Як суперечки на роботі підсилюють креативність команди та чому постійна згода — це болото

Звичка уникати конфліктів на роботі й прагнення всім подобатися можуть насправді гальмувати креативність команди. Психологиня Роні Рейтер-Пальмон з Університету Небраски в Омасі та нейробіологиня Елізабет Джонсон з Уортонської школи бізнесу пояснюють: саме розбіжність поглядів, а не гладке погодження, відкриває двері до нестандартних рішень. Про це пише Fast Com­pa­ny.

Відкрита суперечка щодо ідей, а не мовчазне погодження, розкриває креативність команди, вважають дослідники. Фото Deposit­pho­tos

Головне

• Через розбіжність в ідеях «розкривається креативність», кажуть дослідники: незгода допомагає командам дивитися на проблему під іншим кутом.
• Дослідження 2024 року показало: 50% опитаних відзначили, що керований конфлікт покращує креативність і зв’язки з колегами.
• Дослідження Берклі показало: чесні дебати в групі без правил «мозкового штурму» дають на 9% більше ідей, ніж штучне підтримання миру.

Суперечки з іншими людьми можуть означати конфлікт. А можуть— динаміку, яка запускає ідеї: народжуються нові підходи, знаходяться рішення, закриваються лазівки. Проблема в тому, що більшість із нас намагається уникати суперечок, особливо на роботі.

Ми тягнемося до ситуацій і людей, які виглядають згідними, а не до тих, хто пропонує альтернативний погляд. Адже це потенційно може призвести до розбіжності і, відповідно, конфлікту. Утім, за словами психологині Роні Рейтер-Пальмон, професорки Університету Небраски в Омасі й директорки тамтешнього Центру науки про співпрацю, суперечка щодо ідей — це «те місце, де розкривається креативність».

Читайте також: Як перетворити конфлікт в команді на частину рішення — топменеджерка Cik­lum

Ми звикли думати, що поступливість допомагає проєкту рухатися вперед. Усі погоджуються, схвально кивають головами. Але суперечка насправді може відкрити двері до інноваційніших рішень, каже Рейтер-Пальмон.

Означення перешкод не означає, що ідея мертва — це можливість подивитися на ситуацію під іншим кутом, не скочуючись у міжособистісний конфлікт.

«Розмова, під час якої ми інтегруємо й обмірковуємо різні перспективи та деталі, і допомагає креативності», — пояснює вона.

Чому незгода народжує моменти істини

Наші мізки природно «заточені» під інтеграцію різних поглядів, створення гармонії з хаосу. Хоча тертя часто здається важким процесом, наш мозок постійно намагається розв’язати неоднозначність і невизначеність — навіть без свідомих зусиль з нашого боку.

Прикладом можуть слугувати відомі оптичні головоломки — зображення, яке можна побачити або як обличчя, або як вазу, залежно від того, як дивитися. Науковці називають це «бістабільними ілюзіями»: обидва зображення стабільні й можуть сприйматися двома різними способами, тільки не одночасно. Мозок легко перемикається туди-сюди, тестуючи новий погляд і бачачи альтернативну ілюзію.

Динамічне тертя — напруга, яка може виникнути, наприклад, коли люди спільно розв’язують проблему, — теж може бути цінним у творчому сенсі для групи. Це стан, який здатен призвести до моментів мозкового штурму, каже Елізабет «Заб» Джонсон, виконавча директорка Уортонської ініціативи з нейронауки при Університеті Пенсильванії.

Дослідження робочих конфліктів 2024 року підтверджує цю думку: 50% опитаних заявили, що керований конфлікт може покращити їхню креативність і допомогти налагодити кращі зв’язки з колегами. Такий стан здатен призвести до моментів, коли в командах «трапляються прориви — моменти осяяння», каже Джонсон.

Читайте також: Іноді суперечки потрібні. Як розв’язувати конфлікти й спілкуватися з токсичними колегами

Чому нам важко шукати незгоду — і як цьому навчитися

Ми витрачаємо чимало часу на роботі й поза нею, уникаючи тертя. Ми замовляємо обід через застосунки, звертаємося до ШІ для створення звітів, надсилаємо поспішні листи друзям замість того, щоб зустрітися за кавою. Соціальну взаємодію ми поступово замінили цифровими точками контакту.

Але наше прагнення уникати потенційного конфлікту може схиляти нас до пересічності. Про це свідчить серія досліджень Кірстен Блейкі з Університету Торонто на дуже буденну тему — камені. В одному з експериментів людям показували два зображення каменів — помаранчевий і фіолетовий — і питали, який важчий. Відповідь виглядає доволі несуттєвою. Але потім учасників запитували, з ким вони хотіли б обговорити ці камені, щоб дізнатися більше: з тим, хто погоджується з ними, чи з тим, хто заперечує. Блейкі здивувалася, побачивши, що люди частіше хочуть спілкуватися саме з тими, хто з ними погоджується. При цьому насправді обидва камені були однаковими й важили однаково — просто мали різний колір.

«Ми не думали, що дорослі, зокрема, будуть настільки неохочі до взаємодії з незгодою», — каже Блейкі, нині викладачка вікової психології в Ліверпульському університеті імені Джона Мурза в Англії.

На щастя, себе можна перенавчити шукати розбіжності й повернути в життя трохи дебатів. Блейкі та її співавтор виявили: люди ставали охочішими шукати співрозмовника з протилежними поглядами, якщо їм заздалегідь показували відео про користь незгоди або пропонували спершу подумати над чужою дією, перш ніж обирати власну.

Читайте також: Як керівнику владнати конфлікт у колективі: 5 кроків

Як звикнути до дискомфорту

Відкритість до висловлення чи участі в різних думках — не завжди легка справа в офісі. Одні робочі середовища явно цінують дружню атмосферу вище за дебати. Інші встановлюють «правила мозкового штурму», які дозволяють ділитися ідеями, але забороняють критику, або вимагають розглядати плюси й мінуси ідеї, навіть якщо одна зі сторін очевидно не працює.

Натомість, коли групи можуть чесно дискутувати щодо ідей, а не триматися штучного підтримання миру чи правил мозкового штурму, відбувається дещо цікаве: загальна кількість ідей зростає на 9%, згідно з дослідженням Каліфорнійського університету в Берклі.

Тертя — тема, над якою Джина Докко розмірковує вже роками. Професорка Вищої школи менеджменту Каліфорнійського університету в Девісі вивчає, як компанії інтегрують людей у нову робочу культуру, і тертя, що виникає в точках переходу. Робочі простори, за її словами, несуть частину відповідальності за створення культури, де дискусії заохочуються, а ідеї не «розстрілюють» одразу.

«Існує зв’язок між креативністю і продуктивністю, — каже Докко. — Ніхто не буває креативним, коли йому занадто комфортно».

У багатьох корпоративних середовищах тертя зазвичай намагаються придушити. Але якщо працівники здатні вийти із зони комфорту й прийняти його, це може стати саме тим креативним, інноваційним рішенням, яке шукає компанія.

Читайте також: Чотири помилки керівника, які роблять команду неефективною