Підвищення податків в Україні: що зміниться для українців, як реагує бізнес та які є альтернативи

У липні уряд анонсував суттєве підвищення податків. У новому законопроєкті пропонують більш як втричі збільшити ставки військового збору та запровадити його для ФОПів. Зазначимо, що це вперше з початку повномасштабної війни Україна може підвищити податки. 

Що саме зміниться, коли це може статися, на кого вплине новий законопроєкт, чи є альтернативи та чому підприємці висловлюють невдоволення – дізнайтеся у нашій статті.

Кабінет міністрів 18 липня зареєстрував законопроєкт №11416 про зміни до Податкового кодексу. Міністри планують отримати додаткових 125 мільярдів у бюджет цього року, щоб частково «закрити» дефіцит у 500 мільярдів гривень.

Зазначимо, що поки норми законопроєкту не ухвалили, це лише пропозиції від Уряду для збільшення фінансування української армії. 

Як зміняться податки та на кого це вплине

Автори законопроєкту не дуже суттєво змінюють базові податки, натомість вони планують розширити коло платників та базу оподаткування військовим збором. Зокрема, Уряд пропонує підвищити ставку військового збору до 5% (раніше він становив 1,5%) для фізичних осіб.

Довідка! Військовий збір – це податок, який було запроваджено тимчасово для фінансування Збройних сил України (ще у 2014 році). Він наразі складає 1,5% від об’єкта оподаткування. Наприклад, із зарплати у 18 тисяч гривень потрібно сплачувати військовий збір у сумі 270 гривень щомісяця. Платниками військового збору є фізичні особи (резиденти та нерезиденти), а також податкові агенти.

Крім того, документ про підвищення податків передбачає: 

• Введення військового збору у розмірі 1% на дохід юридичних осіб (незалежно від системи оподаткування). А також сплата ФОП 3 групи військового збору у розмірі 1% від доходу.
• ФОП 1, 2 та 4 групи будуть зобов’язані сплатити єдиний податок військового збору за ставкою 5% від розміру двох мінімальних заробітних плат (сума податку складе приблизно 710 гривень).
• Запровадження для власників автомобілів військового збору у розмірі 15% від вартості транспорту при його першій реєстрації (покупцям нових машин доведеться додатково платити 180-280 тисяч гривень, а не 30-80, як це є зараз).
• Також Уряд пропонує ввести військовий збір у розмірі 30% на дохід від продажу ювелірних виробів та 5% від продажу нерухомості (але лише для фізичних осіб, які продали більше одного об’єкта за рік).
• Для операторів «Київстар», Vodafone та lifecell пропонують ввести 5% військового збору на дохід від послуг мобільного зв’язку.
• Запровадження акцизного податку на солодку газовану воду з додаванням цукру чи інших підсолоджувачів у розмірі 0,1 євро (приблизно 4 гривні) за 1 літр напою. Сплачувати податок будуть виробники та імпортери напоїв.
• Щомісячний авансовий внесок з податку на прибуток для продавців пального (у розмірі 0,5 мінімальної зарплати) за резервуари для зберігання бензину, дизелю та скрапленого газу.

Як підвищення податків вплине на українців? Для громадян підвищення податків та акцизів може спровокувати зростання цін на товари та послуги. Очікується, що бізнес закладатиме нові податки у ціни.

На думку заступника голови центробанку Сергія Ніколайчука, найбільші ризики для інфляції становить пропозиція запровадити податок з обороту у розмірі 1% військового збору для ФОПів третьої групи та всіх юридичних осіб. Під час пресбрифінгу він розповів, що компанії будуть переносити нові витрати на ціни, а це матиме додатковий внесок в інфляцію у 2024 році.

Цікаво: Спочатку Уряд пропонував також підвищити податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22-23%, але в доопрацьованому варіанті урядовці вирішили відмовитися від підвищення ПДВ. 

Коли можуть ухвалити нові податкові ставки

Уряд погодив законопроєкт зі змінами до бюджету та Податкового кодексу. Але, щоб він набув чинності, за нього ще має проголосувати Верховна Рада. Якщо податки й підвищать, то вже восени.

Заступник глави парламентського податкового комітету та депутат Ярослав Железняк висловив свій прогноз щодо того, коли можуть підвищити податки. На його думку, найбільш вірогідні дати першого читання цих законів у Верховній Раді – після 20 серпня 2024 року. Водночас друге читання може відбутися на початку вересня. 

«Але там багато підводних каменів. Тож це не буде швидко. Це перше велике підняття податків за каденції цієї влади. І я поки не знайшов жодної людини, яка б це підтримала», – заявив нардеп.

Куди спрямують кошти з податків

Як зазначено у законопроєкті №11417зміни про фінансове забезпечення сектору безпеки й оборони, Уряд пропонує збільшити план видатків на 2024 рік одразу на 434 мільярди гривень, а також скоротити поточні видатки на 65,7 мільярда. Відповідно це дозволить збільшити видатки на оборону.

Ось як планують розподілити ці гроші.

• Більшість коштів піде на фінансування армії. Планується, що 495,3 мільярда гривень направлять на безпеку та оборону. З яких майже 78 мільярдів – на виплати військовослужбовцям, 256,2 мільярда – на придбання військової техніки і ще 40,4 мільярда – на фортифікації.
• Крім цього, на 400 мільйонів гривень хочуть збільшити видатки Міністерства у справах ветеранів – на допомогу військовополоненим та їхнім родинам. Ще 101 мільйон піде до Мін’юсту на виконання покарань.

Чи є альтернативи підвищенню податків

Альтернативу озвучила Економічна експертна платформа, куди входять експертні організації. Вони закликають уряд і депутатів розглянути інші варіанти поповнення бюджету. Там вважають, що підвищення військового збору та акцизів «боляче б’є» по «білому» бізнесу.

• Читайте також: Найменш шкідливе з усіх наявних рішень. Які податки зростуть у 2024 році – Гетманцев

Найгіршою ідеєю експерти називають фактичне встановлення податку на дохід (1% військового збору). Він спотворить конкуренцію, а частина компаній перейде в «тінь».

Замість змін, анонсованих Урядом, Економічна експертна платформа пропонує збільшити ставку ПДВ на 4-5% відсоткових пунктів (зараз ставка цього податку становить 20%). 

«Можливим раціональним рішенням пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ (податок на додану вартість). Адже ПДВ є менш шкідливим для економіки, ніж інші податки, і це буде легше реалізувати. Водночас негативним ефектом буде зростання цін на всі товари та послуги, але в межах менш як 5%», – пояснили експерти.

Юрій Гайдай – старший економіст Центру економічної стратегії – теж підтримує підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) або до 25% (як у Хорватії чи Данії). На його думку, це могло б замінити 1% податок з обороту для юридичних осіб. 

«Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підняття оподаткування всього кінцевого споживання. І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами. Я вважаю, що це було б кращою альтернативою у наших обставинах», – написав він у соцмережі.

Додамо, що заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук теж вважає що є альтернатива підвищенню податків. За його словами, бізнес може спочатку «приміряти» на себе пропоновану податкову модель, а потім пропонувати свої варіанти розв’язання проблеми.

«І коли ми почуємо цю позицію, то наш комітет вийде з пропозицією, зважаючи на інтереси бізнесу та українців. Запропонуємо свою редакцію для того, щоб вона могла забезпечити надходження до бюджету», – висловився він.

Хто підтримує підвищення податків

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю агентству «РБК-Україна» заявив, що у 2023 році згадані податкові ініціативи були б доречнішими, ніж в середині 2024 року. «Але ми реагували на ситуацію, яка складалась. І у нас не було інших варіантів. Ситуація критична і для нас залишається актуальним забезпечення сектора безпеки та оборони», – додав він.

Крім того, уряд готовий до дискусій в парламенті щодо форматів підвищення податків. «Але ми б хотіли, щоб ця дискусія була дуже короткою та ефективною – домовилися про перегляд та імплементували. Часу для затягування немає», – сказав Марченко.

«За» підвищення податків виступає очільник податкового комітету ВР Данило Гетманцев, хоч і вважає новий законопроєкт недосконалим. За його словами, уряду необхідно підвищити видаткову і дохідну частину бюджету задля фінансування армії.

«Ми не можемо запозичити ці кошти у партнерів, тому чекаємо пропозиції від Кабміну. Але це неможливо зробити, оминаючи основні податки. Тому зміни будуть стосуватися прямих і непрямих податків, зокрема військового збору та акцизів. Чи добре це для економіки? Ні, але чи є інші варіанти на столі – теж ні», – заявив він.

• Важливо: Підвищення податків в Україні: що каже Гетманцев, які є ризики та як до цього ставиться спільнота

Не бачить нічого поганого у підвищенні податків й інвестиційний банкір Сергій Фурса. Він пояснив, що військові потреби фінансуються саме з податків. За його словами, західні партнери надають гроші на все, окрім фінансування оборони.

Підприємець та співвласник холдингу «Молочний альянс» Олександр Деркач теж готовий платити більше податків, оскільки, на його думку, це допоможе наблизити перемогу. Проте він наголосив, що оподатковуватися мають і ті кошти, які йдуть «повз касу» по різних чорних, сірих і «сіробуромалинових» схемах.

Бізнес критикує: хто виступив проти підвищення податків

Новий законопроєкт від Уряду обурив українських підприємців і викликав хвилю критики. Раніше ми писали, що негативно до підвищення податків поставилися українські бізнесмени.

• Засновник Ajax Systems Олександр Конотопський вважає, що податки не можна підвищувати, бо це призведе лише до тінізації економіки. На його думку, для компаній з «білими» зарплатами це збільшить податкове навантаження, а для ІТ-бізнесу – суттєво знизить чистий прибуток.
• Президент UBC Group Ігор Гуменний наголосив, що підвищення податків “впаде” на білий бізнес, а тіньовий – буде й надалі зростати. На його думку, українські товари та послуги здорожчають, впаде конкурентність, а вести бізнес в Україні буде мати менше сенсу.
• Співзасновник monobank Олег Гороховський вважає, що той, хто пропонує підвищити податки у країні, яка воює, є зрадником. Також проти податків виступив співзасновник NOVA («Нова пошта») Володимир Поперешнюк.
• Не погоджується з підвищенням податків і бізнес-спілка резидентів Diia.City. Там кажуть, що пропоновані зміни призведуть до більшої тінізації економіки та збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків. А ще – український бізнес може релокуватися за кордон.

Чи підтримують українці підняття податків

Центр Разумкова провів опитування, щоб з’ясувати, як українці ставляться до нового законопроєкту щодо підвищення податків. Як виявилося, більшість громадян України (58,1%) вважають недоцільним підняття податків в умовах воєнного стану.

Водночас, на думку чверті опитаних українців (25,5%), підвищення податків слід здійснювати поступово, щоб збалансувати потребу держави у фінансуванні та обмежену купівельну спроможність населення. Лише 4,5% українців розуміють, що це треба робити оперативно. Ще 11,8% опитаних вагалися з відповіддю.

Додамо, що 31 липня відбулося засідання Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. На ньому обговорили ініціативу уряду щодо підвищення податків. За словами голови Офісу президента Андрія Єрмака, це був прямий діалог між бізнесом та представниками влади.

Раніше співзасновник monobank Олег Гороховський теж наголосив, що бізнес та Уряд має спільну мету – зберегти економіку, яка має забезпечити можливість країни воювати.

«У нас можуть бути різні погляди, але треба в діалозі знайти рішення. Ми не про “зраду”, ми про співпрацю», – зазначив підприємець.