Резюме українською: виправляємо найпоширеніші помилки

Роман Іванина

Автор довгих текстів

Помилки у резюме не менш розповсюджені, ніж у діловому листуванні. І їхня наявність цілком може стати причиною відмови потенційного роботодавця розглянути вашу кандидатуру на відкриту вакансію. Тому просто зараз відкрийте своє резюме і перевірте, чи справді воно написане правильно.

Створюємо резюме правильно. Фото: pexels.com

«Закінчив ВУЗ у 2004 році»

В українській мові немає абревіатури «ВУЗ». Дехто інтерпретує її як «вищий учбовий заклад», але слова «учбовий» чи «учоба» – це калька за російської. Українською пишемо та говоримо «навчання» та «навчальний». Тому правильно писати ВНЗ – «вищий навчальний заклад».

«Отримав вищу освіту у 2008 році»

Це також помилка. Отримують диплом, а освіту здобувають. Відповідно, правильно буде «здобув вищу освіту у 2008 році» та «отримав диплом спеціаліста». А от досвід та знання не здобувать, а набувають – про це теж треба памʼятати.

«На протязі навчання пройшов курс домедичної підготовки»

Можна стояти на протязі (на вітрі), але коли ми говоримо про часові відрізки, це словосполучення некоректне. Натомість правильно говорити «протягом» або «впродовж». Наприклад, «впродовж навчання пройшов курс домедичної підготовки».

«Приймав участь у всеукраїнській олімпіаді з математики»

Запамʼятайте, участь не приймають, а беруть. Прийняти можна партію товару, а участь саме беруть. Тому пишемо та говоримо «брав участь» чи «взяв участь», але не інакше.

«Шукаю роботу по спеціальності»

Якщо ми говоримо, згідно з чим чи відповідно до чого відбувається дія, то використовуємо не «по», а «за». Тобто «робота за спеціальністю», «хочу працювати за фахом» тощо. Прийменник «по» походить з російської і від нього варто відмовитися у таких словосполучення.

«Чотири місяці працював закордоном»

Тут може виникнути певна плутанина. Якщо ми маємо на увазі іноземні країни, зарубіжжя, то «закордон» вживається разом (це іменник). Але прислівникові сполуки «за кордон» чи «за кордоном» пишуться окремо: «чотири місяці працював за кордоном».

• Раніше ми розповідали, чому говорити ««по-українськи» можна, а «на українській» – ні.