Український ювелірний бренд DARI Jewelry: як повномасштабна війна змінила вподобання українців

У 2012 році Дарі Чернікова робила на замовлення прикраси з полімерного пластику та продавала їх через соціальні мережі. Тоді вона ще й подумати не могла, що хобі переросте в ювелірний бренд, прикраси якого відомі не лише в Україні, а й за кордоном.

Український ювелірний бренд DARI Jewelry: як повномасштабна війна змінила вподобання українців

Редакції MC.today засновниця ювелірного бренду DARI Jewelry розповіла про першу майстерню в кутку однокімнатної квартири, навіщо творчим людям, які починають свою справу, опановувати фінансову грамотність, чи популярні зараз прикраси з патріотичною символікою і де брати натхнення.

З чого почалась історія DARI Jewelry

Я завжди любила робити щось руками, проте не розглядала творчість як професію. У моєму оточенні побутувала думка, що цим не заробиш на життя. Тож після школи я пішла вчитися на менеджера готельно-ресторанного бізнесу, але згодом все ж таки перевелась на заочну форму та вступила у художнє училище.

Вже тоді я шила сумки для планшетів на замовлення,  перешивала свій одяг, робила декор. Пізніше почала робити прикраси з полімерного пластику та вовни. Перші замовлення отримувала через соціальні мережі.

З часом мені захотілося професійного росту в цій сфері. Я вступила в Київський технікум ювелірного мистецтва і потрапила на практику в приватну майстерню, де і вивчилася на ювеліриню. Вже під час навчання брала поодинокі замовлення на вироби зі срібла та збирала гроші на власні інструменти. Також фінансово допоміг брат, завдяки йому я купила вальці для прокату металу та магнітну поліровку. Це обладнання використовую й досі.

Отримавши диплом, спочатку я думала йти працювати на якийсь ювелірний завод, але розуміла, що там не буде ніякої творчості, і хоч з грошима були проблеми, я облаштувала мінімайстерню просто в кутку однокімнатної найманої квартири, в якій жила з чоловіком та трьома кішками. Продавати свої прикраси продовжувала в соціальних мережах. У мене була невелика база клієнтів – ще ті, які купували прикраси з полімерного пластику, вони почали замовляти у мене вироби зі срібла.

Мої перші роботи вже були схожі на мій нинішній стиль. Деякі з них досі продаються на сайті. Наприклад, каблучка з ластівками або каблучка з деревом.

Спочатку я дуже хвилювалася, що в мене нічого не вийде. Проте з часом зрозуміла, що все виходить – я почала заробляти більше, ніж просто на оренду та їжу.

Як з’явилася окрема майстерня

Перша моя помічниця їздила до мене додому. Вона працювала по бартеру, тобто за те, що я навчаю її ювелірної справи, адже освіти у неї не було.

Вже десь у 2013-2014 роках я орендувала окреме приміщення під майстерню. Спочатку знайшла невеликий кабінет у дуже старому будинку на Майдані Незалежності в Києві. Орендувала я його за 3 тис. грн і зробила косметичний ремонт. Проте вже за місяць довелось звідти з’їхати, бо там були проблеми з електрикою – наприклад, вмикаєш чайник, а світло «вибиває» в усьому будинку.

Дарі Чернікова за роботою / Фото: Instagram darichernikova

Тоді я знайшла інше приміщення на Либідській і позвала до себе працювати ще двох дівчат ювеліринь, які вчилися у того ж майстра, що і я. Ми працюємо разом дотепер, проте з 2019 року переїхали в іншу майстерню – в приміщення біля метро «Палац Україна».

Як повномасштабна війна вплинула на ювелірний бізнес

Перші два місяці ми з командою не працювали, а потім потрохи почали повертатись до роботи. Тоді вже повільно, але оживав весь Київ. Літо 2022 року виявилося навіть кращим по продажах, ніж у 2021. Особливо вдалими були липень і серпень. Але через подальші активні обстріли інфраструктури та проблеми зі світлом почався сильний спад продажів.

Звісно повномасштабна війна вплинула і на дизайн моїх прикрас. Зараз я роблю вже четверту колекцію, яка пов’язана з Україною.

Першою була «НЕПЕРЕМОЖНА». Це прикраси зі срібла та золота з жовто-блакитними кольорами на патріотичну тематику. Вона була дуже популярна у 2022 році.

Друга колекція – «НЕ ПРОСТО СЛОВА», основною прикрасою якої є кольє з важливими для кожного словами. Наприклад, «вільна», «незалежна», «рідна». Також можна замовити будь-яке слово, особливо важливе саме для вас.

Третя колекція – це «ТЕКСТУРИ УКРАЇНИ». Вона про знакові текстури з різних куточків України, наприклад «Антрацит Донецького вугільного басейну» (антрацит – це високоякісне вугілля), «Одеський пісок» – текстура піску знята з реального, який мені передали з узбережжя Одеси, «Львівська бруківка» тощо.

І четверта – це «СИЛЯНКА». Прикраси в ній сплетені з маленьких срібних бусинок 925 проби замість бісеру. По мотивах традиційних українських прикрас.

Війна змінила запити клієнтів на прикраси

У 2022 році певний час у нас купували здебільшого патріотичні вироби з прапором або мапою України. Купували і собі, і родичам, і на подарунки. У 2023 році стався спад на цю колекцію. Щодо обручок, у 2022 році замовлень не стало більше. Я думаю це через те, що тоді було дуже багато швидких одружень, особливо серед військовослужбовців. У 2023 році замовлень на обручки стало навіть менше, ніж зазвичай.

Як творчим людям починати свою справу

Я б порадила творчим людям почати свою справу з фінансової грамотності. Звісно, без ідеї, плану та фінансування ніякої справи не буде, але розібратися в цифрах важливо і легше з самого початку.

Я з цим питанням сильно затягнула, і дуже багато часу провела в стані стресу від нерозуміння, чому замовлення є, а грошей нема. Прорахувавши з фінансисткою всі мої виробничі витрати, дійшли висновку, що вартість виробів має бути як мінімум вдвічі більше. Але на даному етапі, коли моя аудиторія вже звикла до конкретного цінового діапазону, важко безболісно змінювати ціни і не втрачати при цьому замовлення.

Коли я починала, я ставила ціну, за яку думала зможу продати свої прикраси, таку, за яку в мене виходило їх продати. Порівнювати було особливо ні з ким – було не так багато магазинів.

Зараз ситуація інша – є бренди, що продають латунні вироби по $200, а є такі, що пропонують срібні прикраси по 600-1000 грн. Я довго не розуміла, як вони можуть ставити таку ціну, враховуючи всю складність виробництва. Потім стало ясно – ці «бренди» купують прикраси на AliExpress. У закупці вони коштують по $2-4, а магазини потім перепродають їх в Україні як авторські вироби по 1-2 тис. грн.

Є дуже погана сторона такого підходу – він привчає людей до того, що срібло має коштувати дешево, хоча, при ручному виготовленні, зробити прикрасу зі срібла абсолютно так само складно, як з золота чи платини. Дешевше тільки матеріал.

Також на AliExpress та інших майданчиках китайського ритейлу вже є плагіат і на мої найпопулярніші вироби, які я роблю вже понад 8 років – каблучки та кулони з колекції «СТИХІЇ».

У мене ще з 2012 року продаються прикраси на Etsy та виставлені в Pinterest, можливо, вони побачили їх там. І це не перший випадок плагіату українських дизайнерів виробниками з Китаю.

Я вже нарахувала як мінімум сім українських магазинів, що продають вироби з AliExpress, включно з плагіатом на мої прикраси. З точки зору авторського права у мене зв’язані руки. Я консультувалася щодо цього з юристкою і через те, що це не виробники, а просто перекупи, немає сенсу боротись. А мати справу з джерелом – китайським виробником, не радить жодний юрист.

У клієнта має залишатись позитивний досвід

Мені подобається самостійно зустрічати клієнтів в шоурумі, та допомагати їм з вибором. Буває приходять клієнти та розповідають, що їм подобається бренд, але нічого не купують, бо мають багато моїх прикрас, а вони всі у схожій стилістиці. І я думаю, що для таких людей потрібно вигадувати щось нове.

Взагалі клієнти найголовніші для бізнесу. Вважаю, що для того, щоб клієнт повернувся до тебе, дуже важливий сервіс і комунікація, крім якісного продукту. У людини має залишатися позитивний досвід спілкування та взаємодії з брендом. Щоб вона відчувала, що купує не просто пересічний товар, а щось цікаве – з історією, з ідеєю.

Розширення і плани бренду

Зараз я бачу розвиток свого бізнесу у тому, щоб брати участь у різних поп-ап магазинах за кордоном. Наприклад, мені запропонували надіслати свої вироби на продаж в Люксембург на тижнях, присвячених Україні. Також планую виставляти певну кількість прикрас у шоурумах разом з іншими дизайнерами.

Про натхнення

Раніше я не любила ніким надихатися. Вважала, що це зберігає чистоту моїх ідей. Проте останнім часом я відійшла від цього упередження і підписалась на акаунти з дуже творчими ювелірними виробами – такими прикрасами, які роблять не для повсякденного носіння, а скоріш на виставки.

Також класно надихатися іншими сферами, не ювелірною. Наприклад, я б порадила підписатися на художників, дизайнерів, фотографів тощо. У мене це працює: я бачу щось гарне (одяг, фото, букет) і, зарядившись естетикою, створюю нові дизайни.

Звісно, я не завжди сповнена ідей. Мені невідомо, що таке залишатися «в ресурсі» постійно.  І в цілому вважаю, що це нормально перебувати в різних станах, не завжди продуктивних чи піднесених. Тим паче зараз, коли всі українці зазнають такого тиску. З повномасштабною війною мої особисті пріоритети дуже змістилися з побудови бізнесу на особистий емоційний та фізичний стан, а також – на стан близьких. Вважаю, що це найголовніше, за чим треба слідкувати й про що дбати, а все інше підтягнеться. Також треба не забувати, кому ми завдячуємо своєю свободою та постійно донатити та допомагати нашим захисникам та захисницям чим можемо. Для наближення нашої перемоги.