«Це ілюзія, що, як завтра ми вийдемо на кордони 1991 року, економіка відразу запрацює краще, ніж до війни». Велике інтерв’ю Данила Гетманцева

За десять місяців 2021 року в бюджет України надійшло на 87,5 млрд грн менше коштів, ніж за десять місяців воєнного 2022. Про це каже Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. «Якщо рахувати у фронтових одиницях – це приблизно 1,2 тис. танків».

За словами Гетманцева, це результат того, що бізнес сумлінно сплачує податки. Редакція MC.today розпитала Данила Гетманцева про те, що буде з українським бізнесом, якщо війна триватиме наступного року, чи випускатимуть IT-фахівців за кордон і як деокупація територій вплине на економіку країни.

Про ухилення від податків

Якщо подивитися останні новини про вас, то відразу натрапляєш на законопроєкт про спрощення адміністрування КІК (контрольованих іноземних компаній). Він полегшує подачу звітності. Яких змін очікувати бізнесу, якщо його приймуть? 

Контрольовані іноземні компанії – це компанії, які не займаються бізнесом і належать, наприклад, мені чи іншому податковому резиденту України. Ці компанії не ведуть активну бізнес-діяльність і отримують пасивний дохід. Такі компанії раніше використовували як спосіб ухилення від податків. 

2020 року ми прийняли антиофшорний закон, і нинішній законопроєкт його доповнює. Ми пропонуємо зробити адміністрування простішим і слідкувати за тим, щоб великий бізнес не ухилявся від оподаткування.

Навесні цього року Данило Гетманцев висловлювався за те, щоб обмежити ФОПам третьої групи можливість працювати з компаніями й надавати їм послуги. ІТ-підприємці жорстко критикували цю позицію. Ми запитали його думку на цю тему і чи змінилася вона відтоді. Данило Гетманцев відповів, але не погодив публікацію цього коментаря. «Безглузді розмови фейсбучних псевдоекспертів про скасування податків, ЄСВ, реформу 10:10:10 (10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ) вже в минулому. Так звані “зарплатні ФОПи”, про яких ми говоримо – це не фізособи-підприємці, які надають послуги компаніям. Насправді це співробітники, які отримують від компаній зарплати як ФОПи. Такі схеми мінімізують податкові зобов’язання обох сторін. Ці практики з ухиленням від податків, які культивували в Україні 30 років, повинні залишитися в минулому, якщо ми хочемо в ЄС. Не має бути так, що одна компанія сплачує 18% і 1,5% військового збору, нараховує ЄСВ 22%, а інша сплачує 5%. Так не працює жодна країна в Європі. Ми можемо обговорювати ставки. До війни я пропонував об’єднати ЄСВ податку на доходи фізосіб і військовий збір в один податок і зменшити ставку до 25%. Зараз 37% – ефективна ставка. Але давати можливість мінімізувати сплату податків через зарплати ФОПів – це гра, яка всім зрозуміла».

На початку війни прийняли декілька законів, які спрощували ведення бізнесу. А вже за декілька місяців ухвалили законопроєкт, який відновлює камеральні перевірки, роботу СЕА (систем електронного адміністрування) і ПДВ. Підприємці зустріли його дуже негативно. Що ви думаєте про це?

Таке рішення вимагає сам бізнес. Закон має забезпечити підприємства грошима у вигляді відшкодування ПДВ з бюджету. Це компенсація державою суми ПДВ, який був сплачений у вартості придбаних товарів, робіт, послуг тощо.

А щоб відшкодувати ці гроші, треба здійснити перевірку – інакше неможливо це зробити. У жовтні ми таким чином відшкодували бізнесу 11 млрд грн з бюджету. А з початку року – 62,9 млрд грн, плюс на відшкодування в казначействі 9,5 млрд грн.

Нещодавно з’явилася петиція з пропозицією на час воєнного стану скасувати блокування податкових накладних – ніби при реєстрації їх «завертає» сервер ДПС і це може стати причиною закриття бізнесу. Така проблема дійсно є? 

Відсоток заблокованих податкових накладних за цілий рік – 0,08% від загальної кількості. Проблема, якій присвячена ця петиція, полягає в тому, що алгоритми блокування податкових накладних регулярно змінюються. Це закладено в логіці роботи системи електронного адміністрування ПДВ. За пропозицією Мінфіну Кабмін змінив алгоритми в середині жовтня.

Законодавство пропонує достатньо простий вихід із ситуації – реєстрація так званих таблиць, які необхідні для того, щоб накладні не блокували. Треба зареєструвати таку таблицю під вид діяльності вашої компанії, тоді ніхто не заблокує ваші податкові накладні в майбутньому. Процес реєстрації таблиць займає п’ять днів. Це проста процедура, яку потрібно пройти.

Чому треба постійно змінювати ці алгоритми?

Ті, хто ухиляється від оподаткування, вигадують нові способи не платити, тому Мінфін має повсякчас змінювати алгоритми. Алгоритми блокування змінювали в минулому і змінюватимуть у майбутньому. Над цим працює цілий департамент Мінфіну.

Зрозумійте: гроші, які ми збираємо в бюджет, – це теж зброя. Це забезпечення армії. Усі видатки, які йдуть на війну, зароблені завдяки податкам, ще частину дають партнери. Тому для всіх нас – і для бізнесу, і для держави – принципово, аби податки сплачували повністю. Податки оплачують потреби армії, яка захищає бізнес від агресора.

Про перспективи українського бізнесу

Розкажіть, будь ласка, як далі відбуватиметься фінансування державних програм підтримки бізнесу. Як бізнес зможе їх використовувати?

З усіх програм для підтримки бізнесу, які ми маємо на сьогодні, найефективнішою є «Доступні кредити 5-7-9%». У держбюджеті наступного року обсяг фінансування цієї програми збільшили із 7 млрд до 16 млрд грн, тобто на 130%.

Я взагалі за те, щоб збільшувати обсяги кредитування і кількість підприємств, які мають на нього право. Це дешеві гроші, які вкрай необхідні людям у війну.

У травні міністр фінансів Сергій  Марченко в інтерв’ю The Economist сказав, що, як війна триватиме довше від трьох-чотирьох місяців, то бізнес чекає різке підвищення податків і скорочення витрат. Війна триває вже дев’ять місяців. Що ви скажете із приводу такого сценарію? 

Зараз я не бачу потенціалу для підвищення податків. Потенціал є виключно в покращенні адміністрування податків, у забезпеченні рівності і загальності оподаткування. Порівняємо надходження в бюджет у жовтні 2022-го та жовтні 2021-го. Цього року – плюс 3,8 млрд грн, або 10%. Уявіть: економіка країни, яка не була у стані повномасштабної війни, дала менше, ніж воєнна економіка.

Якщо ми порівняємо січень – жовтень 2022-го з минулим роком, то побачимо, що податкова разом з бізнесом цього року зібрали до бюджету на 18% (або на 87,5 млрд грн) більше надходжень. З Держбюджетом-2023 зараз проблем немає – ми все прорахували так, щоб не довелося підвищувати податки.

З чим пов’язані такі результати?

Це можна назвати українським дивом – коли у війну, не збільшуючи податки, а зменшуючи, ми отримали приріст. Практично скасували податки на пальне, ввели 2%-й податок, для малого бізнесу зробили сплату податків добровільною. Податкова працює класно, бізнес відмовляється від ухилення, тому є результати.

А, наприклад, на митниці ми такого не бачимо. Там виконали лише 64% затвердженого плану. Отже керівництво недостатньо приділяє уваги роботі цього органу.

Про проблеми IT-сектора та виїзд за кордон

Ви казали, що ІТ – єдина галузь, яка розвивається зараз в Україні. Як планує держава підтримувати саме ІТ-сектор?

Ми вже підтримуємо – це «Дія.City», найбільш пільговий режим для ІТ з відомих мені у світі. Такий податковий режим є класною допомогою в розвитку «білого» ІТ-сектора.

Майже всі фахівці «сиділи» раніше на ФОПах. Це не сприяло розвитку великого «білого» ІТ-бізнесу. А «Дія.City» як раз сприяє – умови не дуже відрізняються, але при цьому люди можуть і розвивати бізнес, і не ухилятися від податків.

Щоб продовжувати ефективно працювати, айтівці хочуть мати визначеність, що їх не мобілізують, а також дадуть можливість виїжджати за кордон. Що ви про це думаєте?

Щодо мобілізації – в Україні є чинна система бронювання, айтівці можуть нею користуватися.

Щодо виїзду за кордон поки остаточного рішення немає і не планується. Зрозумійте, ми не можемо одну чи дві професії відпускати за кордон тільки тому, що її представники більше заробляють або вертаються з великим доходом. Це несправедливо.

Про відновлення економіки, інфляцію та зростання цін

Яка частина економіки зараз припадає на окуповані території? Як їх деокупація допоможе відновленню економіки та бізнесу? 

У нас є Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, завод «Азовсталь» і безліч інших підприємств, які вже неможливо відновити. Згадайте птахофабрику на Херсонщині, одну з найбільших у країні. Вона зруйнована, а все поголів’я птахів загинуло. Українська економіка через війну втратила 30% ВВП, і деокупація їх не поверне.

Не треба мати ілюзію, що, як завтра ми вийдемо на кордони 1991 року, відразу все запрацює краще, ніж до війни. Хоча ми обов’язково працюватимемо над цим.

Скільки зараз закладено грошей на відновлення країни? І на що вони підуть? 

У бюджеті 2023 року закладено 35 млрд грн. А за розрахунками Плану відновлення країни від наслідків війни, протягом наступних 10 років на відновлення нам потрібно $750 млрд. Тобто цих 35 млрд грн вкрай недостатньо, вони підуть просто на «латання дірок». Наприклад, на відновлення ТЕЦ-5 у Харкові, яку накрили обстрілами. На реалізацію масштабніших проєктів відновлення в держави грошей немає, розраховуємо на допомогу партнерів.

Так, третину з потрібних $750 млрд становитимуть, за нашими розрахунками, приватні інвестиції, дві третини дадуть міжнародні фінансові організації, такі як Світовий банк, і уряди іноземних держав. Для бюджету 2023 року США взяли зобов’язання надати нам $18 млрд – $1,5 млрд щомісяця, стільки ж Єврокомісія. Плюс ми очікуємо програму від МВФ – приблизно на $15 млрд.

Багато українців зараз втратили роботу. У яких сферах можна очікувати збільшення кількості робочих місць?

Війна – це можливість і шанс для розвитку оборонно-промислового комплексу. Від виробництва касок і бронежилетів до робототехніки. Це легка промисловість. Зараз ми більше завозимо одягу для військових з-за кордону, ніж виробляємо в Україні. Так не має бути, легка промисловість повинна розвиватися.

Ще одна сфера, яка зростатиме найближчим часом, – це харчова промисловість: від м’ясної продукції до хліба, олії, молочки. Усе це також потрібно армії та цивільним.

У сільськогосподарську переробку, військово-промисловий комплекс, ІТ ми вкладатимемо державні кошти у вигляді держзамовлень. Це сфери, які розвиватимуться в Україні, попри, а можливо, завдяки війні.

Зростання інфляції прискорюватиметься. Чи є шанс, що її вдасться уповільнити? 

У нас дійсно інфляція понад 26% від початку року, але ціни зростають скрізь у світі. У Чехії інфляція становить 15%, у Польщі – 18%, у країнах ЄС – у середньому 11%. У Туреччині – понад 80%. Тобто у країнах, які не знаходяться у стані війни, ціни зросли майже вдвічі. Наша інфляція співвідносна з інфляцією країн Балтії. Чи це велика інфляція в таких умовах?

Нацбанк утримав інфляцію. Ми збільшили соцвиплати: індексували пенсії та наступного року плануємо знов це зробити. Можливо, для вашої аудиторії це не так важливо, але для бабусі, яка отримує невелику пенсію, буде відчутно. Соціальні видатки в нас за швидкістю зростання на другому місці після оборони – на початку року вони виросли на 27%.

У бюджеті ви можете побачити, що інфляційний макропрогноз на 2023 рік – 28%. Можливо, вдасться її уповільнити.

А що буде з курсом гривні далі – він стабілізується? У чому людям краще зараз робити заощадження? 

Я не співатиму дифірамбів гривні, але, попри те, що на Херсонщині окупаційна адміністрація обіцяла до кінця вересня забезпечити рублеву зону, наприкінці жовтня вона «дозволила» обіг гривні. Це свідчить про те, що гривня має попит. Вона є достатньо стабільною в порівнянні з валютами наших сусідів. Навіть у порівнянні із країною-агресором.

Гривня – це ж не просто про економіку. Гривня – ознака нашого суверенітету. Для нас на фінансовому фронті втримати гривню – це таке саме завдання, як для військових – втримати територію. Ми розраховуємо бюджет, виходячи з реалій, спираючись на прогнози офіційних джерел – уряду та Нацбанку. Ми ніколи не були в такому конфлікті. Але в будь-якому випадку ми вистоїмо. Питання тільки в ціні нашої перемоги – вона може бути ще вищою.