Принцип забудови «місто в місті» з’явився відносно недавно. Урбаністи намагалися врівноважити висхідний темп життя в мегаполісі та запропонували будувати всю необхідну інфраструктуру поруч з місцем проживання: від кав’ярень і салонів краси до банків та освітніх закладів.
У партнерському матеріалі разом з експертами девелоперської компанії Greenville розбираємося в характерних рисах, перевагах та особливостях цієї концепції. А також з’ясовуємо, кому найкраще підходять житлові комплекси, побудовані за принципом «місто в місті».
Ще 2007 року Річард Вайзман, професор психології з Університету Гертфордшіру, Великобританія, вирішив порахувати, наскільки виріс темп життя у великих містах. Методологія в нього була своєрідна: науковець взяв за основу швидкість руху пішоходів тротуарами.
Вайзман відвідав 32 міста в різних куточках світу й виміряв швидкість, з якою мешканці рухаються в пішохідних зонах. Потім він порівняв отримані результати з аналогічним дослідженням американських колег десятирічної давнини. Виявилося, що ритм життя в мегаполісі виріс приблизно на 10% за 10 років, тобто на 1% щороку. А «найшвидшим» у рейтингу Вайзмана став Сингапур.
Зазначимо, що швидкість пішого руху не є вирішальним критерієм. Подивимося на кількість автомобілів і для прикладу візьмемо українську столицю. Якщо 2015 року у Києві було зареєстровано 695 тис. машин, то в січні 2022-го – 1,38 млн. Уже 2021 року автівок на київських дорогах було на 17% більше, ніж на рік раніше.
При цьому шалений трафік створює затори. Згідно зі звітом TomTom за 2021 рік, Київ був на третьому місці у світі за рівнем заторів: у середньому киянин проводить за рік 229 годин у заторах. І цей показник точно не зменшиться. Додаємо сюди проблеми з паркуванням, закриття на ремонт станцій метро та повітряні тривоги, на час яких зупиняється рух громадського транспорту через мости. І загальний логістичний колапс, який експерти пророкують Києву, уже не виглядає чимось нереальним. За таких умов пересування містом стає все складнішим. А також стресовішим.
Учені вважають, що психіка людини не надто змінилася із часів традиційного суспільства. При цьому навантаження на неї у XXI столітті збільшилося. Потік інформації, щоденна суспільна взаємодія та комунікація, кількість справ і завдань, робочий графік і навіть форми дозвілля – усього стало значно більше, усе стало динамічнішим.
Німецька компанія Zipjet у 2017 році опублікувала дослідження Global Least & Most Stressful Cities про методологію вимірювання стресового фону в містах. Серед критеріїв – щільність населення, екологічний стан, транспорт, безпека, рівень доходів населення, соціальна підтримка, фізичне і психологічне здоров’я населення тощо. До рейтингу увійшли 150 міст. Результат передбачуваний. Густонаселені мегаполіси виявилися найстресовішими, у той час як найкомфортнішими для життя стали відносно невеликі затишні міста Західної Європи на кшталт Штутгарта, Бордо чи Берна.
Детальніше про ЖК «Greenville на Печерську».
Сучасні міста пропонують величезний спектр сервісів. Проте саме їхня різноманітність іноді стимулює соціальну ізоляцію. Нещодавно один з київських забудовників в інтерв’ю зазначив, що 85% мешканців двох його закритих житлових комплексів практично не залишають їхню територію, працюючи дистанційно. А повноцінна інфраструктура всередині дозволяє взагалі жити автономно. Користувачі в коментарях одразу саркастично назвали це «гетто для середнього класу».
Але концепція «місто в місті», придумана урбаністами як відповідь на негативні фактори мегаполісів, не про соціальну дистанцію, а про спробу обмежити маятникову міграцію всередині міст та економити найцінніший ресурс – час. Це досягається завдяки концентрації сервісів, послуг і робочих місць у радіусі 15-хвилинної доступності. Каву можна випити на першому поверсі, призначити ділову зустріч в бізнес-зоні, машину залишити в підземному паркінгу, а дитину відвести в садок на території комплексу. Додатково – зелені зони, місця для відпочинку, лаунж-простір.
«Розглядати такий підхід потрібно не під соусом користі від ізоляції, а як можливість самостійно формувати своє коло соціальної взаємодії, підлаштувати життя під власне розуміння комфорту й безпеки і знизити загальний рівень стресу, – підкреслює керівниця проєктів компанії Greenville Наталія Дубик. – Усе ж таки дім – це про закриття базових потреб людини, спокій і захищеність, а також про залученість до ком’юніті».
Архітектори та девелопери не ставлять на меті побудувати «фортецю в облозі», відмежовану від решти міста. Саме тому такі житлові комплекси зводять у пішій доступності від станцій метро і транспортних розв’язок. А ось користуватися цим чи ні – свідомий вибір людини. У вигляді концепції «місто в місті» сучасна урбаністика шукає варіанти організувати життя в постіндустріальному середовищі із запитом на подолання стресових чинників мегаполіса. Це оптимальний формат, наприклад, для людей з інтровертними рисами характеру, для тих, хто важко адаптується під столичний ритм, але має тут роботу й тому пов’язує своє майбутнє з великим містом.
Мешканці житлових комплексів, побудованих за концепцією «місто в місті», отримують низку переваг. Серед них головними є:
У столиці доволі багато житлових комплексів, побудованих у такому форматі. Серед найвдаліших – ЖК «Greenville на Печерську», який будує девелоперська група компаній Greenville. Нещодавно комплекс отримав визнання в Європі, увійшовши в шортлист престижної міжнародної премії СEEQA-2024.
Це технологічний простір з акцентом на чіткій геометрії форм ззовні й інноваційності всередині. У комплексі є багатоярусний підземний паркінг, індивідуальна система доступу, зелені лаунж-зони, бізнес-простір, ігрова дитяча кімната, приміщення для візків, лапомийка для домашніх тварин. Фасад побудований з керамограніту, навісні вентильовані фасади утеплені базальтовими мінераловатними плитами.
«У цьому проєкті ми реалізували бажання створити цілий спосіб життя, людиноцентричний життєвий простір, – пояснює керівниця департаменту продажів Greenville Сусанна Караханян. – Ми хочемо, щоб людина могла придбати не просто квадратні метри, а конкретні цінності, серед яких – безпека, родинний затишок, екологічність і необмежені можливості для життя, роботи, дозвілля, виховання дітей».
Однокімнатні квартири (площею від 36 кв. м) у ЖК «Greenville на Печерську» можна придбати від $83,5 тис., а двокімнатні (площею близько 75 кв. м) коштують від $150 тис. Ціна 1 кв. м починається від $2 тис. – це досить демократична ціна в Києві. Також діє державна програма «єОселя» на готові квартири.
Від 2007 року Greenville працює у сфері житлової та комерційної нерухомості, розробляє та будує багатофункціональні житлові комплекси. Зараз серед портфельних проєктів Greenville – комплекси комфорт-класу у Львові (Greenville Park Lviv, Greenville House, «Місто трав» і «Добра оселя»), сучасний курортний готель «Лісова пісня» у Трускавці і два ЖК бізнес-класу в Києві – Greenville Park і «Greenville на Печерську». Від 2016 року Greenville також впроваджує міжнародні проєкти в галузі альтернативної енергетики.
Другий за величиною цифровий токен Ethereum цієї п’ятниці різко зріс у ціні, збільшивши свій тижневий…
CEO Netpeak Group Артем Бородатюк поділився, як у групі впроваджують інструменти штучного інтелекту та роботу…
Засновуючи tTravel, Олександр Буратинський та Артем Шамбальов, маючи за плечима роки дружби, подорожей та спільної…
Компанія OpenAI почала тестувати оновлення Deep Research у ChatGPT. Функція буде працювати з репозиторіями GitHub…
EPAM Systems змінює керівництво. Засновник ІТ-компанії та генеральний директор Аркадій Добкін йде з посади. Він…
Співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк у Школі бізнесу НП розповів, який стартап запустив би, якби…