Скорочення ВВП, інфляція та прогноз на 2023 рік – звіт Інституту економічних досліджень

З початку повномасштабної війни Держстат перестав публікувати оперативні дані, зосередившись тільки на показниках інфляції та торговельної статистики. Решту звітів не публікують із кількох причин: через скасування обов’язкового звітування компаніями до закінчення воєнного стану та з міркувань безпеки.

Business concept. Businessman presenting a sustainable decrease development on a bar chart on gray background.

Не оголошують й інші дані, наприклад про роботу енергосистем та інших галузей економіки. І щоб приблизно зрозуміти, яка економічна ситуація в Україні, проводиться опитування бізнесу. Одне з таких опитувань уже понад 20 років проводить Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД). Раніше це робилося щоквартально, а з квітня 2022 року – щомісяця. Копією звіту «Економічна ситуація в жовтні» поділилися з редакцією MC.today.

Які галузі постраждали

За оцінками ІЕД, реальний ВВП у жовтні 2022 року скоротився на 37,4%, якщо порівнювати з жовтнем минулого року. Рівень падіння за оцінкою майже не змінився порівняно з вереснем, але погіршився порівняно з серпнем.

Причиною падіння називають проблеми зі збором урожаю. У вересні аграрії зібрали істотно менше врожаю, ніж роком раніше, насамперед через погану погоду. Також у компаній відсутні достатні кошти для збору врожаю. При цьому збір кукурудзи відкладали через брак потужностей для зберігання.

Погіршили ситуацію обстріли російськими терористами енергетичної інфраструктури України. Через це виникли проблеми у підприємств переробної промисловості. Там падіння реальної валової доданої вартості поглибилося з 45% до майже 50%.

Металургія страждає не тільки через руйнування двох великих підприємств у Маріуполі, а й складну та дорогу логістику. А з жовтня – ще й через необхідність перейти на економне споживання електроенергії. Відновлення буде можливе після розблокування всіх морських портів, звільнення провізної спроможності «Укрзалізниці», а також після збільшення доступності електроенергії.

У будівництві виникли проблеми через порушений ланцюжок постачання. Раніше скло для вікон та інші складові імпортували, зокрема, з білорусі.

Інфляція

Держстат продовжує збирати дані про зростання цін по Україні, зокрема – в донедавна окупованому Херсоні. У жовтні інфляція цін на споживчі товари сягнула 26,6% у річному вираженні. Війна істотно вплинула на логістику, зробивши її складною і дорогою.

Вплинула вона на ціни й вартість сировини. Ці фактори стали основними причинами різкого зростання цін.

Підвищення цін на яйця (на 81%, порівняно з тим же періодом минулого року) також є наслідком війни. Фабрики не змогли вчасно закласти яйця в інкубатори, а потім мусили платити більше за транспортування кормів і за самі корми. Тепер їм доводиться інвестувати в безперебійне енергопостачання на птахофабриках.

Ненабагато стримала зростання цін відмова уряду від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Але, за оцінкою Світового Банку, такі універсальні субсидії у формі низьких тарифів є більш затратними для економіки (тобто для платників податків).

Прогноз на 2023 рік

За ухваленим держбюджетом на 2023 рік уряд планує запозичувати близько $38 млрд тільки для фінансування дефіциту. Тобто це кошти, які необхідні, щоб уряд продовжив платити зарплати, пенсії, соціальні виплати й досить умовні суми для відновлення. Однак ця сума не включає ті $17 млрд, які за офіційною оцінкою потрібні для невідкладного відновлення інфраструктури.

Загалом економічні перспективи наступного року залежатимуть від тривалості та інтенсивності бойових дій, а також надходження військової та фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. А українцям залишається продовжувати ефективно працювати та допомагати ЗСУ.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що російське вторгнення в Україну коштуватиме світовій економіці щонайменше $2,8 трлн.