Тривожні люди більше прокрастинують: шість порад, як позбутися тривоги

Тривожність – це постійний страх перед майбутнім. Ми не здивуємо вас, якщо скажемо, що він здатен отруїти навіть найщасливіші моменти життя. Про відчуття тривоги писали ще древні філософи-стоїки й вони знайшли ефективні методи боротьби з цим станом, які працюють і сьогодні.

У своїй колонці на Medium автор книг по оптимізації життя та роботи Даріус Фору поділився шістьма порадами, як боротися з тривогою. Кожна з них базується на мудрості таких філософів, як Епіктет, Сенека та Марк Аврелій. Ми в редакції MC.today підготували для вас переказ.

Задля збереження авторського стилю і кращого сприйняття деталей історії ми публікуємо її від першої особи – так, як в оригінальному тексті.

65 млн людей борються з тривогою. Це тільки в США. Тривожність досить поширене явище в усьому світі. Коли ви відчуваєте тривогу, стає дуже важко жити тим життям, якого ви прагнете. Тривожні люди схильні прокрастинувати, навіть якщо вони цього не хочуть.

Це призводить до циклу сорому і провини. Я знаю, тому що я був там. Я мав справу з тривогою більшу частину свого дорослого життя.

Проблема в тому, що тривогу не так легко визначити. Погляньте на місяці карантину 2020 року. Більшість речей, які люди звинувачували у своїй тривозі, зникли: раптом зникла потреба їхати через затори, поспішати в аеропортах, терпіти грубих людей у переповнених магазинах і кафе.

Здавалося б, без цих стресів рівень нашої тривожності мав би різко впасти, особливо після того, як пройшов перший переляк перед Covid-19. Але для більшості з нас цього не сталося.

Центр з контролю та профілактики захворювань США повідомив, що тривожний розлад зріс приблизно втричі у 2020 році порівняно з 2019 роком (25,5% проти 8,1%). А депресія стала в чотири рази поширенішою (24,3% у 2020 році проти 6,5% у 2019 році).

Ось ключова річ для розуміння тривоги: це не зовнішні фактори, які впливають на вас.

Найкраще це пояснив філософ-стоїк Епіктет:

«Людей засмучують не самі речі, а їхні судження про них».

Відчуття, що у вас в шлунку щось закипає, виникає не лише через ваші тривожні думки, це також фізичне відчуття. Але що його викликає? Тут немає ніякої зовнішньої сили. Це все ви.

Стоїки розуміли цю концепцію. Марк Аврелій писав у «Медитаціях»:

«Сьогодні я втік від тривоги. Або ні, я відкинув її, бо вона була всередині мене, в моїх власних уявленнях, а не ззовні».

Він написав це під час чуми.

Ми часто шукаємо причини нашого стресу і тривоги у зовнішньому тиску, такому як робота чи соціальні зобов’язання. Але, якщо їх відкинути, ми залишаємося віч-на-віч з правдою: ми самі є причиною.

Читайте також: Що таке хронічний стрес: як його вчасно розпізнати та подолати

Тривога походить зсередини нас самих. Але, як зазначав Марк Аврелій, це також означає, що ми маємо силу відпустити її. Ми можемо вилікувати себе від власної тривоги.

Ось шість порад, які я вважаю корисними для подолання тривожності:

1. Визначте й прийміть. Ви знаєте, коли приходить це відчуття. Не намагайтеся його заперечувати! Просто скажіть собі: «Зараз я відчуваю тривогу. Але це нормально. Я можу рухатися далі». Повертаючись до цитати Епіктета, насправді нас засмучують не люди чи події, з якими ми маємо справу. А наше судження про них. Що приводить нас до наступної поради.
2. Жити сьогоднішнім днем. Тривога зазвичай виникає через занепокоєння про те, що буде далі, або через жаль про минуле. Найкраще рішення, яке я знайшов для цього – мати кнопку «ввімкнення» та «вимкнення» для мого розуму. Це допомагає мені залишатися в теперішньому часі. Тому що це все, що у нас є насправді. Наші очікування і страхи знаходяться або в майбутньому, або в минулому. Залишайтеся в теперішньому. «Немає нічого більш безглуздого, ніж очікування», – Сенека.
3. Ставте під сумнів свої перші враження. Кожна людина схильна реагувати на події. Хтось підрізав вас у пробці й ви, не встигнувши оговтатись, вже кричите на нього. Або ви зустрічаєте грубого клієнта/колегу по роботі/боса, і вони псують вам день. Намагайтеся не дозволяти вашим першим реакціям контролювати ваші емоції. Замість цього зосередьтеся на поточних завданнях: «Скільки часу виграє той, хто не дивиться на те, що говорить, робить чи думає його ближній, а тільки на те, що він робить сам, щоб воно було справедливим», – Марк Аврелій.
4. Зосередьтеся лише на тому, чого ви справді хочете. Люди схильні бути жадібними до всього. Хто б не хотів мати більше часу, грошей та енергії? Хіба не було б добре, якби ми всі могли мати більше? Але наші ресурси обмежені. І ми не можемо витрачати їх недбало. Це те, що трапляється з людьми, які в кінцевому підсумку старіють, шкодуючи про свою кар’єру і життєві рішення, тому що вони були занадто зайняті, переслідуючи хибну мету. Як казав Епіктет: «Приборкай свої бажання – не жадай багато речей, і ти отримаєш те, що тобі потрібно».
5. Зробіть паузу. Зробіть перерву, вдихніть і дозвольте собі хвилину спокою. Це все одно, що натиснути кнопку «пауза» у відеогрі. «Ніде людина не може знайти більш спокійного і безтурботного усамітнення, ніж у власному розумі», – Марк Аврелій
6. Переосмисліть своє ставлення до грошей. Фінансові проблеми можуть бути основними тригерами тривоги. Спробуйте розглядати гроші як інструмент, а не як мету. Пам’ятайте, що ваші гроші повинні працювати на вас. А не навпаки: «Багатство – раб мудрого. У дурня – господар», – Сенека.

Те, що наша тривого походить з наших думок і добре, і погано водночас. Але, усвідомивши це, ми можемо почати керувати своєю тривогою замість того, щоб дозволяти їй керувати нами і обмежувати наш потенціал.

У стоїків було кілька корисних порад, як впоратися з тривогою. Вони полягали в тому, щоб залишатися в моменті, ставити під сумнів наші інтуїтивні реакції та з’ясовувати, чого ми насправді хочемо. Це повертає наш погляд всередину і ставить під сумнів те, як ми бачимо речі.

А ті стоїчні цитати, про які ми говорили? Вони як маленькі нагадування про те, що ми самі керуємо своїми думками та реакціями.

Тривога – це те, з чим багато хто з нас має справу, але те, як ми реагуємо на неї, може мати величезне значення. Виконуючи шість перерахованих вище дій, ми полегшуємо керування тривогою і досягаємо поставлених цілей.