Я народилася з вдачею «дівчинки з табуретки». Мені дуже хотілося бути в центрі уваги, виступати, бути помітною і приваблювати все живе.
Моїх батьків це дуже дратувало і фрази типу «вгомонися вже», «припини випендрюватися», «скільки можна вихвалятися», «як же тебе багато» – це те, що я найчастіше чула від рідних і близьких. Це дуже «прибило» мене. І навіть у свої вже за пів віку я так до кінця і не подолала страх вигребти за «випендрьож».
Тобто, я по собі знаю, що означає боятися показувати себе в усій красі, хизуватися собою і хвалитися своїми досягненнями. І я знаю, що нас таких багато. Занадто багато, на жаль.
Над питанням відкрито гордитися собою, без боязні осуду і презирства оточуючих, я працюю дуже ретельно і хочу поділитися з вами.
Якщо в дитинстві ми вірили мамі, яка торочила, можливо, навіть цитуючи Булгакова, що хвалитися не можна – люди самі все помітять і самі віддадуть вам всі почесті, то ви-дорослий вже точно знаєте, що ні. Не помітять і не віддадуть. Але говорити, яка я в себе молодець хоча б собі, теж ніяк не виходить. Я ж не самозакохана егоїстка!
Якщо раптом десь всередині бродить упередження, що хвальки – люди, зациклені виключно на собі й там же поруч бродить осуд за відверте розхвалення власних переваг, то ні.
Ті, хто не соромиться публічно гордитися собою, знаходяться в набагато більшому виграші ніж ті, хто очікує похвали від інших, соромлячись показувати свої успіхи та досягнення. Здорові хвастощі несуть значно більше користі, ніж шкоди. Запевняю як експерт з комунікацій – хвалити себе дуже корисно для здоров’я. І ось чому:
- Коли ми себе хвалимо – ми себе не лаємо. Коли я кажу собі: «Вікуля, сонечко моє, яка ж ти молодчинка, зарядку зранку зробила, блог написала, масочку на обличчя наклала (підставте своє хороше і приємне, та хоч “потішила себе кавою з еклерчиком, але одним малесеньким”). Ти така красунечка, і розумничка, люблю тебе». Не можу натомість казати: «Дурепа стара, книжку про любов читає вона, а не професійну літературу. Еклер злопала, корова жирна». Розумієте?
- Хвалити себе потрібно, щоб привернути увагу оточуючих. Окситоцин – гормон, необхідний нам для щастя і задоволення від життя, і виділяється він від обіймів і погладжувань. В прямому і переносному смислі. Навіть віртуальних. Коли наші успіхи залишаються непоміченими, ми не отримуємо таких важливих для кожної людини цих самих соціальних погладжувань. Проте проаналізуймо для себе: якщо похвала з боку рідних, друзів та колег – це єдине, що здатне зробити нас щасливішими, то варто серйозно попрацювати над самооцінкою.
- Лікарі-психіатри стверджують, що у тих, хто періодично себе хвалить, зміцнюється імунна система. Занижена самооцінка призводить до недуг та поганого сну. До того ж експерти з енергетики кажуть, що коли людина себе хвалить за діло, то в неї з’являється справжній приплив сил, бадьорості й енергії. Відкриваються чакри, з’являється стимул до самовдосконалення, мотивація рухатися далі та бути корисним іншим.
- Хвастощі допомагають впоратися зі страхами й підтримати себе. Приклад: жінка 40 років, на особистому фронті суцільне затишшя – ні чоловіка, ні дітей. Натхненні розповіді про подорожі в екзотичні країни, кар’єрні успіхи та купівля нового авто – це корисно і для неї, і для приваблення цільової аудиторії у вигляді одиноких претендентів на руку і серце.
- Хвастощі вчать нас цінувати власні успіхи. Якщо ви звикли на похвалу шефа відповідати: «Та ну, просто пощастило», то не варто дивуватися, що скоро він взагалі перестане відзначати ваші досягнення. Колеги також бачитимуть у вас лише покірливу конячку, на якій «пахать і пахать». Треба заявляти: «Я дуже довго працювала над цим проєктом, і він вийшов чудовим» і тоді колеги подивляться на вас по-іншому. Та й ви зрозумієте, що ваші успіхи – це не випадковість чи везіння, а результат наполегливої праці.
- Ваші хвастощі – приклад для інших. Я от щойно зрозуміла, що взагалі ніколи не ділюсь, скільки ми з чоловіком допомагаємо нашим лицарям в ЗСУ – типу, благодійність має бути тихою. Але це не правильно. Ми підтримуємо певний підрозділ на передку і тільки в листопаді перевели їм 20 тис грн на ремонт техніки та ще 15 тис грн – на зимову форму. 10 тис грн – товаришу по «Чорному квадрату», який зараз в ЗСУ. Також дві тисячі – в допомогу жінці, яка евакуювала десятки котиків з Херсону. Я зараз хвастаюсь? Ні. Ділюсь. Може хтось згадає, що давно не підтримував ЗСУ і підтримає.
- Розуміння та усвідомлення, чому і за що ви у себе молодець, дуже допомагає протистояти неконструктивній критиці й токсичному психологічному тиску від персонажів, котрі до вас не дуже добре ставляться. Якщо свекруха каже вам: «Ой, красуня, заміж ти вийшла гарно, а гарно готувати ще вчитися треба», а ви точно знаєте, що ваш борщ смачніший, то на її зауваження не образитесь, а подякуєте, посміхнетеся внутрішньо і попросите повчити.
Хваліть себе: це постамент не собі, а своїм цінностям, принципам, своїм вчителям. А можна і собі.
Я от ще похвастаюсь, що 17 грудня мене запросили провести у Львові тренінг «Щасливий і переможний 2023», приєднуйтеся!
Джерело: Facebook Вікторії Єсауленко.