Що втратив ринок праці за рік відкритих кордонів та скільки юнаків 18–22 років виїхало

Рівно рік минув відтоді, як Кабмін відкрив кордон для чоловіків 18–22 років. Досить часу, щоб перейти від тривожних прогнозів до реальних цифр. Сервіс Work.ua зіставив статистику липня 2025-го й липня 2026-го та опитав майже тисячу компаній, аби зрозуміти: чи справді бізнес відчув цей відтік, чи це були лише побоювання. Про це йдеться в дослідженні Work.ua.

Дослідження Work.ua показало, як виїзд чоловіків 18–22 років вплинув на ринок праці за рік. Фото: Deposit­pho­tos

Головне

• Кількість чоловіків 18–22 років, які відгукувалися на вакансії Work.ua, за рік зменшилася на 19% — з 16 712 до 13 483, тоді як загальна кількість кандидатів на сервісі зросла на 11%.
• 68% опитаних роботодавців кажуть, що відчули посилення кадрового дефіциту, і лише 7% встигли компенсувати втрату наймом інших категорій працівників.
• Медіанні зарплатні пропозиції для новачків без досвіду зросли на 23%, тоді як зарплатні очікування самих молодих чоловіків — лише на 14%.

Виїзд чоловіків 18–22 років: скільки кандидатів зникло з ринку праці за рік

Порівняння двох років дає доволі однозначну картину. У липні 2025-го на вакансії Work.ua відгукувалося 16 712 чоловіків віком 18–22 роки. Через рік їх лишилося 13 483 — падіння на 19%. Для порівняння: серед жінок того самого віку скорочення виявилося набагато скромнішим — лише 2%, з 33 493 до 32 963 відгуків.

Найпоказовіше тут те, що відбувається з ринком загалом. Загальна кількість кандидатів, які відгукувалися на вакансії на сервісі за той самий період, не впала, а навпаки — зросла на 11%. Тобто динаміка серед молодих чоловіків не просто негативна — вона рухається у протилежному напрямку від решти ринку праці.

Кадровий дефіцит за категоріями: де відгуків молодих чоловіків стало менше на третину

Аналітики Work.ua заздалегідь знали, у яких категоріях традиційно найбільша частка молоді до 25 років — готельно-ресторанний бізнес, культура й шоу-бізнес, маркетинг, ІТ, ЗМІ, дизайн, краса й фітнес, роздрібна торгівля, продажі та сфера обслуговування. Саме ці напрями й перевірили в першу чергу.

Результат частково підтвердив гіпотезу. Найбільше падіння зафіксували в категорії «Культура, музика, шоу-бізнес» — мінус 41%. Далі йде «Бухгалтерія, аудит» з падінням на 30%. Готельно-ресторанний бізнес і туризм, секретаріат та діловодство, роздрібна торгівля — всі втратили приблизно по 29% молодих чоловіків-кандидатів. ЗМІ й видавництва — мінус 28%, охорона та краса з фітнесом — по 26%.

Дослідники окремо перевірили, чи не пояснюється це просто скороченням самих вакансій — і виявили, що кардинального падіння пропозицій роботи в цих категоріях не сталося, ринок загалом залишався відносно стабільним. Цікаво й те, що зв’язок із «молодіжністю» категорії не абсолютний: бухгалтерія та аудит узагалі не входили до переліку сфер із найвищою часткою молоді, але саме там зафіксували одне з найбільших падінь.

При цьому лише чотири з 28 проаналізованих категорій показали зростання кількості молодих чоловіків-кандидатів: страхування (+19%), юриспруденція (+19%), будівництво й архітектура (+13%) та топменеджмент (+10%). Пояснити цю динаміку однозначно наявні дані не дозволяють — можливо, річ у активнішому просуванні стажувань для юристів, а можливо — просто у невеликій абсолютній кількості вакансій у страхуванні, де навіть незначні зміни дають помітний відсоток.

68% роботодавців кажуть про посилення дефіциту кадрів — опитування Work.ua

Поведінка кандидатів — це лише один бік медалі. Тому Work.ua спеціально опитав 967 роботодавців, щоб дізнатися, чи справді бізнес відчув наслідки змін.

Відповідь виявилася доволі однозначною: 68% опитаних тією чи іншою мірою помітили посилення дефіциту кадрів. І лише 7% сказали, що відтік цієї конкретної групи не позначився на них, оскільки вони переорієнтувалися на найм інших вікових чи соціальних категорій. Автори дослідження обережно припускають: можливо, більшість бізнесів усе ще не адаптували стратегію найму й продовжують орієнтуватися на ті самі категорії кандидатів, якими звикли закривати вакансії — хоча саме опитування причину не встановлює.

Окремі роботодавці в графі «Інше» також зазначали цікаву деталь: разом із молодими чоловіками з країни виїжджали й їхні партнерки. Це може частково пояснювати те невелике скорочення активності серед жінок 18–22 років, хоча поодинокі коментарі не варто поширювати на весь ринок.

Найгостріше дефіцит відчули в готельно-ресторанному бізнесі, роздрібній торгівлі, будівельній, деревообробній, харчовій та металургійній промисловості, оптовій торгівлі, автобізнесі, машинобудуванні й транспортно-логістичній сфері. Тут два масиви даних сходяться: у категоріях «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» і «Роздрібна торгівля» традиційно висока частка молоді, і саме там кількість молодих чоловіків-кандидатів впала приблизно на ті самі 29%.

Читайте також: «Жінки не готові закривати певні ролі». СЕО WOG про брак кадрів

Зарплати для новачків ринку зросли на 23% через дефіцит кадрів

Найочевиднішою відповіддю бізнесу на дефіцит стало підвищення зарплат. За рік медіанна зарплата у вакансіях на Work.ua зросла на 20%. Але у пропозиціях, орієнтованих саме на новачків ринку праці, зростання виявилося помітно швидшим: зарплати у вакансіях із позначкою «Студентам» піднялися з 23 950 до 29 700 гривень — на 24%, а у вакансіях «Без досвіду» — з 23 500 до 29 000 гривень, тобто на 23%.

Для порівняння: загальна медіанна зарплата на сервісі зараз становить 30 000 гривень. Різниця між пропозиціями для новачків і ринком загалом фактично зникла. Утім, автори дослідження застерігають від прямолінійного висновку про «спеціальну» спробу утримати саме чоловіків 18–22 років в Україні — зарплати ростуть на всьому ринку через загальний дефіцит кадрів, і швидше зростання пропозицій для початківців радше вписується в цю ширшу тенденцію.

Зарплатні очікування молодих чоловіків ростуть повільніше за пропозиції ринку

Цікавіше інше: самі молоді чоловіки не поспішають підвищувати власні зарплатні амбіції. У липні 2025 року медіанна бажана зарплата чоловіків 18–22 років становила 22 000 гривень, а через рік — 25 000, тобто зросла лише на 14%. Отримавши можливість виїжджати, ця група не показала різкого стрибка фінансових очікувань — навпаки, її запити ростуть повільніше, ніж пропозиції українських роботодавців.

Тут дослідники нагадують важливий нюанс: пряме порівняння української та європейської зарплати мало що говорить про реальні можливості конкретного кандидата за кордоном — там доводиться конкурувати з місцевими працівниками, а брак досвіду, незнання мови чи невідповідна освіта звужують доступний вибір. Та й сам виїзд не обов’язково має фінансову мотивацію — на рішення молодої людини можуть впливати безпекові чи особисті обставини так само сильно, як і гроші.

Підсумовуючи рік після зняття обмежень: помітне скорочення кандидатів на 19% проти зростання на 11% серед усіх охочих знайти роботу — але в абсолютних числах це трохи більше за три тисячі людей. При цьому 68% роботодавців усе одно говорять про посилений дефіцит, а зарплати для студентів і новачків ринку ростуть навіть швидше за середні по країні.

Читайте також: «Існує два дефіцити»: Михайло Кухар про ринок праці, трудову міграцію, зарплати та що з ними буде