Зумери тікають в ліс по безкоштовну їжу: форейджинг як метод економії та емоційного відновлення

Сонячний день, парк на південному сході Лондона, і навколо — суцільна їжа. Тільки навколо не супермаркет чи ресторан: гілки обсипані оливками, поряд повзе стигла помідорна лоза, а над головою — черешні на тлі безхмарного неба. Дедалі більше молодих людей у Великій Британії відкривають для себе форейджинг — практику збирання дикорослих їстівних рослин, яка з нішевого захоплення перетворюється на масовий тренд і спосіб виживання в кризу вартості життя. Про це пише Dazed.

Форейджинг набуває популярності серед молоді як спосіб заощадити гроші та відновити зв’язок із природою. Фото: Deposit­pho­tos

Головне

• Форейджинг — давня практика збирання дикорослих рослин — переживає ренесанс серед молоді, яка втомилася від офісної рутини й дорогих продуктів у магазинах.
• У Tik­Tok уже понад 3000 постів британських форейджерів, а пошукові запити «for­ag­ing» зросли на третину за рік — Wait­rose навіть зафіксував сплеск пошуку рецептів із дикорослих інгредієнтів.
• Для багатьох це водночас спосіб заощадити гроші й практика усвідомленості — «медитація», яка допомагає впоратися зі стресом і відновити зв’язок із природою.

Від забутого коріння до вірусного тренду

Близько 250 тисяч років тому люди були переважно кочовими мисливцями-збирачами, залежними від землі та природних циклів. Поступовий перехід від збирання до землеробства почався з неолітичної революції 12 тисяч років тому, а промислова революція дозволила виробляти їжу у великих масштабах. Сьогодні більшість людей покладаються на мережі супермаркетів і великі агрокорпорації — але пандемія, конфлікти й екстремальна погода показали, наскільки крихкими можуть бути ці ланцюги постачання.

Ребека Вільямс, 29-річна британсько-ямайська травниця й засновниця ініціативи Earth Child Reme­dies, з 2023 року проводить прогулянки з форейджингу по всій країні й помітила помітне зростання інтересу молоді за останній рік.

«Схоже, з’явилося нове усвідомлення того, що сучасне життя — робота з 9 до 17, лише 20 днів відпустки на рік, більше часу перед екраном, ніж на вулиці — насправді нам не корисне. Думаю, люди звертаються до форейджингу, бо усвідомлюють, наскільки ми відірвані від землі», — каже вона.

Соцмережі перетворили форейджинг на нішу для контент-мейкерів

У Tik­Tok зараз понад 3000 постів британських форейджерів, які готують усе — від шоколаду з насіння липи до тостів із черемшею та устричними грибами. Форейджинг став вірусною нішею для авторів контенту про природу: Ферн Фрейд із Сассекса (@foragedbyfern) назбирала 185 тисяч підписників, ділячись рецептами дикорослої їжі, а Меган Хоулетт (@theforagerscottage) — понад 277 тисяч, публікуючи рецепти з ромашки пахучої, водяного перцю та лавандових вівсяних латте.

Пошукові запити «for­ag­ing» зросли на третину порівняно з минулим роком, а мережа супермаркетів Wait­rose зафіксувала сплеск користувачів, які шукають рецепти з дикорослих інгредієнтів.

Практика усвідомленості, яка водночас економить гроші

Для багатьох молодих людей форейджинг став незамінною практикою усвідомленості.

«Для мене це про зв’язок із сезонами і живим світом», — каже 27-річна Ельза Івлін. «Коли я збираю дикорослі рослини, я відчуваю, як мій неспокійний розум затихає, і це єдиний час, коли я йду повільно, бо видивляюся їстівні знахідки».

28-річна Емі Сара з Гемпширу почала збирати ягоди в місцевому парку, щоб скоротити споживання пластику з супермаркетів.

«Їсти безпосередньо з землі не лише поживно й смачно, а й потужний спосіб відчути вдячність рослинам, повз які проходять так багато людей».

На запитання, чи має зростання вартості життя стосунок до посилення інтересу до форейджингу, Вільямс відповідає однозначно:

«Абсолютно, бо форейджинг справді може допомогти в часи, коли грошей менше. Можна зібрати кропиву, часникову цибулю і принаймні приготувати собі їжу. Можна також зібрати лікарські рослини на кшталт бузини, заморозити їх і зробити сироп проти застуди, заощадивши на аптеці».

Читайте також: Як заощадити на купівлі продуктів в умовах здорожчання – поради нутриціологині та фінексперток

Форейджинг має свій код поведінки

Але, як і кожен затятий форейджер, Вільямс наголошує на важливості робити це відповідально.

«Ніколи не беріть більше, ніж потрібно, — радить вона. — Вам потрібна лише невелика кількість для чашки чаю, а якщо рослин мало — залиште їх у спокої. Бджоли, птахи, комахи та інші живі організми теж залежать від цих рослин заради притулку, їжі та ліків».

Бен Маккарті, керівник відділу охорони природи Nation­al Trust, додає: хоча форейджинг може бути веселим і допомагати людям відчувати зв’язок з природою, «надмірний форейджинг, або форейджинг на охоронюваних територіях, може завдати шкоди» дикій природі й негативно вплинути на крихкі екосистеми. Він просить форейджерів дотримуватися кодексу поведінки: «поважати, захищати й насолоджуватися».

Прогулянка з Вільямс завершується, і інтерв’юєр зізнається що здивований, наскільки розслаблено почувається — ніби хтось перемкнув перемикач у моїй нервовій системі.

«Я чую це постійно, — усміхається вона. — Для мене форейджинг — це моя медитація. Це справді допомогло мені після пандемії, коли моє ментальне здоров’я було в дуже поганому стані. Форейджинг — це саме те, що вивело мене з того періоду. Я багато чим завдячую цій практиці».

Читайте також: Дев’ять із десяти українців кажуть одне й те саме: жити стало дорожче