Криптокартки на піку популярності, але українці мають пам’ятати про податкові ризики

Обсяги роздрібних платежів через криптокартки зростають рекордними темпами, а ринок швидко ділиться між новими гравцями. Проте за зручністю та кешбеком часто ховаються приховані комісії, а для українських користувачів — ще й серйозна податкова невизначеність. Про це повідомляє Мінфін 31 липня.

Обсяги платежів через криптокартки зростають рекордними темпами по всьому світу. Фото: Deposit­pho­tos

Ринок платежів у цифрових доларах зростає втричі за рік

20 липня 2026 року глобальні витрати через криптокартки за одну добу сягнули рекордних $36,82 млн. За даними компанії Pay­mentscan, за рік денний обсяг платежів зріс утричі, а щомісячний оборот наблизився до $900 млн — проти $400 млн у середині 2025 року. Загалом через цей інструмент уже пройшло понад $10,6 млрд.

Головним паливом ринку стали не волатильні біткоїн чи ефір, а стейблкоїни — USDT та USDC, прив’язані до долара. Завдяки цій прив’язці користувач заздалегідь знає точну вартість своїх активів і майбутніх витрат.

Чому криптокартка зручніша за звичайну купівлю й продаж криптовалюти

Раніше, щоб витратити криптоактиви на звичні покупки, їх потрібно було спочатку продати, пройти кілька етапів обміну й виведення коштів. Криптокартка скорочує цей шлях до однієї операції: віртуальну картку часто можна відкрити онлайн за кілька хвилин після перевірки особи, без окремого рахунку в місцевому банку. Сервіс автоматично конвертує потрібну суму криптоактивів у фіатні гроші під час покупки, а сама картка працює як звичайна Visa чи Mas­ter­card — нею можна платити в магазинах, онлайн і через безконтактні термінали, а також знімати готівку в сумісних банкоматах.

Попит на такі картки значною мірою підживлюють країни, де долар потрібен для збереження заощаджень і міжнародних розрахунків, але прямий доступ до нього обмежений.

Читайте також: Що законопроєкт про криптовалюти змінить для власників активів і коли він запрацює — адвокат

Приховані комісії за «безкоштовну» оплату

Напис «0% за оплату» на сайті сервісу часто стосується лише самої карткової операції, тоді як гроші списують за продаж криптовалюти, обмін валюти чи поповнення окремого балансу — реальна ціна може становити 0,5–2%.

Наприклад, Bybit EU бере 0,9% за конвертацію криптовалюти під час покупки, а якщо валюта платежу відрізняється від валюти картки — ще 0,5% поверх курсу Mas­ter­card. У Trustee Plus поповнення окремого балансу в USDC коштує 0,5%, а сама оплата вже без комісії — тобто, щоб витратити €1000, користувач спершу віддасть близько €5 за переведення коштів, плюс $10 за випуск картки. KAST безкоштовно конвертує стейблкоїни в доларовий баланс без спреду, але покупка не в доларах додає 0,5–1,75%, а базовий кешбек 1,5% діє лише на перші $2000 витрат на місяць. У Crypto.com поповнення з іншої банківської картки коштує 1%, а покупки не в євро на базовому тарифі додають ще 0,2–2% залежно від країни; повноцінний кешбек до 5% доступний лише за підписки або блокування токена CRO.

Тому для людини, яка отримує та витрачає євро, звичайна банківська картка здебільшого залишається дешевшою, ніж криптокартка — вигода з’являється переважно тоді, коли кошти вже лежать саме в USDT чи USDC.

Юридичний статус в Україні: не заборонено, але і не гроші

Партнер юридичної компанії Jus­cu­tum Петро Білик пояснив, що при оплаті криптокарткою фактично відбувається щонайменше дві операції: спочатку іноземний сервіс продає чи конвертує криптоактив користувача у фіатні гроші, а вже потім за ці гроші проходить звичайний картковий платіж — хоча зовні для покупця це виглядає як одна проста дія.

За словами юриста, сам факт володіння віртуальними активами чи користування карткою іноземного сервісу не є правопорушенням — Цивільний кодекс уже визнає віртуальні активи різновидом цифрових речей. Водночас віртуальні активи, включно зі стейблкоїнами, не є законним платіжним засобом в Україні: український магазин фактично отримує безготівкові гривні від еквайрингової мережі, а не криптовалюту напряму. Головний ризик для користувача — не заборона самої картки, а податкова кваліфікація списаного активу.

Українці мають законне право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах, які випускають такі картки, — це передбачають статті 2 та 4 Закону «Про валюту і валютні операції». Проте конкретний іноземний емітент може обмежувати доступ для резидентів окремих держав чи вимагати підтвердження податкового резидентства залежно від власних правил і юрисдикції реєстрації.

Читайте також: Чи може ФОП приймати оплату криптовалютою — юрист назвав ризики

Податкова може вимагати 18% ПДФО та 5% військового збору

Спеціального режиму оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні поки не існує — закон «Про віртуальні активи» №2074-IX ухвалили, але його набрання чинності прив’язане до відповідних змін у Податковому кодексі, а законопроєкт №10225‑д станом на 29 липня 2026 року ще не подано до другого читання.

Тому наразі діють загальні норми: ДПС у роз’ясненні від 13 травня 2026 року зазначила, що доходи фізичної особи від продажу віртуальних активів включаються до загального оподатковуваного доходу. За словами Білика, це означає, що податкова може вимагати сплати 18% ПДФО та 5% військового збору із суми, отриманої під час обміну віртуального активу на фіат — без повноцінного механізму врахування витрат на його первинне придбання. Йдеться не про декларування кожної окремої покупки, а про сукупний результат операцій з віртуальними активами за рік.

За загальним правилом статті 102 Податкового кодексу, податкова може перевірити й донарахувати зобов’язання за попередні три роки (1095 днів), якщо виявить незадекларований дохід від попередніх конвертацій — це загрожує донарахуванням ПДФО й військового збору та штрафом за несвоєчасну сплату. Водночас редакція першого читання законопроєкту №10225‑д пропонує оподатковувати не всю суму продажу, а фінансовий результат (різницю між доходом і документально підтвердженими витратами на придбання), а також пільгову ставку 5% на перший рік після ухвалення закону.

Паралельно розширюється міжнародний обмін даними за стандартом OECD Cryp­to-Asset Report­ing Frame­work (CARF), який передбачає автоматичний обмін інформацією про операції з віртуальними активами між податковими органами різних країн. Проте сам факт існування CARF ще не означає, що українська ДПС уже автоматично отримує повну історію операцій кожного українця — для цього потрібні механізми імплементації, яких наразі немає через відсутність профільного законодавства.

Що радить юрист власникам криптокарток уже зараз

Петро Білик радить власникам криптокарток заздалегідь подбати про документи та структуру операцій за п’ятьма напрямами: зберігати повну історію транзакцій (звіти біржі, дату й вартість кожної конвертації, комісії), перевірити механіку конкретної картки (одні сервіси продають актив у момент покупки, інші — через окремий фіатний баланс), чітко визначити своє податкове резидентство, не змішувати особисті криптоактиви з підприємницькою виручкою (особливо для ФОП на спрощеній системі, де крипторозрахунки можуть кваліфікувати як негрошові операції), і провести самостійну податкову інвентаризацію попередніх років, не чекаючи запиту від податкової.

«Криптокартка не є чарівним способом перетворити віртуальні активи на “податково невидимі” повсякденні витрати. Тому найкраща стратегія зараз — не відмовлятися від технології, а мати хорошого податкового радника, який структурує ваші операції з віртуальними активами», — підсумував юрист.

Для українців, які вже користуються криптокартками або розглядають цей інструмент, головний практичний висновок — низька видима комісія на сайті сервісу не завжди означає низьку реальну вартість, тож перед вибором картки варто порівнювати повний набір зборів, а не лише рекламоване «0%». Ще важливіше — юридична видимість такої картки не рятує від податкових зобов’язань: криптокартка залишає чіткий цифровий слід через KYC-перевірку емітента, і при накопиченні значних сум конвертацій ризик донарахування податків за попередні три роки цілком реальний. Тим, хто активно користується криптокартками для регулярних витрат, варто вже зараз вести облік операцій і проконсультуватися з податковим фахівцем, а не чекати офіційного ухвалення профільного закону.

Читайте також: Як працюватиме оподаткування криптовалют — пояснення