Досі знаходжусь у шоці від показників базової грамотності з кількох предметів, які зафіксувало дослідження PISA. Моє особисте відчуття, що саме звідси ростуть ноги деяких проблем нашого суспільства. Але давайте по черзі.
Тестування проводилось серед 15-літніх школярів. Не має значення, які саме бали отримала наша країна. Головне, що з шести можливих рівнів ми знаходимось на другому – базовому, коли «учні здатні виконувати завдання, що передбачають принаймні мінімальну підготовленість і спроможність мислити самостійно». Мінімальну! Звісно, шостого рівня жодна з країн не досягнула. Кілька найуспішніших країн досягнули четвертого рівня, решта – третього і нижче.
Але проблеми з читанням, які зазначені у звіті PISA, просто ошелешують (тестували вміння розуміти й аналізувати текст):
Я думаю, цього досить. Я пам’ятаю, що таке пострадянська школа. Я мала класні оцінки з усіх предметів, але по факту знаю лише три: математику, літературу та англійську мову. Тому що вчителі, які вели ці предмети, пояснювали предмет дуже глибоко і змушували нас думати – чому саме так, а не інакше. Решта предметів випарувалася з голови, щойно я закінчила школу.
Я знаю, що в українській системі освіти є тисячі талановитих вчителів, креативних та дуже сучасних педагогів. Але оце «Треба берегти природу / Усі люди мають бути добрими» – це щось таке совкове. Коли навчання в школі полягало у тому, щоб завчити певні алгоритми, як в якому випадку діяти. А вільне мислення, висловлення своєї думки, дискусія з вчителем чи однолітками були неприйнятними.
Колись я займалась фактчекінгом і довго не могла зрозуміти: чому ми так легко ведемось на фейки і таку неймовірну інформаційну дічь, чому люди масово стають жертвами шахраїв, але чомусь не роблять з цього висновків. Чому вони не думають головою?! Так ось же! Нас не навчили думати! Бути не згодними. Перевіряти інформацію. Не довіряти всьому, що ми чуємо й читаємо.
Цікаво, на якому місці знаходились би учні Китаю та росії в рейтингу PISA. Впевнена, десь в самому кінці списку. Власне, Молдова, Грузія, Узбекистан, Казахстан знаходяться ще нижче України, і це дуже красномовно.
Джерело: Facebook Олени Шкарпової
Я точно не ідеальний батько, але моя дружина вважає інакше, за що я дуже вдячний.…
У цій колонці я хочу поділитися своїм досвідом вивчення іноземних мов, починаючи з моїх перших…
Привіт, я Олександр Благодаренко. Працюю СЕО в компанії Bini Games вже понад рік. Це був…
Моя компанія Hayat Estate вже 12 років займається продажем закордонної нерухомості, і головним напрямком для…
Війна триває, і тих, хто отримав поранення та потребує підтримки в одужанні, стає дедалі більше.…
В часи, коли наша країна змушена протистояти жорстокій російській агресії, коли біль, страх і гнів…