Чотири причини, чому в Україні буде мало продуктових IT-компаній

Війна та вимушена еміграція українців до країн Європи може призвести до серйозних змін. У цій колонці я розповім про те, чому, на мою думку, в Україні буде мало продуктових IT-компаній.

Спойлер: це не про те, що «у них все добре, а у нас все погано». Я хочу сказати наступне: «Негайно треба міняти деякі речі, інакше ми в Україні втратимо найцінніше – мізки». Ось які чотири причини для цього є.

Причина 1. Майже в будь-якій цивілізованій країні легко отримати дозвіл на проживання

Раніше це було складно, а зараз – ні. Навіть якщо припустити, що після закінчення війни країни Європи перестануть пускати до себе українців за візою «біженця від військових дій» – нехай так.

Але як не пустити чоловіка до дружини, брата до сестри, сина до мами? Тим більше якщо вона вже працює в Європі, а дитина там ходить до школи?

Досі в Європу близьких родичів завжди пускали: якщо член сім’ї законно живе в ЄС, до того ж має там дохід, зареєстровану домашню адресу та ще й дитину в школі.

Причина 2. У Європі є країни, в яких вартість життя майже така сама, як в Україні

Раніше люди могли цього не знати, але тепер щодня читають про це у Telegram-групах та на Facebook – від тих, хто переїхав до країн Європи.

Ось приклади кількох країн, де вартість життя майже така сама, як і в Україні. Це Португалія, Словаччина, Угорщина, Греція – можливо ще якісь забув згадати. Там мало корупції, легко зареєструвати бізнес та його захистити.

У деяких із цих країн чудовий клімат та суперздорова їжа. Так, там також є суттєва бюрократія. Але вона відчувається тільки якщо ти від них щось хочеш. А в Україні бюрократія дуже часто щось хоче від тебе.

Причина 3. У багатьох країнах є державні програми із залучення стартапів

Це, звичайно, не всі ще знають, але скоро знатимуть.

Центральний чи регіональний уряд пропонує акселератори, офіси, консультантів, і, нарешті, капітал. Уряди самі готові інвестувати у компанії. 

Я говорю це не як теоретик: зараз я допомагаю кільком компаніям переїжджати в одну хорошу країну. І знаю про аналогічні програми в інших країнах. За IT-стартапи країни борються. З тих шести, де я маю інтерес, п’ять проєктів вже переїхали або в процесі.

Причина 4. Міський простір у містах Європи

Там це зроблено набагато краще ніж в Україні. По-перше, тому що Євросоюз дає на це гроші, по-друге, майже нема корупції.

Подивимося на Братиславу, Таллінн, Будапешт, Лісабон, багато міст Іспанії та Франції й так далі. Велосипеди, самокати, велосипеди напрокат, кав’ярні, розвинений та недорогий міський транспорт. Лоукостери, які літають по всій Європі.

Загалом якщо ти там заробляєш як айтівець в Україні, то жити цілком комфортно. Так, там немає «Дії» – це, мабуть, все.

Ті, хто писатиме, що там немає таких зручних банків як monobank або ПриватБанк – просто ви користуєтеся там старими й традиційними «банками-бегемотами». Замість того, щоб відкрити рахунок у необанках, які там є скрізь.

І ще. На моєму досвіді розмов з фаундерами та співробітниками стартапів можу сказати таке: багатьох дуже напружила заборона виїзду за кордон. Це не тільки шкодить бізнесу – потрібні поїздки на виставки та переговори. Але й сильно б’є по іміджу вільної людини, а молоді айтівці (в основному чоловіки) саме так про себе думали. Мені здається, давно можна було б придумати систему, де люди виїжджали б, а потім поверталися.

Ще раз: якщо хтось подумав, що автор пише «у них все супер, а у нас все погано», то ви не зрозуміли.

Автор пише, що потрібно змінюватись, щоб не отримати «відтік мізків».

Як мінімум: спочатку треба визнати проблему. Говорити всім просто зараз, що Україна – найкраще місце, щоб робити бізнес – для мене дивно.

Джерело: Facebook Петра Чернишова