«Харків – наш дім». Як попри блекаут та постійний терор працюють харківські бізнеси (частина 1)

Від початку повномасштабного вторгнення з боку рф Харків перебуває під постійними обстрілами, які з грудня 2023 року стали ще масивнішими. Та навіть попри це місцеві бізнеси продовжують працювати. Ми звернулись до локальних компаній та закладів Харкова з проханням розповісти свої історії незламності – як на бізнеси вплинула велика війна, чи змінився фокус після її початку, які зміни відбулися в командах, що виявилося найважчим та багато іншого.

Ресторан Puri Chveni

Puri Chveni розташований у самому серці Харкова за адресою вул. Мироносицька, 52 (неподалік від Майдану Свободи). Як нині працює ресторан автентичної грузинської кухні, рецепти якої власники проєкту привезли з різних куточків Грузії, розповіла управителька закладу Світлана Бритавська.

Команда співробітників – це велика сім’я не тільки ресторану в Харкові, а також закладів у Дніпрі, Кривому Розі та Запоріжжі. Ресторан відкрився 1 вересня 2020 року. На той час він був третім закладом мережі Puri Chveni, і вже тоді став улюбленцем харківʼян.

На повномасштабне вторгнення ніхто не очікував і навіть не замислювався про це. Ми тільки-но відсвяткували 14 лютого й готувалися до вихідних. Жодного вільного стола на 24 лютого не мало бути. Перша реакція на нічні атаки – це шок. І нічні дзвінки команді. Що робити? Що коїться? Розуміння не було в перші години.

Власники ресторану в цій жахливій ситуації керувалися патріотизмом і сфокусувалися на допомозі, як і команда, яка, не домовляючись, приїхала до ресторану. Ми почали волонтерити. Продуктів було дуже багато й ми розуміли, що потрібно щось робити, якось допомагати.

І ми зробили те, що й завжди. Тільки на той момент це були не звичайні для нас страви – хінкалі, хачапурі та мʼясо в тандирі. Ми готували поживну та корисну їжу для всіх, хто її потребував – бійці тероборони, ЗСУ та просто сусіди. Хоча їжа все ж була трохи особливою – ми додавали грузинські спеції.

Але, на жаль, довелося зробити паузу в нашій волонтерській діяльності. На місяць. Ми з командою їхали повз площу по домівках, щоб відпочити після декількох діб без сну. І за 5 хвилин після того, як ми проїхали майдан, поцілили в ХОВА. Тобто 5 хвилин. Це було жахливе відчуття. Тоді вирішили трохи зачекати, тому що емоційно було дуже важко й нам потрібен був час оговтатися і зрозуміти, що все, що коїться, – це насправді. У квітні ми відновили волонтерську діяльність. З новими силами і відчуттям, що нас більше не налякати.

Рестарт відкриття ресторану для гостей відбувся 25 серпня 2022 року. Ми дуже хотіли відкритися 23 серпня на День Міста, але, на жаль, комендантська година не дала це зробити.

Повномасштабне вторгнення змінило нас усіх. Але головною метою нашого ресторану було дати відчуття повноцінного життя. Щоб люди, які залишилися в місті, мали змогу випити смачної кави, зустрітися з друзями та просто повечеряти, тому що вдома немає світла та води.

Ми відновили ресторан, відтворили довоєнне меню. Ми сприймали складнощі як виклик, а не як проблему. На жаль, частина наших гостей виїхала за кордон, але ж частина залишилася. І ми цьому були дуже раді. Згодом у нас зʼявилися нові гості. І це було чудово! Тому що це доводило, що Харків живе та працює попри все!

Частина нашої старої команди виїхала, але ми знайшли своїх. Наші співробітники – залізобетон, як усі харківʼяни.

Найскладніше наразі – постійний терор міста та харківʼян. Ми прилаштувалися до роботи без світла – придбали генератор. Зараз підлаштовуємося під відсутність води – купуємо бочки, щоб мати змогу працювати у звичному та комфортному для гостей режимі.

Про виїзд за кордон ми з командою не думали ні тоді, коли волонтерили, ні зараз. Тому що Харків – наш дім. І якщо не ми – молоде та патріотичне покоління – тоді хто буде працювати заради українців та країни? Допомагати ЗСУ донатами та підтримувати одне одного.

Ніхто з нас не чекав на «руський мир». Але зараз як ніколи ми віримо в Перемогу й зі свого ресторанного боку її наближаємо!

Бренд жіночого одягу Wonder

Wonder – виробник жіночого одягу якості преміум із власним виробництвом у Харкові та шоурумами в Харкові й Києві. Наразі в команді працює приблизно 15 осіб. Виробництво знаходиться майже в центрі (неподалік від станції метро «Проспект Гагаріна»), шоурум – у центрі міста за адресою вул. Мироносицька, 74. Бренд існує з 2017 року. Про досвід роботи в умовах повномасштабного вторгнення розповіли співзасновниці компанії Юлія Купава та Юлія Сорокіна.

Коли почалася велика війна, основним завданням було фізичне виживання. До середини березня ми навіть не знали, чи встояло наше виробництво та магазини, бо через постійні обстріли, особливо центральної частини міста, не мали змоги їх відвідати.

Ще 23 лютого 2022 року ми інвестували в літні тканини. Наприкінці березня ми розпочали процес релокації на захід України. Тоді вивезли перші рулони літніх тканин та 2 системні блоки – базу лекал та клієнтську базу. У травні ми відновили роботу виробництва в Коломиї, але з нами поїхали лише 2 співробітники, інші вирішили залишатися в місті.

Ми мали лекальну базу та тканини, тож випустили літню «воєнну» колекцію. Вона була дуже маленька за обсягом, але незмінними залишалися якість виконання та тканин. У новий осінній сезон 2022 року ми заходили з розумінням того, що будемо продовжувати відшивати вироби з найкращих італійських тканин та надавати сервіс, до якого звикли наші клієнти.

Тримати високу планку було важко: нам дуже не вистачало співробітників на виробництві, майже весь бек-офіс залишився з нами онлайн, а з поновленням роботи магазинів (в серпні 2022-го в Києві та в жовтні того ж року в Харкові) – вийшов працювати офлайн.

Весь час до травня 2023 року ми намагалися збільшити виробничі потужності (тоді в нас працювало 4-5 швачок), але так і не змогли цього зробити на заході й остаточно вирішили повертатися до команди. Це сталося в червні 2023 року. З поверненням додому ми змогли відновити виробництво майже на довоєнному рівні, щоправда, в іншому приміщенні з міркувань безпеки. Зараз ми займаємо цокольний поверх майже без вікон в одній із будівель.

Читайте також: Як виживає зовнішня реклама під час війни: історія харків’янина Геннадія Маляра

Наші співробітники – найкращі. Залізобетоні. Навіть зараз працюють і кажуть, що, поки живі, будуть це роботи. Оскільки в нас жіночий бізнес, то принаймні поки що немає і проблем із мобілізацією.

Як і від початку створення бренду, до нас приходять за найкращими пальтами. Звісно, в асортименті є й літні позиції, які ми спочатку створювали для наших «пальтових» клієнтів, але зараз вони теж гучно говорять за себе та завойовують серця наших дівчат.

Багато постійних клієнтів виїхало й замовляють онлайн, але водночас з’явилося багато нових. Ще можемо сказати, що аудиторія бренду стала молодшою, і це тішить. А взагалі наші клієнти – це скарб. Завдяки їхній підтримці та замовленням у перші дні війни ми вижили і змогли продовжити нашу справу.

Після обстрілу 21 березня більшість часу ми працюємо на генераторі. Продуктивність знизилась, але ми тримаємося попри дуже важку ситуацію з енергопостачанням. Звісно, завжди є загроза прильотів. А з іншим ми впораємося.

Онлайн-магазин шкарпеток Griffon Socks

Griffon Socks – це онлайн-магазин шкарпеток українського виробництва. Складські приміщення компанії розташовані неподалік від станції метро «Центральний ринок» у Харкові. У команді Griffon Socks чотири постійні співробітники, більшість фахівців, як-от дизайнерів та маркетологів, зазвичай наймають на проєктні роботи. Про шлях компанії від початку повномасштабного вторгнення і дотепер розповіла її співзасновниця Марія Турчіна.

У перші дні вторгнення вся наша команда, як і більшість людей, перебувала в бомбосховищах. Це було шоком. Коли ми сиділи в підвалі, ми зрозуміли, що в нас є те, що ми можемо віддати й допомогти, тому ми почали роздавати шкарпетки військовим: напряму й через волонтерів. Цю практику ми постійно продовжуємо й сьогодні.

Також 28 лютого ми почали приймати замовлення, а всі гроші пересилати фонду «Повернись живим». Але надіслати замовлення клієнтам змогли тільки наприкінці березня.

У середині березня ми почали планувати, як саме відновити роботу і як це можливо зробити в Харкові. Було багато думок щодо релокації, але ми залишили бізнес тут. Це було й емоційне рішення, і логічне, оскільки частина наших людей усе ще перебувала в Харкові.

Нині ми працюємо також над парами разом із різними благодійними фондами, як-от Inspiration family, «Голоси дітей», студія артбрют мистецтва Олі Ставникович, Центр порятунку тварин. Завдання цих проєктів не тільки в зборі грошей коштом передачі всього прибутку, а також в інформаційній складовій.

До 2022 року в нас були бокси та шкарпетки, які беруть свою основу в українській історії та культурі. Але після 2022 ми зробили це основним товаром, тому що бачили як запит клієнтів, так і своє внутрішнє бажання робити саме такі продукти.

Аналіз наших клієнтів надав нам інформацію щодо зміни віку нашою аудиторії – з 25-35 ми перейшли у 35-45 років. Якщо аналізувати аудиторію в Instagram, то 75% клієнтів нині перебувають за кордоном. Усі ці факти вимагають і від нас змін. Ширшого асортименту, можливості купувати не тільки боксами, а й парами.

Дівчата з нашої команди виїхали за кордон. У нашої менеджерки Тетяни була повністю зруйнована квартира на Салтівці. Наш працівник Сергій приєднався до лав ЗСУ на початку 2022 року. Зараз ми можемо впоратись із роботою вузькою командою (в порівнянні з 2021 роком продажі впали в рази).

Команда максимально працює віддалено, але відправлення кожен день реалізуються незалежно від обставин. Для цього в нас є наш план на випадки відключення світла. Поки що ми не ставили генератор, оскільки зараз достатньо інших акумуляторів, але розглядаємо цей варіант, якщо ситуація буде загострюватись надалі.

Найскладніше в Харкові – це ракетні та дронові атаки, які останнім часом просто не перериваються.

Найбільша проблема в бізнесі – це поступова втрата частини нашої аудиторії через переїзд за кордон, мобілізацію, зменшення попиту на товари не першої потреби. Не забуваймо і про логістичні проблеми для постачання сировини, збільшення ціни на бавовну – це все призводить до збільшення ціни й кінцевого продукту.

Але Харків – це наше рідне місто. Ми не розглядаємо варіант релокейту – усією сім’єю тут, працюємо попри все. І річ не у вулицях чи домівках. Річ у людях. І якщо кожен може зробити свій внесок, щоб наше місто вистояло, то кожен це й робить. Найкраща допомога для нас – це замовлення наших клієнтів. Вони спонукають нас рухатись далі, розвиватись та не зупинятись.

• Нагадаємо, ми розповідали, що українці закликали підтримати бізнеси з Харкова.