Синдром вигорання – це фізичне та моральне виснаження, яке може стати загрозою для професійного, суспільного та особистого життя. Цей стан може викликати цинізм, негативне ставлення до колег, клієнтів та самого себе, порушуючи стосунки з оточуючими.
Важливо розрізняти вигорання (burnout) від boreout – відчуття нудьги на роботі через недостатньо цікаві або стимулюючі завдання.
Обидва ці стани пов’язані з механізмами мотивації. Проте вигорання вище за ступенем негативного впливу на життя та може бути пов’язане не тільки з роботою, а й з батьківством, доглядом за хворою людиною та іншими факторами.
Синдром вигорання був вперше описаний психологом Гербертом Фрейденбергером у 1970-х роках. Цей термін відноситься до важкого стресового стану, що призводить до сильного фізичного, розумового та емоційного виснаження.
Вигорання зменшує здатність людини адаптуватися до стресу та виконувати повсякденні обов’язки набагато сильніше, ніж звичайна втрата енергії. Ризик розвитку вигорання найвищий серед медичних працівників та топменеджерів, але цей синдром може вплинути на будь-кого.
Моральне виснаження з’являється поступово і наростає, впливаючи на здоров’я та якість життя людини.
Фактори ризику вигорання включають:
Хоча зовнішні обставини та специфіка роботи грають ключову роль у виникненні вигорання, особисті якості, цінності та ставлення до роботи також важливі.
До розвитку вигорання схильні особи з певними рисами, такими як перфекціонізм, гіпервідповідальність та схильність до самокритики.
Найбільш схильні до вигорання люди, які відчувають постійну невдоволеність та мають низький рівень самооцінки.
Наразі не існує чітких загальноприйнятих критеріїв діагностики синдрому вигорання. Проте за науковими даними його основа лежить у трьох аспектах: емоційному виснаженні, деперсоналізації та зниженні працездатності. Ці явища найчастіше виявляються наступним чином:
Моральна втома, пов’язана з синдромом вигорання, не зникає сама по собі. Без лікування вона може призвести до психічних, соціальних та соматичних проблем, включаючи хронічні захворювання, такі як діабет чи серцево-судинні захворювання.
Найкращий спосіб лікування – це профілактика. Хоча стресу не уникнути, але запобігти емоційному виснаженню цілком можливо. Для цього можна використовувати такі корисні підходи:
Якщо емоційна втома вже перевищила ваші можливості, варто звернутися за професійною допомогою. На ранніх стадіях вигорання важливо зосередитися на балансі між роботою та відпочинком. При потребі, зверніться до фахівця, який допоможе вам розробити ефективну стратегію відновлення та запобігання емоційному вигоранню.
Нагадуючи собі про турботу про власне самопочуття та здоров’я, ви можете знайти шлях до емоційної стабільності та балансу.
В часи, коли наша країна змушена протистояти жорстокій російській агресії, коли біль, страх і гнів…
Чи знайоме вам відчуття, коли ви не звикли витрачати гроші на себе, соромитеся робити покупки,…
Вихід на міжнародний ринок може сприяти стрімкому розвитку вашого бізнесу. І часто найскладнішим етапом у…
Казка стала моїм порятунком у найтемніші часи. Як це сталося? Чесно кажучи, доволі неочікувано для…
Для B2B-маркетологів бути в курсі тенденцій – не просто корисно, а необхідно. Тож в чому…
Через програми для «зелених» стартапів, які я координую, пройшли сотні потенційних засновників. Більшість із них…