UA RU
logo

Утілив мрію про небо. Влад Плаксін пілотує літаки і будує онлайн-бізнес із 30 тис. клієнтів

10 Nov 2020

Дарья Чабанова

Редактор гостевых текстов и координатор по работе с лидерами мнений в MC.today

Влад Плаксін – власник онлайн-супермаркету Takfur. З літа минулого року продукти на сайті хоча б раз замовляли 30 тис. осіб.

Влад вважає, що найважливіше в роботі онлайн-супермаркету – якість обслуговування. Він постійно впроваджує інновації, щоб клієнтам було простіше і зручніше робити замовлення. У результаті оцінка Takfur у Google – 5 із 5. У партнерському проєкті Плаксін розповів, як він прийшов до продажу продуктів через інтернет, чому це дуже складний бізнес і як хобі – польоти на легких літаках – допомагає йому розвиватися і досягати успіху.

Історія Влада продовжує спільний проєкт MINI й MC.today. Він присвячений українським підприємцям – власникам MINI, які постійно рухаються вперед і вдосконалюють звичні процеси. Так само, як це роблять творці першого повністю електричного MINI Cooper SE, які впровадили в нову модель інновації, але зберегли все краще від класичного MINI.

Партнер проєкту?

Як я запускав проєкти в нових нішах

Я займаюся бізнесом, скільки себе пам’ятаю. Ніколи не працював на когось і постійно запускав проєкти в нових нішах. У 2005 році, коли мені було 20, я проводив автомобільні квести: учасники їздили містом на машинах і розгадували загадки.

Паралельно у мене був проєкт Ua.party – сайт з афішею вечірок у клубах та ресторанах і фоторепортажами з них. Місячний оборот проєкту доходив до $10 тис.: на сайті були платні акаунти, реклама, анонси подій. Одна відома в політиці сім’я хотіла купити 51% бізнесу за $50 тис. Треба було продавати, але я був недосвідчений і не став. І хоча для того часу це був інноваційний проєкт, за 7 років він себе вичерпав. У всіх з’явилися смартфони та соціальні мережі, люди перестали шукати себе на фото в інтернеті.

ПЛаксин

Три роки тому я запустив новий проєкт, пов’язаний зі сферою розваг. Одного разу ми з друзями були на Буковелі і не могли знайти бар, де покурити кальян. Так народилася ідея застосунку Agiotag, який підкаже, куди сходити. Це не просто добірка ресторанів, барів, клубів. Ми групували їх, відштовхуючись від запитів у Google: «Де поїсти бургер», «Де познайомитися з дівчиною» і так далі.

Ми сформували списки з 20 місць у кожній категорії. Частину включили за відгуками в інтернеті, а частину – за оцінками експертів, які перевірили продукт або послугу на місці. Перевірка проводилася за згодою власників і коштувала $500. Рейтинг не запроваджували. Якщо місце з’вилося в застосунку, отже, у ньому гарантовано надають рекомендовану послугу або продукт.

За рік роботи в нас було понад 50 тис. завантажень застосунку. Зараз проєкт на паузі через карантин. Зможемо повернутися до нього не раніше середини наступного року.

Як ми доставляли продукти за добу навіть у жорсткий карантин

Між студентськими проєктами і доставкою продуктів Takfur, з 2006-го по 2018-й, я розвивав компанію Vax Digital. Ми робили сайти, рекламні кампанії, просували бренди в інтернеті. Серед клієнтів були Mazda, «Фуршет», співачка Ассія Ахат і навіть держава Словаччина. Одна з причин, з яких я закрив Vax Digital, – від нас усе частіше стали вимагати відкати.

Тоді я повернувся до ідеї студентських часів створити онлайн-супермаркет. На початку 2000-х нічого подібного не було, інтернетом мало хто користувався. У моєму районі в ті роки працювали магазини «Шереметьєвський». Я запропонував їм зробити інтернет-магазин з найпопулярнішими продуктами. Вони зацікавилися, але незабаром мережу купила Billa, і ідея заглохла. Я повторив спробу за 12 років – допомагав розвивати онлайн-магазин мережі «Фуршет». Але і для них це було непріоритетним напрямом. І я вирішив робити свій проєкт.

Takfur запустив влітку 2019 року. Це коштувало мені величезної кількості сил і півголови сивого волосся. Стартовий капітал не назву, але це великі гроші – тільки програмне забезпечення коштує більше $100 тис.

За цей час ми обслужили понад 30 тис. клієнтів, це приблизно 1% киян. Майже 7 тис. осіб роблять замовлення постійно. Під час жорсткого карантину кількість замовлень зросла у вісім разів. Незважаючи на це, ми привозили продукти за 24 години – у інших компаній все було забито на 4–5 днів. Пенсіонерам ми безкоштовно доставляли набори продуктів, які оплачували меценати. Допомогли таким чином 10 тисячам осіб.

Якщо не враховувати реінвестиції у проєкт, ми вийшли в операційний нуль. Самостійно розширювати Takfur стає складно, а рухатися вперед і розвиватися дуже важливо, тому зараз я шукаю партнерів-інвесторів.

Що є найскладнішим у продажу продуктів через інтернет

Я працював у багатьох сферах, але можу сказати точно – такого складного бізнесу, як онлайн-супермаркет, я не зустрічав.

Наприклад, ми не можемо тримати залишки на складі, а отже, не можемо продавати наперед. Часто не можемо привезти людині рівно ту кількість товару, яку вона замовила. Ніхто не буде відрізати від тушки лосося 200 грамів, тому що ви хочете кілограм..

Буває, ми втрачаємо гроші з вини замовників. Нещодавно чоловік замовив м’яса на 8 тис. грн, вибрав оплату при отриманні. Коли ми вже їхали до нього, клієнт без причини відмовився від товару. М’ясо ми не можемо повернути постачальникам, отже це наш збиток. Частину я роздав співробітникам, частину забрав собі.

Але все ж два головні виклики для мене – це якісне обслуговування та робота із співробітниками.

  1. Сервіс. Усі онлайн-супермаркети пропонують одне й те саме. Виграють ті, хто звертає увагу на дрібниці та побажання клієнтів, виділяють з них варті уваги й інтегрують їх у свої бізнес-процеси.

Ми намагаємося передбачати проблеми. Запитуємо, чи немає в людини алергії на якийсь продукт. Вона може не звернути уваги на те, що в складі соусу є оливки, а потім їй стане погано. Раз на місяць ми проводимо тренінги для збирачів, на яких обговорюємо подібні моменти.

Якщо ми припустилися помилки, то замінюємо продукт або ціле замовлення. Одного разу постачальники доставили нам неякісні кокоси, і ми продали п’ять штук перш, ніж з’ясували це. Ми затребували нову партію, і всім, хто купив погані кокоси, привезли нові безкоштовно.

Я особисто стежу за скаргами та поганими відгуками. Іноді можу зателефонувати клієнтам і запитати, чи все їм подобається. 90% відгуків в інтернеті про нас позитивні.

Щоб клієнтам було просто оформити замовлення, ми постійно впроваджуємо інновації. Є напівавтоматична функція, коли постійний клієнт завантажує на сайт список покупок з телефону, а менеджер за допомогою системи пропонує йому продукти, які відповідають середньому чеку цього покупця. Зараз працюємо над системою, яка буде прогнозувати закінчення продуктів і нагадувати людині зробити замовлення.

Інновації мають дійсно покращувати продукт і робити його більш зручним для людей. Якщо це просто маркетинг із серії «ми додали нову “фішку”, значить, у нас крутий бізнес», він марний.

  1. Робота зі співробітниками. Сервіс залежить від людей, які у вас працюють. Важливо, щоб вони дотримувалися всіх стандартів, прийнятих у сфері.

Компаніям, які доставляють товари з асортименту супермаркетів, потрібні холодильні бокси, бокси для звичайних продуктів, бокси для побутової хімії. Банани не можна перевозити в целофані. Ананаси потрібно перевіряти – стиглі чи ні. І ще тисяча дрібниць.

Якось ми безкоштовно замінили все замовлення, тому що співробітник поклав мило в один пакет із продуктами. За нормами, побутову хімію не можна тримати разом з їжею – щось може протекти. А співробітник вирішив заощадити місце в машині і не брати окремий бокс для одного мила.

Як я став пілотом і скільки коштує це хобі

Я люблю рух: займався стрільбою, гонками, катаюся на вейкборді і їжджу на кабріолеті Mini. Моє головне хобі – польоти на приватних літаках. Ліцензію пілота я отримав 5 років тому.

Колись я боявся літати, але вирішив подолати страх і купив курс навчання в Українській школі пілотів. Він коштував $8 тис. Перший політ був жахливим: він тривав 15 хвилин, я вийшов з літака весь зелений і думав, навіщо я підписався на цю авантюру.

Згодом стало виходити все краще і краще. Базовий курс триває 3 місяці, зі школи тебе випускають з умінням злетіти і посадити літак. Далі – тільки твоє бажання і кількість грошей.

Я брав участь в українських і міжнародних змаганнях. В українських посідав 1–3-є місця, а в міжнародних ми з 8-м місцем увійшли в десятку кращих. Участь у них не безкоштовна – одні змагання обходяться екіпажу в $5 тис. і вище.

Зараз я освоюю вищий пілотаж на літаку ЯК-52. І, знаєте, це зачаровує: твій літак набирає швидкість 300 км/год, ти починаєш робити мертву петлю – і все навколо перевертається. Дух захоплює, і думаєш, що в дитинстві навіть мріяти про таке не міг.

Зі своєю ліцензією можу покатати когось, але для цього потрібно, щоб люди самі взяли в оренду заправлений літак. В авіашколах це коштує від $200 на годину.

В основному я літаю з аеродромів у Білій Церкві і селища Макарова в Київській області. Улітку – кілька разів на тиждень. У холодну пору року – до чотирьох разів на місяць.

Я долітав до Польщі і Литви. Коли ти з неба бачиш кордон між країнами, пролітаєш його, потім заходиш в міжнародний аеропорт і сідаєш за всіма стандартами на смугу, відчуття – бомба.

Такий політ триває 7–8 годин. Одна з головних проблем – ти не можеш сходити в туалет, як би смішно це не звучало. У маленькому літаку його просто немає. Я добігав до митників і говорив: «Можна я швидко побіжу?» А вони: «Ну давай, ти не перший».

Один з найкрутіших польотів у мене був цього року – я літав над Нью-Йорком. Мене тоді охопив такий захват, що іноді хотілося кинути штурвал і насолоджуватися моментом. Цей політ з урахуванням оренди літака обійшовся мені всього в $450.

Польоти – це кайф і свобода, ти забуваєш про все, є тільки ти, небо і літак. Багато хто говорить, що це краще, ніж секс. Для мене це один із стимулів розвиватися і постійно придумувати щось нове в бізнесі, щоб добре заробляти.

Електричний MINI – ідеальний автомобіль для міста

По землі в теплу пору року я пересуваюся на кабріолеті MINI. Я із цим брендом вже 4 роки. Пам’ятаю, йшов у салон за BMW, а вийшов з MINI – мене буквально закохали в себе ці машини.

Нещодавно я тиждень тестував новий повністю електричний MINI Cooper SE. Можу сказати, що ця машина – приклад правильних інновацій у бізнесі.

Я їздив активно, різними містами. Мені встановили обмеження в 1 тис. км пробігу, і, якщо чесно, мені цього ледве вистачило – я проїжджав 150–200 на день.

У спокійному режимі електричний MINI проїжджає на одному заряді 190–200, а в динамічному – 120–140 км. На швидкій зарядці він заряджається за годину, вдома – за ніч. Мені одного заряду вистачало на день.

Я вважаю, що це ідеальний автомобіль для міста – він невеликий, зручний, швидкий. У нього прекрасна динаміка, він розганяється до 100 км/год за 7,3 секунди. В електричного MINI низький центр тяжіння, тому він стійкий і відмінно рулиться.

Мені сподобалося дальнє світло, яке не сліпить інших водіїв, система контролю над станом машини за допомогою мобильного застосунку MyMINI UA. Там можна відстежувати рівень заряду в батареї, стан систем в автомобілі і тиск у шинах, подивитися хронологію поїздок і визначити місце знаходження авто. Це корисні інновації.

MINI Cooper SE
MINI Cooper SE
MINI Cooper SE
MINI Cooper SE
MINI Cooper SE

А ще в цього MINI є рекуперація – машина сама заряджається при гальмуванні. Можна налаштувати рекуперацію так, що вона буде не сильно гальмувати, і весь час рухатися накатом. Це особливий кайф – ти можеш керувати автомобілем однією педаллю.

Усередині машина гарна, комфортна і тиха. Вона «спокійніше» інших моделей за дизайном, але при цьому має вибухову потужність, і це дуже круто. Ті, хто їздив на цих авто, розуміють емоції, які відчуваєш за кермом MINI.

Я люблю життя і люблю радувати людей, тому дві людини, які першими прочитають статтю і напишуть мені в особисті повідомлення на Facebook, отримають подарунок – політ на літаку в Києві. Імена переможців я опублікую в себе на сторінці 11 листопада.

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: