Вечірній скролинг новин б’є по роботі наступного дня

Після роботи краще дивитися меми й котиків, а не заглиблюватися в серйозні новини — негативний контент здатний тягнутися за нами аж до понеділка й заважати нормально працювати. Дослідники Іан Г’юз із Техаського A&M університету разом із колегами з’ясували: чим більше людина читає про тривожні події у світі у вільний час, тим важчий емоційний багаж вона приносить із собою в офіс. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Com­put­ers in Human Behav­ior.

Дослідники з’ясували: негативні політичні новини знижують залученість у роботу наступного дня. Фото: Deposit­pho­tos

Головне:

• Зростання споживання негативних політичних новин передбачає вищу тривожність і нижчу залученість у роботу наступного тижня
• Позитивні новини, навпаки, підвищують надію, залученість і навіть готовність допомагати колегам
• Дослідники стежили за 308 працівниками впродовж дев’яти тижнів під час праймеріз у США 2024 року — і зібрали 2772 щотижневі звіти

Науковці зізнаються: дослідження виросло з їхнього ж власного досвіду. Ще влітку 2023-го Г’юз обговорював з другом, наскільки виснажливим стало постійне занурення в новинний потік.

«Здавалося, я тільки про це й думаю. Навіть на роботі ловив себе на тому, що згадую якусь політичну історію з X і не можу стриматися, щоб не перевірити ще трохи контенту на цю тему», — розповів він Psy­Post. Так з’явилася ідея перевірити, чи справді це впливає на робочі показники.

Читайте також: Як говорити з працівником про вигорання – розповідає експертка

Негативні новини вранці — менше сил на роботі

Учені спостерігали за 308 повністю зайнятими працівниками у США протягом дев’яти тижнів — з 19 січня 2024-го, одразу після кокусів в Айові, до 15 березня, невдовзі після Супервівторка. Щовихідних учасники заповнювали опитувальники: скільки вони споживали позитивного чи негативного політичного контенту, наскільки відчували надію чи тривогу, і як почувалися на роботі — рівень залученості, готовність допомагати колегам і схильність «фільтрувати» власну мову з обережності. Загалом зібрали 2772 щотижневі звіти.

У ті тижні, коли працівники споживали більше негативного політичного контенту, ніж їхня особиста норма, вони частіше повідомляли про підвищену тривожність — а та, своєю чергою, передбачала нижчу залученість у робочі завдання: менше енергії, менше зосередженості. Тривожність також підвищувала ймовірність того, що людина стане обережнішою у власних висловлюваннях на роботі, аби нікого випадково не образити.

Позитивні новини й котики роблять нас продуктивнішими

У тижні з підвищеним споживанням обнадійливих політичних новин працівники відчували більше надії — і саме це передбачало вищу залученість у роботу та більшу готовність підтримати колег, у яких завал справ.

«Люди мають краще усвідомлювати, що речі, які вони роблять у неробочий час, впливають на емоції та поведінку на роботі — і споживання політичного контенту тут не виняток»,— зазначив Г’юз

Найбільш неочікуваний результат

Найдивнішим для самих дослідників став такий факт: саме позитивна інформація виявилася сильнішим предиктором емоцій та робочих показників, ніж негативна. Це суперечить добре відомому в психології «упередженню негативності» — тенденції звертати більше уваги на погане, ніж на хороше. Саме на цьому упередженні будуються клікбейтні заголовки: медіа знають, що негатив краще чіпляє увагу. Але в цьому дослідженні саме позитивні новини стабільно давали найбільший ефект.

Цікаво й те, що впродовж усіх дев’яти тижнів учасники споживали позитивний і негативний контент приблизно порівну — тож справа не в тому, що поганих новин просто було менше.

Чи означає це, що варто читати тільки приємне

Автори застерігають від хибного висновку: не варто замикатися в ідеологічній бульбашці й споживати лише те, що приємно чи підтверджує власну точку зору.

«Щоб бути поінформованим і залученим у таку складну й поляризовану тему, як політика, слід розглядати питання з різних кутів, а не лише з тих, з якими ти вже згоден», — наголосив Г’юз.

Замість повної відмови від негативних новин дослідники радять критичніше ставитися до джерел: перш ніж читати черговий тривожний матеріал, варто запитати себе — це матеріал справді хоче мене поінформувати, чи просто заробляє на моїй увазі.

Читайте також: Що таке професійне вигорання: як розпізнати симптоми небезпечного синдрому