Боролися з незаконними казино, а хаос – на крипторинку. Чому блокують гривневі операції на біржах та що буде далі

Березень для криптоспільноти почався не з кави. З перших днів спостерігається повне блокування роботи з картами українських банків.

Ще з кінця 2022 року на ринку почалися блокування гривневих операцій на гаманцях та біржах. Але в березні це явище набуло масового характеру і викликало шалене занепокоєння у спільноті.

Офіційна версія того, що відбувається – боротьба з незаконним обігом коштів від грального бізнесу. Однак під роздачу попали не стільки «гравці» грального бізнесу, скільки інші учасники ринку, так чи інакше пов’язані з обігом віртуальних активів.

В кінці 2022 року розпочались слідчі дії щодо банків, що обслуговують платіжні системи, які працюють не тільки з гральним, а й з багатьма іншими легальними бізнесами, зокрема і криптовалютними. Відтак весь ринок сколихнула хвиля блокувань.

Користувачі криптогаманців втратили можливість купити криптовалюту зі своїх банківських карток, а також продати її провайдерам, що законно працюють на ринку, і отримати гривню на свої банківські рахунки. Хоча такі дії не суперечать нормам українського законодавства.

Тож бізнес, пов’язаний з обігом віртуальних активів, почав зазнавати збитків, стрімко втрачати клієнтів і можливість працювати на ринку України.

Підтримуючи в цілому боротьбу з порушеннями закону у будь-якій сфері, ми не бачимо логіки у теперішніх діях влади.

Незаконні казино продовжують працювати, їхні сайти не заблоковані, однак збитків зазнають інші суб’єкти господарювання, що не мають жодного відношення до порушників.

Історія регулювання грального бізнесу в Україні – давня і непроста. З 2009 року він був повністю заборонений в Україні. У 2020 році було прийнято закон про легалізацію цього бізнесу. Але, як бачимо, взяти його під контроль все ще не вдається.

Історія відносин держави з криптовалютним бізнесом принципово інша. Україна завжди позиціонувала себе як держава, дружня до розвитку віртуальних активів і інноваційних технологій.

Саме тому закон, що регулює їх обіг, широко обговорювався з усіма зацікавленими сторонами та факт його прийняття у 2021 році вітався як українським бізнесом, так і іноземними партнерами.

Команда Trustee, хоч і з самого початку відносилась скептично до цієї ініціативи, але потім побачивши світло в кінці тунелю, включилась. Як результат – всі зусилля можуть піти нанівець, бо світло в тунелі вже майже згасло.

В процесі спільної роботи над законом, законодавці все ж таки не врахували деякі наші пропозиції про виокремлення децентралізованих сервісів в окрему категорію учасників ринку. Проте, прийнятий закон – на сьогодні, схоже, єдиний шанс зберегти гравців криптовалютного бізнесу з Україною. 

Для його практичного втілення, яке мало б забезпечити прозоре банківське обслуговування криптобізнесу, залишалось тільки внести відповідні зміни до податкового законодавства, які вже розроблені та узгоджені з гравцями. І саме на цьому етапі все загальмувалось…

В результаті, коли цивілізований світ почав відкривати можливості для криптообігу, Україна робить все можливе, щоб позбутися вже функціонуючого, високоприбуткового сектору економіки.

Після прийняття закону українські стартапи почали розглядати Україну як потенційно привабливе місце для започаткування проєктів, а іноземні інвестори – інтерес до інвестицій. Це мало обернутись значними фінансовими надходженнями, зокрема і до державного бюджету, працевлаштуванням молодих талантів з України та багатьох країн Європи й Азії, а отже, вагомим стимулюванням економіки. Однак, сьогоднішня ситуація звела всі очікування нанівець.

На жаль, Trustee, як і сотні наших колег, змушений був піти в іншу юрисдикцію для отримання авторизації на криптодіяльність. Відповідно, центр бізнес-інтересів переорієнтувався на Європу, де ми і плануємо запуск криптокарти по всьому світі.

Надзвичайно сумно, що через такий відтік талантів і капіталів наша держава ризикує втратити багато мільярдну економіку та таланти.

Однак, ще не все втрачено. Україна досі має шанс виправити ситуацію. Для цього потрібна воля влади як на законодавчому рівні, щоб довести до логічного завершення криптореформи, так і на виконавчому – не перекривати кисень криптобізнесу, блокуючи гривневі транзакції. Зрештою, технологічно-доступна держава – win-win для кожного.