Арбітражники отримують від $5 тис. до $50 тис. на місяць. Три історії, як заробляють на трафіку

Цього року вийшла книга «Трафік-бізнес» Дмитра Волконського. За п’ять років його ІТ-компанія Trionika стала одним з лідерів у видобутку та монетизації трафіку. У книзі Дмитро розповідає про арбітраж – бізнес, де заробляють на різниці між тим, за скільки продали товар, і скільки витратили на його рекламу.

У книзі автор зібрав свій 15-річний досвід, знання і приклади колег. Вони покажуть, як можна заробляти в інтернеті та яких помилок варто уникати новачкам. У партнерському матеріалі MC.today розповідає про трьох героїв книги, які заробляють на трафіку.

Що таке трафік-менеджмент і як на ньому заробити

Розберемося в термінології. Професіонали називають «трафіком» відвідувачів на сайті, а тих, хто заробляє на ньому, – «арбітражниками». Це посередники для тих, хто продає товари та послуги.

Арбітражник заробляє на різниці між витратами на рекламу й оплаченої роботою. Замовник може, наприклад, платити ставку за дії: переходи людей на сайт, заповнення анкети, установлення застосунку або підписку, відсоток від чека покупки.

Ось спрощений приклад, як заробляє арбітражник: припустимо, йому потрібно продати блокноти. Він отримав певну суму від замовника на їх рекламу. Арбітражник починає шукати в інтернеті тих, кому цікаві ці блокноти. Потім він налаштовує рекламу та витрачає на неї гроші замовника.

Усе, що залишилося від цих грошей, – і є заробіток арбітражника. Чим менше він витратить на рекламу та більше продасть товарів, тим більше заробить. Рекламу зазвичай запускають у пошуковику Google, у мобільному застосунку або у блогера на каналі YouTube.

Дмитро Волконський вважає арбітраж захопливою справою, на якій можна заробити. Дрібні вебмайстри отримують від $5 тис. до $50 тис на місяць. Більші арбітражники можуть заробляти ще більше.

2010 року Дмитро заснував ІТ-компанію Trionika. Там знаходять замовників і виконавців для написання есеїв, курсових, дипломів англійською мовою. Також залучають клієнтів для проєктів з мікрокредитування в Україні та Росії: Cashberry, Moneyveo, «Веб-займ».

Сьогодні в компанії працюють понад 200 осіб, є офіси в Лондоні та Києві. У 2015 році Trionika увійшла в трійку серед «есейних» компаній у світі.

У трафік-бізнес приходять з різних сфер: частіше з ІТ, маркетингу та реклами. Дмитро вирішив написати книгу на допомогу новачкам і тим, хто вже заробляє в інтернеті. У ній він ділиться своїм досвідом та історіями колег по цеху, розповідає нюанси кожної з ніш арбітражу. Книгу можна придбати в паперовому й електронному видах.

«Доходів ми не розкриваємо. Але оскільки ми поки ще у справі, отже, займатися цим вигідніше, ніж кинути»

Дмитро Голополосов, більше ніж 20 років займається створенням сайтів, SEO та арбітражем

У школі Дмитро захопився програмуванням. 1998 року він вступив до інституту та почав робити сайти. За пару років йому запропонували просувати сайти. Тоді Дмитро на цьому абсолютно не знався. Але за кілька днів він перечитав буквально всі статті, що знайшов за темою.

Спершу Дмитро Голополосов розвивав сайти для показу контекстної реклами, заробляв на своєму блозі про SEO. Потім віддалено «розкручував» чужі сайти, потім власні інтернет-магазини товарів з Amazon (найбільша у світі інтернет-платформа з товарами. – Прим. ред.).

Уперше зайнявся трафік-бізнесом 2004 року. У Дмитра була своя команда з чотирьох осіб, і вони зайнялися перепродажем трафіку між PPC-системами (pay per click – різновид інтернет-реклами, коли рекламодавець оплачує кожен клік користувача, який перейшов на його сайт. – Прим. ред.).

Чотири роки тому Дмитро Голополосов і його брат взялися за арбітраж трафіку всерйоз. Вони витратили п’ять місяців на створення «новинної вітрини» для товарів, через яку працюють до сьогодні. Вітрина – це такий тип сайтів, де новини завішені рекламою. Вони схожі на звичайні новинні сайти, тільки на них більше реклами.

«До тепер вважаю вітрину найзручнішим інструментом трафіку, – розповідає Дмитро. – Для вітрини не важливий конкретний товар або рекламодавець – вона повинна показати якомога більше реклами, яка є максимально відповідною для аудиторії. Саме знеособлений підхід, який спирається на цифри, дозволяє отримувати результат».

Щоб налаштувати сайт-вітрину, потрібно приблизно два роки та не менше ніж $10 тис. Дмитро відзначає, що окрема команда працює на підтримку їхньої вітрини. Брат Дмитра Голополосова придумує алгоритми, сам Дмитро відповідає за комунікацію. Один відділ купує трафік, а інший пише новини і придумує, як оформити рекламу.

У кожному з напрямів працюють від двох до п’яти осіб. Ще додатково залучають веброзробників, щоб вони підтримували роботу сайту та покращували його.

«Доходів ми не розкриваємо. Скільки може заробляти успішний програміст, наприклад? Як $500, так і $50 тис. на місяць. І що? Оскільки ми ще в справі, отже, займатися трафіком вигідніше, ніж кинути», – зазначає герой.

SEO для Дмитра Голополосова більш прибутковий ринок, ніж трафік-бізнес. Новачкам в арбітражі він радить починати з тих товарів, які порадить партнерська мережа. Дмитро вважає, що в цій справі потрібно вміти працювати із цифрами, не лінуватися і спиратися на свої знання.

«У 2014 році заробляли до $2 тис. на день в есейній ніші. Але сьогодні новачкові й одинакам краще вибрати інший напрям»

Іван, його команда входить у трійку арбітражників у ніші мікрокредитування

Після університету Іван став SEO-спеціалістом: займався розвитком та оптимізацією сайтів, щоб ті потрапляли на першу сторінку Google.

«Раніше достатньо було трьох тижнів, щоб вивести сайт в верх списку Google. Зараз же до цього результату можна йти і рік. Постійно потрібно вкладати в розвиток гроші та час. Ніщо не гарантує успіху», – зазначає Іван.

2010 року на одному із сайтів він дізнався, що можна заробляти на видобутку трафіку. Іван починав з пошуку клієнтів для продажу копій брендових речей і сумок. Він писав повідомлення в тематичних форумах: наприклад, де обговорювали жіночу моду й одяг.

За тиждень Іван отримав перший заробіток – $57. Тоді він вирішив, що це круто.

Потім Іван шукав трафік з десятка різних сфер. Він видобував трафік для продажу квітів, сонячних батарей та інших ніш. І ось одного разу Іван знайшов партнерську програму з ніші написання есеїв: потрібно було створювати сайти «під ключ», знаходити замовлення на дипломні роботи та реферати серед англомовних студентів. Вирішив спробувати.

«Уже була своя команда. Поставили роботу на потік: робили сайти, виводили їх на першу сторінку Google, через місяць їх блокували, і ми знову створювали нові. І так по колу. З десяти сайтів міг окупитися один, і він покривав усі витрати», – розповідає Іван.

На думку Івана, в есейній ніші краще користуватися платною рекламою в Google, ніж у Facebook. Деякі студенти бояться показати в соціальних мережах, що вони пишуть реферати на замовлення. Адже їхні лайки під рекламним постом можуть побачити друзі або викладачі.

«Коли почав працювати в ніші есеїв, конкуренція була невелика. Зараз у цю сферу прийшли великі компанії із хорошими бюджетами, а одинаків потихеньку витіснили з ринку, – відзначає Іван. – Думаю, що новачкові потрібно відразу йти в команду або стартувати з більш легких ніш».

Коли Іван працював в есейній ніші, він заробляв до $2 тис. на день. У 2014 році ставка за оплачене замовлення користувача була 35% від замовлення. Зараз пропонують 75% і більше.

«Коли тобі 25 і вранці ти бачиш у себе на рахунку $1 тис., то вдаєшся в ейфорію. Більшість людей менше на місяць отримують. Ти думаєш не про те, щоб більше працювати, а як витратити ці гроші, – розповідає Іван. – Але у трафік-бізнесі можна як швидко заробити, так і швидко все втратити».

Новачкам Іван радить увесь прибуток вкладати в розвиток і збирати свою сильну команду. Він вважає, що для успіху в цій сфері потрібно стежити за тенденціями, шукати нові ніші та тестувати їх.

Разом з мікрокредитними компаніями арбітражник може заробляти кілька десятків тисяч доларів, а великі команди – сотні тисяч доларів. Але мікрокредити не приносять повторних замовлень, як буває в есейній ніші. Якщо через п’ять років людина перейде за рекламним посиланням і знову замовить курсову, то арбітражник отримає за це свій відсоток.

У 2013–2014 роках в есейній ніші з першого продажу виплачували 25%, а з повторних – по 10% від суми замовлення. Наприклад, якщо людина купить реферат за $100 і пропаде, то арбітражник отримає $25.

Іван каже, що не можна розрахувати точну суму прибутку: один клієнт замовить тільки один реферат, а інший протягом усього навчання буде купувати курсові по $100–300 або дисертацію за $1000.

«Для старту замало $20, заощаджених на шкільних обідах. Потрібна сміливість витрачати тисячі доларів у невідомість»

Олександр Недавніх, керівник партнерської CPA-мережі PDL-profit

Олександр займається трафік-бізнесом від 2010 року. До цього був розробником у невеликій IT-компанії. Він попрацював там і зрозумів, що не хоче писати код усе життя.

Перший трафік Олександр знаходив за допомогою «дорвеїв» (від англ. door way – «вхідні двері». – Прим. ред.). Це сайти, де пишуть статті під одне ключове словосполучення, яке найчастіше шукають в інтернеті.

Наприклад, для фрази «квіти з доставкою» можна написати статтю про складання букета, і в ній згадати доставку квітів. Така схема допомагає підняти сайт у рейтингу Google – на них заходить більше людей, яким показують рекламу.

«Знаю тих, хто прийшов до арбітражу із заводу, зі школи, рекламного агентства. Багато хто починав свій шлях із платного перегляду реклами. Клікали по рекламних посиланнях за три копійки на день, розуміючи, що хтось заробляє на цьому мінімум чотири», – розповідає Олександр.

Ще він пробував шукати трафік на сайтах і в соціальних мережах, де продавали ліки, біологічно активні добавки (БАД) та інші товари, залишали вакансії і програми для завантажування.

Незабаром Олександр зрозумів: недостатньо знати інструменти, щоб заробляти більше. Зараз герой відзначає, що тільки там, де «включав креатив» і йшов на експеримент заради видобутку трафіку – виходило вийти у відчутний плюс.

Наприклад, на рекламний банер для Mamba (сайт знайомств. – Прим. ред.) додали картинку, де була банка з огірками. Інший випадок – коли на банер з ліками додали картинку з ракетою, що злітає.

Герой згадує, що тоді майже ніхто з арбітражників так не працював. І ті, хто придумував сміливі ідеї і публікував їх, збирали вершки.

Сьогодні Олександр керує партнерською мережею PDL-profit, яка працює з мікрокредитними компаніями в Україні та Росії. У їхній команді понад 300 вебмайстрів, більшість – групи від двох до п’яти осіб.

У середньому мікрокредитні компанії приносять дохід у 130% від вкладених грошей. Наприклад, якщо витратив $100, то забрав $130.

«Можна працювати й одному. Якщо налагодив процес роботи – на життя вистачить. Але зробити з цього велику історію поодинці не вийде. Настане момент, коли потрібно виконувати багато різнопланових процесів і вже не обійтися без допомоги», – розповідає Олександр.

Новачкам Олександр радить мінімум два-три тижні ретельно вивчити арбітраж трафіку, визначитися з нішею. Він вважає, що в 2021 році арбітражники зможуть найбільше заробити на мікрокредитах, продажу товарів, азартних іграх.

Серед нових ніш набирають популярність товари для здоров’я, фітнес-дієти, CBD (природний концентрат канабісу, продають у вигляді крапель, мазі, спрею, цукерок. – Прим. ред.).

Ще Олександр зазначає, що в арбітражника повинна бути підприємницька жилка. Він не повинен боятися витратити перші сотні або тисячі доларів у невідомість.

«Для старту мало $20, заощаджених на шкільних обідах. Новачкові не варто слухати тих, хто розповідає про прибуток у 180%. Якщо без досвіду в арбітражі вкласти $10 тис. у рекламний кабінет (інструмент для створення реклами в соціальних мережах. – Прим. ред.) – напевно втратите всі інвестиції. Спершу потрібно самому розібратися, як усе влаштовано», – пояснює Олександр. Зараз він заробляє кілька тисяч доларів на місяць.

Дізнатися більше про арбітраж трафіку та заробіток в інтернеті ви можете в книзі Дмитра Волконського «Трафік-бізнес». Видання продається у книжкових та інтернет-магазинах, наприклад, Yakaboo.