Ігор Мазепа в інтерв’ю «Точка G»: про інвестиції в «Добробут» і MakeUp, світову економіку та криптовалюту

Ігор Мазепа – інвестбанкір, підприємець і засновник компанії Concorde Capital. З 2004 року вона займається міжнародними брокерськими та інвестиційними послугами, за роки роботи залучила понад $4 млрд. 

Ще Ігор інвестує у фінтех- і блокчейн-проєкти, у компанії, які займаються видобутком бурштину, нафти та природного газу, у виробників будівельних матеріалів. Він є інвестором мережі медичних клінік «Добробут», котеджного містечка Goodlife Park, готельно-ресторанного комплексу Shelest і магазину MakeUp.

Ігор Мазепа дав інтерв’ю на YouTube-каналі «Точка G», а редакція МС.today вибрала найцікавіше.

Про початок війни

Перші два тижні війни ми навіть не думали про бізнес, були інші турботи. Наприклад, мій колега пішов добровольцем в армію. Він потрапив у військову танкову частину в перші дні, і там не було нічого, крім снарядів для танків. Ми допомагали хлопцям з батальйону з базовим одягом, комп’ютерами, дронами.

У мене бізнес не постраждав фізично, але споживчі ринки дуже сильно просіли. Більшість наших клієнтів, наприклад «Добробута», зараз за кордоном, це переважно мами з дітьми. А треба розуміти, що зазвичай саме дружини записують чоловіків на прийом до лікарів. Багато жінок поїхали, тож зараз такий режим «виживання».

На чому зараз заробляю

Concorde поєднує західні гроші та українські компанії, працюємо з новими стартапами, айтівцями, банкірами – усіма, кому потрібно залучити гроші. Ми заробляємо на комісії. Платить той, хто залучає гроші, це $5–7 млн на рік. 

Самі ми раніше інвестували в цементні заводи, ринок будматеріалів, бурштин, газовидобування, нерухомість. Зараз з нерухомості є два успішні проєкти – здається, ціна за метр квадратний у нас одна з найвищих під Києвом. Це Goodlife Park та Shelest, вони допомагають закривати операційні питання та отримувати гроші для інвестицій.

Іноді ми залучаємо співінвесторів, щоб разом займатися проєктом. Наразі девелопери почали замінювати функцію банківської системи. Люди несуть гроші, бо немає альтернативи, банківський депозит «здувся».

Коли ви заходите на етапі «фундамент» з розрахунком, що за три роки продасте вже не за $1 тис. за метр, а за $2 тис., ви можете купити два поверхи. Але пара квартир можуть не продатись через поганий вид з вікна, і тоді треба буде їх здавати. А це проблеми: собака зіпсував підлогу, залили сусіди, вкрали телевізор і таке інше. У результаті прибуток так собі.

Тому в Shelest можна отримувати фіксований дохід, наприклад 8%, плюс заміська нерухомість зростає в ціні і її можна продати пізніше. Як приклад, спочатку в Goodlife метр коштував $1 тис., зараз – $3–4 тис. Його ми добудовуємо самі. Такі проєкти зазвичай вимагають $6–10 млн на початку, на п’ятий-шостий рік ви виходите в нуль, а потім починаєте отримувати прибуток.

Ціни на нерухомість в Україні знижуватимуться: багато хто поїхав, бідність, невизначеність. Але також буде і приплив людей, які їхатимуть з Харкова та зі сходу країни. Плюс будматеріали коштують на 20–100% дорожче, це не дозволить ціні опускатися. Я гадаю, що ринок впаде приблизно на 30%. На заході України, ймовірно, буде зростання цін на житло приблизно до 30%.

У що я зараз інвестую

Є багато проєктів із крипти. Наприклад, криптовалюта WELT (Fabwelt), ми вже, напевно, зросли разів на десять. На криптобіржі Kerrex ми також купили коїнів. Якщо ви вкладаєте гроші та ризикуєте, ви швидше навчаєтесь. Зараз ринок крипти суттєво просів, але ми продумували цей варіант, коли на нього заходили.

Як у професійного інвестора, у мене є критерій інвестицій, так званий ARRAccounting Rate of Return – коефіцієнт прибутковості інвестицій. Що він вищий, то більше мене цікавить певний проєкт. Наприклад, я готовий чекати три роки і потім отримати більше.

Що важливо для підприємця

Я думаю, що «чуйка» – це 90% підприємницького успіху. Професійні навички важливі, але, швидше за все, ви можете їх аутсорсити: найняти бухгалтерів, аналітиків, продажників. Але у CEO має бути підприємницький дух і лідерський настрій.

Я вийшов зі старої економіки: розумію, як працюють «Обленерго», банки, страхові компанії. Мені спочатку було важко зрозуміти, що компанія, яка у хронічних збитках, може коштувати сотні чи мільярди доларів. 

Років сім тому я почав пробувати розбиратися в нових напрямах, інвестував в електронний ключ, платіжну систему, квадрокоптери. Усі ці стартапи закрилися, на кожен я давав $300–500 тис. на ранніх стадіях. Тоді я почав співінвестувати разом з розумними людьми.

Але іноді, якщо вірю у компанію, інвестую сам – так було з MakeUp. У нас був мандат на залучення грошей у MakeUp, і він припускав комісію: ми принесли, наприклад, $10 млн та 5% заробили. Там був суто комісійний бізнес, без ризику. Інвестори, до яких ми зверталися, відмовляли. Закінчилося тим, що мої колеги з Concorde сказали, що треба заходити за власний кошт. Ми купили частку, і з того часу компанія вже зросла приблизно у 8–10 разів.

Як інвестор, я намагаюся не втручатися в операційну історію компанії. Я дивлюся, перевіряю звітність, але не даю поради щодо персоналу або що треба робити.

Інвестбанкінг і розвиток інвесторів

Якщо ви закидаєте свої гроші, ви можете мотивувати когось повторити за вами. Завжди чи не перше запитання: «А сам ти гроші вклав?» Якщо ви йдете до західних професійних інвесторів, вони теж дивляться на це, але для них це не так критично, вони самі вивчають проєкт.

Зараз у нас у Goodlife живе молодь, яким по 19–20 років – це майже діти, але вони вже заробили свій мільйон. У мене з’явився перший десь років у 25. Коли люди лише починають, коли потрібно «охопити» ринок, вони більше схильні до ризику. А коли досягають успіху, їм уже не продаси ризикову історію, вони хочуть надійності. Хоча ще 10 років тому ця людина набирала кредити, збирала всі гроші з ринку, інвестувала. Але я не даю оцінки, добре це чи погано.

За день перед війною. Зустріч із президентом

Я був на зустрічі за день перед війною. Уже тоді зрозумів, що буде війна. Схоже, політична влада не хотіла паніки. Я пішов із зустрічі, розуміючи, що влада в останній день ставиться до ситуації адекватно. Зустрів там багато старих друзів, ми ще сходили на вечерю разом. Деякі з цієї зустрічі поїхали в аеропорт. Але багато хто залишився.

До війни я не особливо готувався: великі бізнеси інертні, ви не можете підготувати їх за тиждень, навіть за місяць. У нас з колегами були домовленості, наприклад, якщо не буде інтернету, збиратися в офісі. 24 лютого я туди й поїхав, там поспілкувався зі співробітниками. Декілька колег сиділи та «допилювали» фінансові моделі. Тоді була надія, що все це закінчиться за кілька тижнів.

Еталон успішності та ставлення до грошей

Наразі міряються грошима чи підписниками в соцмережах. Наприклад, якщо у вас 250 млн глядачів, це 10 разів разом узяті всі наші олігархи. А в мене є знайомий, який має півтора мільярда передплатників, хоча це й не особистий канал.

Людей зі старого покоління рідко побачиш в Instagram. Василь Хмельницький, засновник UFuture, чи Євген Черняк, голова наглядової ради холдингу Global Spirites, це більше виняток. Тим, хто не сидить в інтернеті, просто вранці приносять паперову роздруківку, і вони читають новини.

Гроші дають вам право вибору та більше варіантів. Якщо хтось заробив у законний спосіб більше, ніж я, то це хороший привід замислитися. Але для мене важлива й емоція, яка йде з грошима: наприклад, Shelest має бути топовим проєктом у країні.

Як поводитиметься світова економіка

Я недавно повернувся з Давосу. Там говорили про крипту, штучний інтелект і війну. А ще про голод: як виявилось, українське зерно потрапляло на тарілки 400 млн людей. 

Війна вже впливає світову економіку. Є прогнози щодо 9–10% світової інфляції. Простими словами це означає, що раніше ви на базові потреби витрачали 90% заробітку, а на 10% могли їхати у відпустку. А інфляція 10% це все з’їсть і запустить ланцюгову реакцію: ви їстимете круасан не за 5 євро, а за три, це знизить середній чек і так далі.

Але навряд чи буде складніше, ніж 2008 року. Банківські системи по всьому світу зараз набагато здоровіші, вони тоді зробили правильні висновки.

Про практику аяваски

Це давня індіанська церемонія та однойменний напій, який готують з листя ліан. Перший раз я спробував його випадково, коли був у Перу із друзями.

Нам запропонували в шамана пройти обряд аяваски. Я прийняв відвар ліани, дуже важко переніс цей досвід, мене «плющило». Вийшов звідти новою людиною з твердою впевненістю, що більше не прийматиму цього відвару.

Але за якийсь час зателефонував мій друг Сергій Токарєв, розповів, що збирається в Перу. Я поїхав з ним, бо з’явилося відчуття, що я маю пройти обряд ще раз. Мені знову було дуже погано, найважче за всіх переніс. Але це допомогло пропрацювати важливі життєві ситуації, я став простіше ставитися до речей і людей.