A young businessman or scientist with robotic hand and safety glasses standing in office, working.
Ми не просто сильні й мужні. Наша нація кмітлива й розумна. Ви ж напевно знаєте, що рентгенівські промені відкрив українець Іван Пулюй, а гелікоптер винайшов Ігор Сікорський. Ба більше, навіть кінематограф – аж ніяк не винахід братів Люм’єр, його вигадали Йосип Тимченко і Микола Любимов. Але ці винаходи – точно не останні ідеї, які здійснили революцію в науці. Пропонуємо вам добірку лише частини того, що змінює світ на краще сьогодні – винаходи українців за часів незалежності.
Хлопець з Закарпаття Валентин Фречка ще у школі не розумів, навіщо рубати дерева заради паперу, якщо щоосені під ногами є листя, яке містить ту ж саму целюлозу.
Перші експерименти з сухим листям Валентин провів на батьківській кухні. Потім були численні конкурси, олімпіади, навіть робота на Житомирському картонному комбінаті.
Нині ж хлопець має власний бренд пакування Re-Leaf, його пакування хотіли закуповувати найбільші українські й міжнародні компанії, проте поки що в планах Валентина побудувати власне повноцінне виробництво й вийти на європейський ринок. До речі, він вже отримав 2,5 млн євро від Єврокомісії, на які побудує завод в Україні.
Ідея хлопця дуже доречна – адже по суті сміття він перетворює на пакування. Всі щасливі. Особливо, якщо зважати на масову заборону пластикових пакетів у Європі й Україні.
Колись кандидат технічних наук Дмитро Бідюк експериментував зі студентами, намагаючись створити екологічно чистий одноразовий посуд. Він працював з овочами й фруктами як із сировиною і прославився вже тоді, але згодом зупинився на каві. Точніше, на кавовій гущі.
Зараз же він та Юрій Тустановський заснували бренд Reкava, який спеціалізується на виготовленні посуду, свічок та аксесуарів з кавової гущі. У стартапу є амбітна мета – стати постачальниками одноразового посуду для Stabuck’s та McDonald’s.
Олексій Оніпко перевинайшов вітрогенератор. Конструкція агрегата дозволяє почати роботу навіть при швидкості вітру менш як 1 м/с, тоді як іншим подібним приладам потрібно 2,5-3 м/с. Пристрій чудово підходить для українського клімату.
Роботи одного вітряка достатньо для забезпечення роботи домашніх побутових приладів. Актуально нині, еге?
Вартість українського вітряка, порівняно з традиційними, втричі менша.
Винахід замовили кілька іноземних країн. Уряди Узбекистану та Казахстану надали офіційні листи з проханням поставити їм 10 тисяч таких вітряків. Десятки тисяч вітряків замовили і в ОАЕ. Ця розробка отримала відзнаку «Зелений Оскар».
Українці люблять екологію більше, ніж здається на перший погляд. Тішить, що в нашій добірці багато винахідників турбуються саме про довкілля.
Сергій Тимчук розв’язав проблему, яка не давала спокою борцям за екологію та черепашкам в океані – він створив біорозкладні пакети, які просто зникають за кілька тижнів. Основа пакування – кукурудзяний крохмаль.
Винахідник стверджує, що за допомогою такої плівки можна збільшити термін придатності хліба з декількох днів до місяця.
Якщо цей матеріал кинути в окріп, то він «розтане» за 15-20 хвилин, з нього можна навіть зварити суп.
Український конструктор Олексій Приходько створив установку, яка дозволяє діставати прісну воду просто з повітря. Пристрій отримав назву SmartOasis. Він дозволяє за добу отримувати до 200 л прісної питної води.
Якщо український клімат дозволяє не думати про брак води, то уявіть, як ця установка змінить життя в країнах, де переважають пустелі. Нині SmartOasis вже генерує прісну воду в парку в Дубаї. А в Кувейті технологію затосували для створення «розумної ферми».
Пам’ятаєте правила виживання в морі та на його узбережжі? В жодному випадку не пити прісну воду! Вочевидь, це правило не подобалося професору Одеської державної академії холоду Леонарду Смирнову. Тепер морську воду завдяки його технології пити можна. Заморожена особливим чином морська вода перетворюється на кристали, з поверхні яких можна видалити солі, шкідливі речовини, а також важкі ізотопи водню, які негативно впливають організм людини.
Стартап Esper Bionics запустився у 2019 році. Його співзасновниками стали лікар Дмитро Газда, фінансистка Анна Белеванцева та розробник Ігор Ільченко.
Біонічний протез руки, який виготовляє український стартап, потрапив до рейтингу найкращих винаходів року за версією американського журналу Time.
Esper Bionics є першим хмарним роботизованим протезом на базі ШІ, що з часом стає розумніше. Легкий пристрій має до 24 переносних датчиків, які виявляють і обробляють м’язові рухи та мозкові імпульси.
Полтавець Віталій Запека розробив хірургічний шов-блискавку. Він має безліч переваг: швидко зупиняє кровотечу, не провокує виділення гною, після заживлення не буде швів, а шрами будуть значно меншими.
Цей пластиковий пристрій клеїться до тіла за допомогою липкої плівки, схожої на пластир.
Користуватися «блискавкою» можна без спеціальної підготовки. Він максимально підходить для термінової допомоги постраждалим у ДТП або інших катастрофах.
Якщо рана глибока, хірург знімає «блискавку» та після операції просто закриває її знову, щоб рана зрослася рівно і була максимально непомітною.
На жаль, одним з рушіїв прогресу в Україні стала війна.
У 2014 році українська армія була погано оснащена. Бійцям бракувало оснащення й медикаментів. Одним з найважливіших препаратів на полі бою був кровоспинний «Целокс». Але він був дуже дорогим, тож деякі наші захисники гинули від крововтрати.
Тоді науковці-волонтери з Інституту травматології та ортопедії, Інституту фізичної хімії та Інституту кардіології імені Миколи Стражеска винайшли вітчизняний аналог «Целоксу» під назвою «Кровоспас». Він став утричі дешевшим за «Целокс».
Після нанесення на рану «Кровоспас» формує кров’яний згусток вже за пів хвилини.
У 2016 році «Кровоспас» отримав сертифікат відповідності й вийшов у серійне виробництво.
Звучить дивно й доволі моторошно, але цей спосіб з’єднання м’яких тканин при хірургічному втручанні широко використовують у гінекології, урології, торакальній хірургії, офтальмології, онкології тощо. Тканини «склеюють» за допомогою високочастотного електроструму.
Метод розробили у 1992-1993 роках в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України під керівництвом Бориса Патона.
Але перед тим, як зашити рану, її треба розрізати. Нетривіальний спосіб це зробити також придумали українці. У 2014 році в Харківському аерокосмічному інституті та столичному Національному авіаційному університеті розробили струменевий скальпель.
Його суть полягає у використанні високого тиску, внаслідок чого нем’язова тканина видаляється практично без пошкоджень судинної системи.
Рідкий струменевий скальпель використовують під час операцій на печінці, шлунку та для видалення злоякісних пухлин.
Про українців вже говорять в усьому світі. Нехай ці темні часи покажуть ще більше світлих людей. сподіваємося, що після Перемоги ми станемо не тільки найбільш привабливою для туризму й інвестицій країною, а й світовим науковим осередком.
Міськрайонний суд Тернопільської області на початку березня розглянув справу інженера-програміста, який працює у мережі супермаркетів…
Платформу Harvest Keeper, яка, за словами розробників, використовує штучний інтелект для оптимізації торгових процесів, звинуватили…
Виробник розкішних автомобілів Rolls-Royce отримав схвалення британського уряду на будівництво ядерного реактора для майбутньої бази…
На початку березня українська компанія «Старлінк» виграла суд проти компанії Ілона Маска SpaceX. Та компанії…
Очільник Інституту кріоніки в Мічигані, США, Денніс Ковальскі вирішив заморозити себе та членів своєї родини…
Вже понад рік нічні вулиці українських міст порожні – комендантська година. За прогулянки під зірками…
