Ми постійно аналізуємо ринок житла і відстежуємо тренди. За нашими спостереженнями, у першому півріччі 2020 року попит на квартири знизився, але вже влітку повернувся до докризового рівня. А ось покупці стали вимогливішими. Наприклад, раніше люди часто вкладали гроші в ризиковані проєкти, а зараз у першу чергу цікавляться надійними забудовниками.
У 2021 році покупці житла звертають увагу на такі пункти:
Анна Сігодзінська, аналітикиня консолідованої інформації компанії Activitis
У нашій країні непросто взяти вигідну іпотеку на придбання квартири: банки пропонують дуже високі відсотки і в них великий конкурс. Але, незважаючи на це, з кожним роком покупці житла в Києві «молодіють».
Ще кілька років тому середній вік покупців був 35–45 років. Зараз він залишився таким же для житла бізнес-класу, а ось у будинках класу «комфорт» знизився до 25–45 років.
За словами забудовників, житлом цікавляться в основному керівники бізнесу, менеджери середньої та вищої ланки, а також IT-фахівці. З них приблизно 65% – кияни, 35% – жителі регіонів.
Квартира – велика покупка, і людям не все одно, де вони житимуть. Більшість покупців вибирають житло за такими критеріями:
У Києві лише третина побудованих будинків збігається з очікуваннями покупців.
У першу чергу дізнатися більше про покупців і постаратися виправдати їхні очікування. Наприклад, молодь і люди середнього віку дбають про екологію та цікавляться здоровим способом життя – зараз це тренд. Кожному третьому жителю Києва важливо, що він їсть, п’є і чим дихає.
Тому забудовникам не варто робити ставку на житлові будинки у промислових зонах. Таке житло матиме попит тільки в покупців з невеликим бюджетом – до $700 за квадратний метр. Але «велику рибу» такими пропозиціями не привабити. Навіть якщо людина купує квартиру, щоб здавати її, вона вибере хороший район – адже очікування орендарів теж із кожним роком зростають.
Коли ми чуємо про роботу в ІТ, то уявляємо свободу, високі доходи, стартапи, технології та…
Уявімо собі: одного ранку вам дзвонить власник компанії і каже щось на кшталт: «Ми тут…
Це історія про фолоу-апи, довіру і як перестати бути «універсальним перехідником» у команді. Колись я…
Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…
Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…
Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…