоб не втрачати кошти на додаткових конвертаціях.

Гривневу частину заощаджень, особливо якщо йдеться про значні суми, банкір радить також розподіляти між кількома інструментами — депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики. При виборі ОВДП, за його словами, необхідно окремо враховувати можливі банківські або брокерські комісії та вартість обслуговування рахунку. Разом з тим він підкреслив, що таку модель не можна автоматично переносити на кожного вкладника: структура заощаджень має формуватися індивідуально.

Читайте також: Курс долара зростає: як не втратити заощадження у 2026 році

Що буде з курсом до кінця року

Говорячи про ситуацію на валютному ринку, Мамедов зазначив, що не бачить передумов для ажіотажного попиту. За його оцінкою, наявний обсяг валютних резервів та міжнародної допомоги дає НБУ достатньо можливостей для збереження контрольованості валютного ринку.

Побіжно торкнувшись можливого курсу наприкінці року, банкір припустив, що рух у напрямку близько 45 грн/$ є реалістичним, хоча через війну, обсяги міжнародної допомоги та бюджетні потреби будь-які точні прогнози залишаються умовними. При цьому для людини, яка купує валюту як елемент заощаджень, на його думку, важливіше не вгадати найкращу курсову точку, а правильно визначити частку валюти у власному портфелі.

Чому перевірка банком — не привід нервувати

Окремо Мамедов торкнувся теми фінансового моніторингу, наголосивши, що перевірка банком окремих операцій не означає автоматичного блокування клієнта чи упередженого ставлення до нього.

За його словами, сучасні системи фінмоніторингу значною мірою автоматизовані: спеціальні алгоритми аналізують масив банківських операцій і реагують насамперед на нетипову фінансову поведінку. Наприклад, увагу може привернути значне надходження коштів із подальшим розподілом на велику кількість карток або інші операції, які суттєво відрізняються від звичайної моделі користування рахунком.

«Є автоматичні алгоритми, які аналізують весь масив операцій, який проходить в банку. Якщо є якісь невідповідності, то ця операція переноситься на поглиблене вивчення», — пояснив банкір.

У такому разі банк може звернутися до клієнта з проханням пояснити економічний зміст операції або надати документи, що підтверджують походження коштів. Мамедов наголосив: якщо виникають питання щодо операції чи рахунку, найкраща тактика — не ігнорувати звернення банку, а якомога швидше зв’язатися з установою через підтримку, мобільний застосунок або інші офіційні канали та надати необхідну інформацію.

Читайте також: Щоб не втратити заощадження — економіст назвав оптимальний валютний кошик для українців

На думку банкіра, на шляху інтеграції України до європейського фінансового простору вимоги до прозорості походження коштів лише набуватимуть більшого значення. Тому для людини, яка накопичує, інвестує чи здійснює значні фінансові операції, ключовим стає не лише вибір інструменту, а й можливість підтвердити джерело доходів.

«Треба завжди думати про те, як пояснити, де ти заробив кошти, які плануєш інвестувати. Це можуть бути документальні підтвердження доходу від продажу активів, розміщення депозитів, подана декларація або отримана заробітна плата. І надалі вимоги щодо походження коштів будуть тільки посилюватись», — підсумував Сергій Мамедов.

Читайте також: Долар, євро чи ОВДП: які активи насправді не з’їдає інфляція