Солом’яні трубочки, дерев’яні виделки. Як я відмовляюся від пластику вдома та в бізнесі

Катя Андреєва – засновниця кафе «Любовь-Морковь», сервісу доставки закусок Dip Me! та студії-кухні для проведення заходів VLASNA кухня. Катя намагається жити екологічно: сортує сміття, купує фермерські продукти, по мінімуму використовує пластикову упаковку в бізнесі.

У партнерському матеріалі з Kärcher вона розповіла MC.today про те, чи складно в Україні сортувати сміття і скільки коштує екологічність для її бізнесу.

Чому я вирішила берегти природу

Для мене екологічне та бережливе ставлення до природи – це розуміння того, що ресурси мають межу. І ми, люди, нині більше беремо, ніж повертаємо.

Серйозно я задумалася про це близько року тому, після поїздки до Італії. Нам сподобалася квартира на Airbnb, де обов’язковою умовою оренди було сортування сміття. Під кожним будинком стояли контейнери для різних відходів. І ось я стою перед чотирма баками й не знаю, що робити: чи знімати із пляшок етикетку, куди подіти кришку та що робити з упаковкою, що складається і з пластику, і з паперу.

Я зрозуміла, що ми в Україні можемо скільки завгодно скаржитися на те, що ми не маємо умов для сортування, але насправді ми до цього ще не готові. Дай нам завтра окремі контейнери – і ми загубимося.

Коли я повернулася, почала занурюватися в проблему, спілкуватися з людьми, які вже сортують сміття. Почала з елементарних речей: придбала багаторазові пляшки для води та склянку для кави. Нині намагаюся не купувати пакети, користуюся мішечками та тканинними сумками.

Як я сортую сміття та з якими проблемами стикаюся

Я купила в IKEA три контейнери для сортування сміття. Вони компактні, стоять один на одному в кутку, багато місця вдома не займають. Ми сортуємо папір, скло та пластик, а кришечки та інші дрібниці я збираю окремо.

Я починала поступово, тому що на старті відкладала тільки пластикові пляшки та скло. Потім втягнулася. До речі, коли починаєш сортувати, сміття вдома стає менше. А ще починаєш звертати увагу на те, як упаковані продукти, і купуєш менше пакетів.

В Україні процес сортування поки що складний. Я відводжу сміття на станцію перероблення раз на один-два місяці. Найчастіше це пункти прийому «Україна без сміття». Там є декілька десятків контейнерів для різних видів відходів, тому доводиться на місці сортувати те, що я привезла. Це займає ще близько двох годин.

Деякі відходи не підходять для перероблення. Наприклад, весь одноразовий посуд, тара, в якій видають їжу на виніс. Зазвичай це ламінований картон, ще і в жирних плямах. Такі відходи потрібно скласти окремо та відправити на спалювання. Це платно, коштує 100-150 грн за один доволі великий мішок.

Як я впроваджую екологічність у бізнесі

Мій новий стиль життя вплинув і на бізнес. Мені потрібно було зберегти покупців і водночас бути вірною своїм ідеям та просувати в маси екологічне споживання. Це досить складно.

Ми максимально відмовилися від пластику, але не можемо позбутися його зовсім. У Dip Me! на наших коробках зверху є пластикове прозоре віконце. Якщо я завтра його приберу та зроблю повністю картонну коробку, мені половина клієнтів скажуть: «Чому ви мені привезли якусь коробку з-під взуття? Я не бачу, що всередині».

Ми вже не використовуємо пластикові трубочки та перейшли на солом’яні. Це коштує дорожче, але для нас це важливо. Для порівняння: за 100 грн можна купити 1 тис. пластикових трубочок або 100 солом’яних. Також ми використовуємо дерев’яні виделки, ложки та посуд ручної роботи.

Мій найбільший біль – порційні закуски в маленьких пластикових склянках, стопках і рюмках. Намагаємося по мінімуму додавати їх у бокси, але клієнти дуже полюбляють ці закуски й часто замовляють на фуршети. І це дуже велика кількість відходів. Уявіть: якщо зробити такі закуски на захід для 1 тис. осіб, то в смітник полетять 3 тис. склянок. Мені ця ідея не дуже подобається.

Нині ми шукаємо рішення, як зробити бізнес екологічнішим. Можливо, впровадимо дерев’яну упаковку або тару, яку можна повернути. Я бачу, що клієнти реагують на наші зміни позитивно. Великі компанії часто хвалять нас за те, що ми зменшуємо кількість пластику. Були випадки, коли саме через це обирали нас, а не наших конкурентів.

Як я піклуюся про здоров’я своєї сім’ї

Я прихильниця українських товарів і всіма можливими способами намагаюся підтримувати українських виробників. Стараюся купувати продукти у фермерських і м’ясних лавках, де продукти натуральні.

Обожнюю читати склади всього та завжди, тому не піддаюся моді на кокосове, мигдалеве та вівсяне молоко. Там стільки хімії, що мені хочеться кричати: «Люди, прочитайте склад! Краще пийте жирне лактозне коров’яче молоко, а не те, що в цій пачці».

Ми п’ємо вітаміни, їмо багато овочів, фруктів та ягід. Якщо донька Єва попросить у мене щось солоденьке, то я не одразу дам їй шоколад, а спочатку запропоную родзинки, курагу або яблуко. У нас вдома ніколи не буває чіпсів або солодкої газованої води. Якщо я купую соки, то лише натуральні – без добавок, цукру та консервантів.

Коли я обираю засоби для прибирання та миття посуду, завжди дивлюся склад. Не люблю запахи після всіх цих хімічних засобів, тому шукаю такі, що мають хоч якийсь значок «еко».

Яку техніку в стилі «еко» я використовую

Вдома я обожнюю готувати, проте не люблю прибирати. Але оскільки мені подобається лад, все одно доводиться це робити. Лише раз на тиждень до мене приходить хатня робітниця. На прохання редакції MC.today я протестувала пароочисник SC 4 EasyFix Premium – пристрій, що очищує різні поверхні без хімії, за допомогою винятково пари.

Я знайома з фірмою Kärcher, у нас був їхній пилосос для підлоги та є пилосос для вікон. Пароочисник я хотіла спробувати давно. Із ним не потрібні всілякі пластикові баночки з мийними засобами. На прибирання витрачається менше води та менше часу.

Він одразу приємно мене здивував. На підлозі в квартирі залишалися плями після ремонту, і коли мені привезли пароочисник, я одразу влаштувала йому випробування. Він легко впорався із задачею.

Зазвичай на миття плити витрачається багато часу: потрібно нанести засіб, розподілити його по поверхні, потім змити, «виколупати» бруд у стиках. Із пароочисником на все це я витратила близько півтори хвилини.

Потім я вирішила відмити пательню, і вона стала зовсім іншого кольору. Вона такою чистою не була відтоді, як її купили. Я навіть виклала в сторіз в Instagram фото, як було до та після.

Круто, що є безліч насадок для різних поверхонь на кухні та у ванній. Я почистила шов між плитою та стільницею, шви між плиткою та відмила стіни.

Із пароочисником можна відмити раковину та навіть посудомийку всередині. І це все за кілька хвилин, з одним пристроєм, без безлічі баночок із хімією.

Не потрібно цим дихати та зайвий раз торкатися руками мийних засобів. Я дуже задоволена пристроєм.

Як родина ставиться до мого стилю життя

Мої близькі донині скептично дивляться на моє захоплення екологічністю. Немає такого, що ми збираємося разом і дружно їдемо на станцію із сортування сміття.

Іноді я беру доньку Єву. І хоча вона кричить: «Я більше на смітник із тобою не поїду», все одно долучається із задоволенням. Їй прикольно розкидувати все по ящичкам, для неї це забавка.

Єва запитує, навіщо це робити. Я пояснюю, як важливо сортувати сміття та що це загрожує нашій планеті. Дедалі частіше вона сортує сміття сама, навіть не питаючи, що та в який контейнер кидати.

Особисто я нікому своїми ідеями не докучаю. Проте часто дарую знайомим якісь прикольні багаторазові чашки, що компактно складаються й не займають багато місця. У мене теж є така. Пити каву зі своєї чашки, а не з паперової склянки, просто приємніше.

Заради чого я це роблю

Коли мені кажуть: «Ти думаєш, що цим врятуєш планету?», я відповідаю: «Уяви, якби ти все сміття складав у себе у спальні, за скільки часу вона б заповнилася?»

Всі думають, що сміття якось випаровується. А потім ти приїжджаєш на природу й бачиш смітник. Або повертаєшся туди, де вже був, і бачиш, як усе змінилося: стало менше дерев, менше моря.

Ми всією родиною часто зимуємо в Азії. Два роки тому після приливу я побачила, як океан очищується: він викидає на пляж просто гори сміття. Таке враження, що привезли десять вантажівок із відходами й вивалили їх на пісок. Це страшне видовище. Більше на той пляж ми не їздили.

Мені здається, що віруси, цунамі, пожежі – це процес очищення Землі. Нас стало забагато. Із кожним днем споживаємо дедалі більше. Тому нам слід задуматися про те, що ми робимо, і берегти планету.

Фотографії та відео Володимира Герасимова

Замовити техніку Kärcher