На початку нашого життя у Великій Британії, у жовтні 2022 року я волонтерила в дитячому таборі. Моїм завданням було підтримувати українських дітей – перекладати та супроводжувати їх під час активностей. І тоді сталося два епізоди, які просто очі відкрили – я ніби побачила на прикладі маленьких дитячих груп, у чому відмінність нашого суспільства від британського, наприклад.
Групу дітей розділили на дві команди. Видали дерев’яні блоки, схожі на кубики. Завданням було побудувати вежу з блоків. Команда, чия вежа буде вищою перемагає. Отже, рівна кількість кубиків, однаковий вік. В одній команді лише британці, в іншій – половина українців.
Перша команда (британська) збирається в коло і починає планомірно будувати вежу. Вежа росте на очах. Кожен учасник як невід’ємна частина якогось організму. Усі беруть блоки із загальної купи та злагоджено працюють.
У другій команді відбувається дивне. Наші діти загребли собі дерев’яних блоків хто скільки міг і кожен намагався побудувати зі своїх блоків свою вежу. Британські діти, що залишилися, розгублено озираються на всі боки.
За підсумком перша команда побудувала височенну вежу в досить короткі терміни. Друга команда не побудувала нічого. Виявилося, що, якщо всі блоки поцупити собі, тобто кожному окремо, то цих блоків вистачає максимум на фундамент, а врешті ні на що не вистачає.
Відбувався у старшій групі. Знову ж таки розділили на дві команди. Перша – одні британські діти. Друга – змішана. Завдання було обрати одну людину, яка буде моделлю, для якої команда має скреативити вбрання з паперу, скотчу та інших підручних засобів.
Що відбувалося в британській команді. Вони знову зібралися в коло. З’явилося кілька претендентів на роль моделі, вирішили голосувати. Моделлю стала дитина, яка набрала більшу кількість голосів. Обрали та почали створювати костюм. Вибори були прозорі та справедливі.
У другій групі до голосування не дійшло. Застрягли на етапі чвар – ніяк не могли вирішити, кому бути моделлю. Охочих багато, а механізму, що регулює справедливий розподіл, не було. У підсумку втратили багато часу. Моделлю стала найнахабніша і найгучніша дитина. Через невдоволення і роздратування костюм збирали мляво і без ентузіазму. Команда в підсумку програла.
Це була геніальна проєкція взаємовідносин у дитячому таборі на взаємовідносини в дорослому суспільстві. Як у них це виходить? Звідки британські діти знають, що потрібно голосувати? Що потрібно все робити разом? Що тягнути ковдру на себе – це до програшу?
Плекаю надію, що наші діти переймуть це і повернуться з багажем, який назавжди змінить їх життя. Але трапитися це може, якщо наше суспільство вже зараз почне готуватися до цих змін і вже зараз важливою стане цінність кожного, але тільки в союзі з іншими.
Джерело: Facebook Natasha Kohan
Винахід автомобілів на початку ХХ століття докорінно змінив життя людей. Конюхи та виробники карет боялись…
«Дитину виховує те, що її оточує». Ця проста, але глибока теза Марії Монтессорі лежить в…
Сьогодні я розповім, як ми з моєю бізнес-партнеркою Наталією Новгородською запустили в період війни онлайн-центр…
Відпустка зазвичай триває 10-14 днів. Якщо вдало складуться обставини – до трьох тижнів. Але працівники,…
Мене звати Даша, я понад шість років працюю у SMM, а зараз займаюся розвитком власної…
«Як утримати найкращих співробітників?», «Чому вони йдуть?», «Плинність кадрів: як зупинити?» – щоранку ці питання…