Як Україна змінює цифровий світ? Ось чотири напрями з великим потенціалом. Головні тези КМЕФ

Україна прожила вже рік повномасштабної війни. Увесь цей час вона використовує сучасні технології так, як ніхто ще ніколи не використовував. Це обговорювали на панельній дискусії КМЕФ 2022 «MetaUkraine: як Україна змінює цифровий світ» міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, співзасновник SoftServe Тарас Кицмей, генеральний директор Ajax Systems Олександр Конотопський та інші.

У партнерському матеріалі з КМЕФ ми зібрали найважливіші тези спікерів і розповідаємо, у яких напрямах розвиватиметься Україна надалі.

У яких напрямах розвивається Україна 

Під час війни український бізнес, держава, громадські організації змогли запустити багато цифрових продуктів. «Велика кількість людей, які працюють в ІТ, почали адаптувати свої навички під виклики, що виникають, – сказав під час виступу на КМЕФ міністр Михайло Федоров. – І все це трансформується в конкретні продукти, що мають потенціал для експорту». Він виділив чотири напрями з великим потенціалом. 

1. Проєкт «Дія» – як платформа, з якою можна запускати швидкі сервіси. Завдяки їй змогли оперативно реагувати на проблеми воєнного часу.
   «Починається окупація території, швидко потрібно допомогти українцям і виплатити їм певні кошти, щоб вони змогли евакуюватися, – каже Федоров. – Аби в них були ці кошти, ми запустили на електронні картки “єПідтримка” виплати по 6,5 тис. грн, і це зайняло два дні». Він також додав, що Україна вже поділилася з Естонією кодом «Дії» для того, щоб там запустили такі самі сервіси.
2. Кібербезпека. Ще в листопаді 2021 року почались потужні багатовекторні кібератаки, їхньою метою було зламати всі інформаційні системи. Але жодного витоку будь-якого важливого реєстру в Україні не відбулося, усі системи працюють.
3. Сфера телекомунікацій. Оператори підтримують зв’язок і швидко його відновлюють. Також відбувся прорив у сфері супутникового інтернету і зв’язку.
   

   Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації

   «Ви всі знаєте, який є Starlink. Ми, напевно, країна, де найбільше станцій Starlink, – додав міністр. – Їх уже більше ніж 25 тис. в Україні». 

4. Мілітарі-напрям. Це не тільки повітряні та морські дрони, а й інші продукти. Один з них – «Дельта». Завдяки йому в режимі реального часу можна наносити на мапу розвідувальні дані й ухвалювати швидкі рішення. Подібний проєкт змінює процеси всередині армії, за словами Михайла Федорова. 

«Зараз є чотири напрями, де я бачу, що виникають продукти. Експертиза унікальна, у світі такої немає. Дуже важливо, що всю цю експертизу створюють підприємці та бізнес. І саме при взаємодії з державою, а дуже часто без взаємодії з нею виникають навіть кращі стрибки у розвитку, – резюмував Михайло Федоров. – Ці продукти українські і потім будуть масштабуватися». 

Переглянути записи доповідей з КМЕФ 2022 можна за посиланням.

 

Які є рішення у сфері телекому 

«Головним завданням сьогодні для нас є підтримка стабільної роботи мережі, у тому числі в умовах блекаутів», – сказала Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Україна.

За її словами, у мирний час аварійні роботи складали 2% звичайної роботи. Зараз це понад 95% часу. Деякі базові станції доводиться відновлювати після ушкоджень по 5–7 разів. «За дев’ять місяців ми провели понад тисячу ремонтів», – додала вона.

На деокуповані території зв’язківці заходять слідом за військовими. «Наші інженери розповідають, як люди зустрічають оплесками наші автомобілі, – розповіла Ольга Устинова. – Бо повернення зв’язку – це повернення життя в їхні міста й села».

Щоб відновити зв’язок, у Vodafone застосовують як відомі, так і новітні рішення. Один з таких прикладів – Starlink у випадках, коли оптику швидко відремонтувати неможливо. Інженери Vodafone розробили так звані мобільні юніти з обладнанням Starlink. Їх можна  швидко транспортувати й використовувати як тимчасове рішення, поки тривають ремонтні роботи. 

«Цю ідею ми обкатали ще в перші місяці війни. Кілька днів ми узгоджували з фахівцями компанії Starlink зміни певних технічних параметрів. У Starlink навіть дивувались і казали: “А що, так можна?”, – розповіла Ольга Устинова. – Отже тепер маємо дуже швидкий спосіб екстреного відновлення голосового зв’язку й інтернету. Це унікальне рішення». До речі, це рішення вже зацікавило фахівців з Японії, які планують його використовувати для відновлення зв’язку після землетрусів.

Ще одним викликом для телекому стали блекаути. Зараз у Vodafone шукають способи заживити максимальну кількість базових станцій.

«Кожна базова станція має акумуляторну батарею, але після вимкнення живлення їх вистачає на 3–4 години, а для підзарядки потрібно 15 год, – додала генеральна директорка Vodafone Україна. – Зараз у нас  немає цього часу. Тому Vodafone закупає додаткові генератори й акумуляторні батареї».

Останнім часом Vodafone встановив вже близько 130 тис. нових акумуляторів. Крім цього, компанія домовляється зі своїми клієнтами, які можуть надати промислові генератори. Так у Vodafone створюють багаторівневе резервне живлення для базових станцій. 

З якими викликами зіштовхнулась українська фінансова індустрія на початку війни

Фінансова індустрія країни стійко витримує виклики від початку повномасштабної війни, про це розповів Юрій Батхін, віцепрезидент із розвитку бізнесу Mastercard в Україні та Молдові.

«Вона забезпечує безперебійну роботу і стабільно надає послуги, – зазначив Юрій Батхін. – Це можливо завдяки тому, що різні учасники фінансового сектору співпрацюють уже багато років: разом впроваджують провідні технологічні рішення, які сьогодні дозволяють долати такий складний “краш-тест”». 

За його словами, команда Mastercard від початку війни змогла втілити чимало проєктів і запустити низку сервісів. Наприклад, вона допомагала банкам впроваджувати хмарні рішення, аби забезпечити стабільність їхньої інфраструктури. 

«Це рішення дозволяє повністю перейти у хмару не тільки з погляду технологій, але й з погляду зв’язку із платіжними системами та підтримки обробляння платіжних карткових транзакцій», – пояснив Юрій Батхін. 

Окрім того, деякі послуги та рішення довоєнних часів стали особливо актуальними саме зараз. Зокрема, програма Mastercard Digital First, яка почала активно розвиватися з України, адже саме український банк став першим у Європі, який її впровадив. 

Digital First дозволяє клієнтам отримати цифрову картку через мобільний застосунок банку, а фізичний аналог може бути просто додатковою опцією. Так, людина може не взаємодіяти з банками фізично – їй не потрібно йти до відділення або чекати пластикову картку. Під час війни це стало дуже доречним.

«Завдяки мобільному застосунку банку користувач може в декілька кліків додати диджитал-картку в такі глобальні цифрові сервіси, як Apple Pay і Google Pay, – підкреслив Юрій Батхін. – Рішення є безпосереднім прикладом agile, що дозволяє клієнту за декілька секунд після замовлення картки  вже мати інструмент для оплат як офлайн, так і онлайн». Крім цього, саме ця технологія дозволила спільно з Міністерством цифрової трансформації розвинути проєкт «єПідтримка». 

Актуальним став і сервіс «Готівка на касі». Фактично він подвоїв мережу банкоматів і дав українцям доступ до готівки на касах десятків торговельних мереж. 

За перші тижні з початку повномасштабного вторгнення Mastercard значно розширила доступність послуги: кількість торговельних мереж, де можна зняти готівку на касі, збільшилася в понад три рази, а ліміти на зняття підвищили у 12 разів.

Більше про те, як Україна змінює цифровий світ, можно переглянути за посиланням.

 

Що зараз з українським ІТ

Зараз в Україні 300 тис. ІТ-інженерів працюють на глобальних ринках. Більшість із них залишились в Україні, багато хто виїхав, але вони продовжують надавати ці сервіси. Ці дані озвучив Тарас Кицмей, член Ради директорів компанії SoftServe. Компанія надає сервіси буквально по всьому світу: від Західної Америки, Європи, Близького Сходу до азійських ринків. 

За даними Нацбанку України, за дев’ять місяців цього року ІТ-індустрія зросла на 13% порівняно з аналогічним періодом  попереднього року у доларах. Тарас Кицмей називає декілька причин, чому ІТ-індустрія зуміла ефективно перелаштуватись у воєнний час.

За словами Кицмея, більш ніж половина людей, які є співробітниками SoftServe, в офісах ніколи не працювали. «Це свого роду, як ми говоримо сьогодні, метаверс-бета-версія», – додав він. 

Як зараз працює «Дія.City»

Ще одним проривом є «Дія.City». Проєкт вдалося запустити за два тижні до війни. 

«Ми 2,5 роки пробивали цю стіну, але нам вдалося запустити і знизити у п’ять разів податки для технологічних компаній, – додав Михайло Федоров. – Ми ввели інструменти венчурного інвестування, зменшили податки і створили проєкт “Дія.City”. Це спеціальна правова та податкова система». 

До «Дія.City» вже приєдналися 400 компаній. Серед учасників – Ajax Systems, а генеральний директор компанії Олександр Конотопський називає себе фанатом «Дія.City». 

«Я як підприємець, як резидент “Дія.City” скажу, що це найкращі податки в Європі сьогодні. Тобто це цікавіше, ніж Болгарія, цікавіше практично, ніж будь-що, – сказав Конотопський. – Я вважаю, що “Дія.City” – це величезний прорив для українського підприємництва».

Подивитись записи з КМЕФ 2022