У нас купували велосипеди навіть люди, які не знали, що з ними робити. Як ми надихаємо українців жити, а не страждати: історія компанії «Велопланета»

Навесні значна частина велоспільноти України відмовляла собі у своєму хобі. Адже як можна кататись та отримувати задоволення, коли у країні щодня гинуть люди? Тож у компанії «Велопланета», що майже 15 років продає велосипеди світових брендів гуртом і вроздріб, продажі йшли дуже повільно. Але команда була впевнена, що робить важливу справу, та не опускала руки. І вже на початку літа вона перевиконала план продажів.

У партнерському проєкті команда «Велопланети» розповідає читачам MC.today, як велобізнесу вдалося вижити під час війни і як складні часи допомагають йому розвиватися.

Як ми діяли на початку війни

Наш головний офіс знаходився в Харкові, а склади – у Харківській області, тому ми з першого дня відчули, що таке винищувачі над головою. Тож насамперед більшість працівників евакуювали своїх близьких, хтось почав волонтерити, а є й ті, хто одразу пішов служити в ЗСУ. Витримавши двотижневу паузу, ми зібрались із силами та відчули, що треба йти далі.

Уся команда знаходилась у відносній безпеці та була налаштована на роботу. Попри все, ми вирішили боротися за нашу велосипедну справу та рятувати бізнес.

Ось які чотири завдання ми поставили перед собою та успішно виконали.

1. Зберегти всі робочі місця. Попри відсутність навантаження в частини працівників, ми вирішили забезпечити всіх, незалежно від рівня посади, одним розміром заробітної плати до стабілізації ситуації.
2. Якомога більше донатити та допомагати країні. З перших днів ми почали передавати частину товарів волонтерам, ТрО та ЗСУ. Це були велосипеди, спортивне харчування, ліхтарі, спортивні окуляри, термобілизна та велокамери, з яких військові перший час робили кровоспинні джгути.
3. Вести інформаційну війну. Перш за все ми оперативно змінили нашу  комунікацію. Якщо раніше ми писали в основному про товари, то тепер наші публікації – про підтримку української єдності та боротьбу з російською агресією. А ще ми домовилися з кількома світовими велобрендами про зміну кольору їхнього логотипа на жовто-синій і зупинку продажів на території країни-агресора. Першими з них стали американський бренд Marin та італійський виробник велокрісел Bellelli.
4. Перевезти повний склад площею понад 4000 м2 на захід України. Це був один з найважчих викликів, оскільки склад знаходився біля лінії бойового зіткнення. Важко було не тільки дістатись складу, але й знайти транспорт для перевезення. Ніхто з водіїв фур не наважувався брати наші замовлення. Ситуацію врятувала урядова програма з релокації бізнесу, у межах якої держава надавала підприємствам залізничні вагони. Завдяки цьому ми змогли вивезти кілька десятків вагонів і не втратили дорогу продукцію.

Чому продажі йшли повільно і що ми із цим зробили

Поступово ми відновили роботу колцентра, роздрібних магазинів і відвантаження для гуртових клієнтів. Але як для весни продажі були, м’яко кажучи, дуже повільними. Усі зусилля здавались марними – українцям було просто не до велосипедів.

Тоді було важко всім: ми не розуміли, як можна спокійно пити каву, гуляти сонячною вулицею або слухати музику. Але на одній із щотижневих зустрічей ми прийшли до переламного висновку – нам всім треба боротись за своє право на повноцінне життя. І ми почали діяти.

На початку травня запустили інформаційну кампанію «Катати не можна страждати». Ми говорили про боротьбу і сміливість. Про стрес та емоційне розвантаження. Про вибір життя замість страждання. І найголовніше – про дозвіл собі робити ті речі, які роблять ворога слабкішим. А саме продовжувати радіти життю та займатись улюбленими справами.

Активізували наших бренд-амбасадорів. Ми почали розповідати про лідерів думок, які продовжували кататись, і разом з ними почали розробляти власні рекомендації з безпечного пересування під час воєнного стану.

 

Створили відео «Маніфест свободи». У ньому ми пообіцяли обов’язково ще зібратись разом і проїхатись нашими вільними містами. За декілька днів відео отримало понад 30 тис. переглядів, а згодом його продемонстрували на кінофестивалі у Кракові.

Поступово до наших магазинів почали приходити старі та нові клієнти, адже багатьом велосипед допомагав відволіктись від постійного потоку новин, перемикнути думки та повернутись до спорту.

Дізнатись більше про «Велопланету»

Як ми продали 5 тис. велосипедів і вчили ними користуватися

Раптові обстріли нафтобаз, відсутність палива та різке зростання цін змусили українців звернутись до альтернативних засобів пересування. Ми запропонували велосипед, і це спрацювало.

За два місяці, з травня по червень, ми змогли продати близько 5 тис. велосипедів. Ми перевиконали план і побачили значне зростання попиту на велотовари. Розуміючи, що в людей складно з грошима на фоні економічної кризи, ми зробили додаткові знижки на популярні моделі. Це був наш свідомий внесок у подолання транспортної кризи.

Серед наших нових клієнтів були люди з різних сфер діяльності, які вперше купили велосипед. Вони достатньо поверхнево знали про те, як його обслуговувати та, взагалі, що з ним робити. Не купували шоломи, спеціальний одяг та інші компоненти.

Але велосипед – це не просто розвага на один місяць. Велосипедний рух – це перш за все про безпеку, обізнаність і відповідальність на довгі роки.

Помітивши таку тенденцію, ми почали додавати до своєї комунікації навчальні поради, відео про обслуговування, екіпірування тощо. Актуальні відео, а ще свідома відмова українців від російського контенту  призвели до різкого приросту підписників на нашому YouTube-каналі. Ми отримали приблизно 4 тис. нових підписників за два місяці без реклами.

4 антикризові поради бізнесу

1. Збирайте навколо себе людей з такими самими цінностями. Приблизно 80% наших колег катаються на велосипедах та ідеологічно знаходяться на одній хвилі. Завдяки цьому ми легко відстежуємо настрій аудиторії і тренди. Крім того, співробітники фактично є амбасадорами бренду «Велопланета». Щонайменше три топові українські велоблогери, з якими ми співпрацюємо зараз, є нашими колегами або фахівцями, які працювали в компанії раніше.
2. Будьте відвертими з командою та будуйте довіру. У березні ми розпочали роботу з онлайн-зустрічі, де розповіли співробітникам про складнощі та ризики, пов’язані з війною. Таким чином ми обґрунтували тимчасове скорочення заробітної плати та не мали жодного негативу від команди. Навпаки, усі розуміли, що саме необхідно робити, щоб компанія повернулась до минулих темпів продажів, і запропонували свої варіанти допомоги. Наприклад, декілька спеціалістів з головного офісу вирішили працювати в наших магазинах і перекваліфікувались з менеджерів на консультантів і касирів.
3. Ламайте свої стереотипи. Знаходьте нові ринки, локації та можливості. До війни в нас не було магазинів на заході України. Але наприкінці літа нам вдалось відкрити перший магазин в Івано-Франківську. Цього міста ніколи не було в наших планах, але  зараз ми побачили, наскільки у Франківську розвинута велоінфраструктура та великий потенціал.
4. Допомагайте країні. Донатьте, воюйте в інфопросторі та займайтесь ситуативним маркетингом. Як правило, наші соціальні кампанії мають охоплення в три-чотири рази вище, ніж звичайні публікації про товари. До того ж ми отримуємо позитивний відгук від наших клієнтів, збираємо разом з ними гроші на пікапи для ЗСУ та даруємо велосипеди дітям, які постраждали внаслідок бойових дій.

Дізнатись більше про «Велопланету»