Ще до повномасштабного вторгнення «Дарниця» підготувала укриття на виробництві. Основна частина команди прожила там до середини квітня, декілька сімей – до травня. Це були переважно люди, чиє житло далеко від заводу або в небезпечних районах. Топменеджмент постійно комунікував з командою про стан бізнесу. Працівники розповідають, що «ніхто не розтікся, а ті, хто тимчасово виїхав за кордон, залишалися на постійному зв’язку».
Фармацевтична компанія «Дарниця» на ринку вже понад 90 років. Вона продовжувала працювати з перших днів повномасштабної війни, а з квітня минулого року повністю повернулася до довоєнних обсягів виробництва.
У партнерському матеріалі з «Дарницею» розповідаємо, як там підтримували команду та завдяки чому змогли показати у 2022 році найбільше зростання серед 10 топових компаній на ринку.
Що допомогло вистояти
Андрій Обрізан, генеральний директор «Дарниці»
«Нам у “Дарниці” вдалося побудувати сучасну модель антикрихкості, яка виявилася дуже вчасною під час широкомасштабної фази війни», – розповідає Андрій Обрізан, генеральний директор «Дарниці».
Суть цієї моделі – трансформація від вертикальної структури управління до горизонтальної. Такі масштабні зміни в «Дарниці» розпочалися понад три роки тому. За словами Обрізана, зараз кожен управлінець чітко знає свої завдання і розуміє, як діяти. При цьому ніхто не чекає на так звану «вказівку згори».
«Таку команду практично неможливо зруйнувати зовнішніми негативними впливами, – додає Обрізан. – Саме тому “Дарниця” – компанія, що показала в підсумку 2022 року найбільше зростання серед 10 топових компаній на фармацевтичному ринку України
на роздрібному ринку лікарських засобів у гривневому виразі, за даними Proxima Research».
Попри прильоти в районі та напругу навколо, «Дарниця» не зупинила виробництво і продовжила піклуватися про співробітників та їхні сім’ї.
Укриття підготували ще до великого вторгнення
О п’ятій ранку 24 лютого 2022 року технічний директор «Дарниці» Ігор Перепелиця прокинувся від вибухів.
Ігор Перепелиця, технічний директор «Дарниці»
«Я зібрався і з родиною приїхав на завод. Багато дзвінків було від колег, і я всім відповідав: “Їдьте на завод”. Якщо не знаєте, що робити, – їдьте на завод. Ось така приказка виходить»
Тим ранком туди з’їжджалися сім’ями, разом з літніми батьками та домашніми улюбленцями. Тоді там зібралися близько 150 людей віком від двох до 82 років.
«Дарниця» має повноцінне укриття, яке здатне витримати ядерну атаку. Його підготували ще до 24 лютого 2022-го: модернізували системи кондиціонування та вентиляції, перевірили освітлення, замінили дизель-генератор. Але спальні місця та побут організовували вже всі разом у перший день: розставляли піддони та ящики, зносили меблі зі старого офісу. Згодом провели інтернет, поставили телевізор.
Ігор Перепелиця в укритті «Дарниці»
Усі керівники дільниць постійно були на місці, кожен відповідав за свій напрям. А партнери «Дарниці» з кейтерингової служби жили прямо з командою заводу в бомбосховищі та готували на всіх.
Євгеній Черкас, операційний директор
Операційний директор Євгеній Черкас з колегами їздив на закупи продуктів до одного з найближчих гіпермаркетів. «Купували мішками буряки, картоплю. Домовилися з хлібокомбінатом і забирали хліб прямо в них, – додає Євгеній Черкас. – Адже були комендантські години на кілька днів, а на виробництві треба годувати 150 людей».
Про дітей, які теж жили в укритті, максимально намагалися піклуватися. «Запустили онлайн-школу, власний курс диджитал-навчання DarSchool, святкували дні народження, – розповідає Ігор Перепелиця. – Серйозно, навіть торти знаходили і привозили».
Як відвантажували ліки по всій Україні
З початком повномасштабного вторгнення «Дарниця» зіткнулася зі шквалом запитів на благодійну допомогу та закупівлю: через найрізноманітніші месенджери, у будь-якій формі. Були навіть сфотографовані записочки від руки.
Гурген Карапетян, начальник відділу госпітальних продажів
Київські лікарні одразу почали надсилати на завод вантажівки по ліки. Серед них ключові: Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги, Київська міська клінічна лікарня №17, Охматдит, Центральний військовий госпіталь, Інститут серця. «Ми відвантажували ліки з наявних запасів на складі всім, хто звертався. Звісно, безплатно, – згадує Гурген Карапетян, начальник відділу госпітальних продажів. – До завантаження машин долучалися всі».
Наприклад, у березні-квітні команда «Дарниці» обробляла щомісяця по 600–700 запитів. Для порівняння: у мирний час це зазвичай близько 200–300 запитів за місяць.
Регіональні команди працювали практично цілодобово: створювали договори, накладні тощо. Дуже сильне було навантаження і на склад. Усе це відбувалося в умовах, коли дистриб’ютори практично не працювали: хтось із них втратив склади, хтось спішно перевозив запаси в західну частину країни.
«Дарниця» залучала будь-який транспорт, щоб розвозити ліки, та шукала охоронний супровід. Деякі замовники знаходили свої авто: наприклад, з Чернігова приїжджали на власному транспорті, забирали ліки.
«У містах, що були в облозі, працювали тільки малі місцеві аптеки, – згадують у компанії. – Це були неймовірно відважні люди». «Дарниця» також довозила ліки до міст, де відбувалися активні бойові дії, а далі їх забирали волонтери чи ЗСУ.
Олександр Воронюк, директор з продажів «Дарниці»
«Зокрема, з-під Маріуполя забирали гвинтокрилами, з-під Запоріжжя – човнами, з-під Харкова – легковими машинами. Усе відбувалося як у голлівудському екшені».
За 14 місяців повномасштабної війни компанія відвантажила на благодійність 2,5 млн паковань ліків вартістю понад 220 млн грн – це величезні об’єми. Компанія також взяла на себе відшкодування аптекам за втрачений товар на окупованих територіях.
«Ключовий чинник успіху полягав у постійній і взаємопов’язаній роботі всіх служб: складу, логістики, виробництва», – додає Гурген Карапетян.
Більше про фармацевтичну компанію «Дарниця» можна дізнатись за посиланням
Як запустили виробництво
28 лютого 2022 року в компанії вирішили запускати виробництво. Першим став цех таблетованих засобів, згодом – ампульний та інфузійний.
Директорка департаменту виробництва Людмила Денесюк пригадує першу нічну зміну. На заводі зробили світломаскування, але попервах люди відчували тривогу. «Проте виготовляти ліки – важлива робота, усі розуміють це. Ми чи не вперше зіткнулися з настільки повним розумінням з боку персоналу, – каже Людмила Денесюк. – А компанія зі свого боку віддячила в березні виплатою 1,5 окладу».
Фахівці на виробництві в «Дарниці»
Спочатку на виробництві було вісім фахівців, на кінець березня працювало вже 166 людей, а це понад 60% від штату. А з 17 березня в «Дарниці» повернулися до цілодобового графіку роботи. З огляду на комендантські години люди працювали по 12 годин підряд і більше попри дні тижня, і всі підтримали це.
Людмила Денесюк, директорка департаменту виробництва
«У березні вдалося вийти на 60% довоєнного рівня виробництва, а з квітня повністю відновити довоєнний рівень»
Уже у травні дільницю інфузій запустили в режимі 24/7 на два місяці, тому що був великий запит на хлорид натрію.
Нові виклики чекали на «Дарницю» восени, із початком російського енергетичного терору. Серії ліків, які були на виробництві під час відключення, доводилось утилізувати.
Потім держава встановила ліміти енергоспоживання на добу для заводу, і тут треба було так само адаптуватися. «Уже не питання забезпеченості виробництва сировиною, а доступні кіловати визначали графік роботи виробничих дільниць, – додає Людмила Денесюк. – Ми встановили гнучкий графік роботи виробництва з огляду на споживання електроенергії кожною дільницею».
Де та як знаходили сировину
Авіа- та морське сполучення зупинилося, залишилися вантажні перевезення, але на кордоні доводилося чекати в чергах до п’яти днів. Постачання сировини з-поза меж країни стало чи не найгострішою проблемою для українських виробників, але «Дарниця» підготувала запас сировини ще до 24 лютого. Це дозволило забезпечити безперервне виробництво з перших днів війни.
Щодо локальних постачальників, то виникли критичні питання із забезпечення пакувальними матеріалами: виробництво одного з головних партнерів було розташоване в Херсоні. Закупівельна команда «Дарниці» дуже швидко розподілила постачання пакувальних матеріалів між новими партнерами й уникнула дефіциту лікарських засобів.
Олександр Карпієвич, директор департаменту забезпечення та логістики
«Якщо в більшості учасників ринку постачання стабілізувалося протягом двох-трьох місяців, то в нас – протягом двох тижнів»
Наради з логістами відбувалися щотижня: обговорювали, що запускати на виробничих лініях, на що зараз є сировина. «Намагалися нівелювати простої на виробництві та затримки постачання, – пригадує Людмила Денесюк. – З дозволу МОЗ кілька серій ліків випустили без картонного паковання та віддали в госпіталі».
Подивитись вакансії або пройти 3D тур по виробництву можна на сайті «Дарниці»
Яка була співпраця з державою
Начальник відділу госпітальних продажів Гурген Карапетян після звільнення Київської, Чернігівської та інших областей особисто їздив в українські села. Потрібно було довезти ліки, котрі не вдалося передати туди одразу. Ті поїздки закарбувалися в його пам’яті надовго.
«Там у лікарні світла немає, води немає, нічого немає, але люди є. Вивантажую ящики, а жінки – у сльози, – пригадує він. – Надзвичайні моменти». Усе це відбувалось у межах благодійного проєкту з допомоги близько 20 звільненим районам, який реалізували спільно з МОЗ.
Також перед компанією повсякчас поставали нові стратегічні виклики. Наприклад, «Дарниця» виготовила під замовлення МОЗ препарат від наслідків застосування хімічної зброї в об’ємі, який зазвичай виготовляють за три роки.
Потім з’явився запит на калію йодид, який застосовується в разі радіаційного забруднення. Компанія співпрацювала з МОЗ та РНБО: протягом місяця зареєстрували, розробили та виготовили цей препарат. Результат: 10,7 млн доз передали державним установам безплатно, повністю забезпечивши потреби країни.
«Це безпрецедентний випадок блискавичної роботи над препаратом, адже зазвичай такий процес може тривати роками, – додає Гурген Карапетян. – Унікальний кейс не лише для України, а й для всього світу».
Головні висновки зараз
Попри всі складні умови, компанії вдалося поліпшити бізнес-результати: якщо 2021 року кожне сьоме паковання ліків, продане в аптеках, було вироблене «Дарницею», то 2022 року це вже кожне шостеза даними Proxima Research.
Упродовж року компанія виготовила 173 млн паковань препаратів. Це дозволило «Дарниці» охопити 15,7% українського фармацевтичного ринку – удвічі більше, ніж у найближчого конкурента.
2022 року компанія випустила на ринок 18 нових продуктів. З них 15 брендів – це власна розробка, а три – на умовах ліцензування. Загалом за останні п’ять років «Дарниця» представила 70 нових препаратів.
Зараз компанія експортує ліки до 15 країн і має понад 250 реєстрацій ліків за кордоном, зокрема у країнах Європи й Азії. 2022 року «Дарниці» вдалось наростити обсяги експорту на 38,9% – до 285 млн грн. Тобто в натуральному вимірі продажі за кордон зросли в 1,5 раза.
Окрім бізнес-результатів найважливіше – що вдалося зберегти команду майже в повному складі. Плинність кадрів у 2022 році була на довоєнному рівні – 1,6%. Нікого не скоротили, зберегли всі бонусні програми та пільги. Ба більше, фокус на розвитку залишається на високому рівні, адже команда навчається в Harvard Medical School, Міжнародному інституті менеджменту, Києво-Могилянській бізнес-школі. «Бо люди – то найбільша цінність, особливо в такій наукоємній галузі», – кажуть у «Дарниці».
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: