Зустрічі з представниками ОП щодо тиску на бізнес тривають пів року. Чи є результати

Координаційна платформа Офісу президента (ОП), що розглядає звернення українських підприємців щодо тиску з боку силовиків, працює від червня поточного року. Заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький, який входить до складу групи з боку держави, розповів про інтенсивність та результативність зустрічей влади з бізнесами.

Заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький, який входить до складу координаційної платформи, що розглядає звернення підприємців, розповів про інтенсивність та результативність зустрічей влади з бізнесами. Фото: Depositphotos

Впродовж останнього року відбулося чимало «зіткнень» бізнесів із силовиками, деякі з них, як-от обшуки в MacPaw, UNIT.City, !FEST тощо, викликали неабиякий резонанс. Як розвивається взаємодія підприємців та співробітників координаційної платформи, Вербицький розповів в інтерв’ю Forbes.

За його словами, впродовж цього часу відбулися більш як десять зустрічей за участю 30 компаній. Загалом розглянули приблизно 50 випадків, частина питань стосувалась також колізій у законодавстві, санкцій проти російського бізнесу та податкової.

«Ці зустрічі не закінчились, але їхня інтенсивність зменшилась. Головна причина – знизилась кількість звернень від бізнесу до ОП. Остання зустріч відбулась наприкінці жовтня. На ній були представники всього двох компаній із паливно-енергетичного сектору. Якщо запити від бізнесу збільшаться, то знов готові брати участь у відповідних заходах», – пояснив Вербицький.

Читайте також: Бізнес, який скаржиться на тиск із боку силовиків, не хоче розкривати конкретні деталі – ОП

За його словами, поняття «тиск на бізнес» взагалі не існує законодавчо, а отже, трактують його по-своєму. Для когось це може означати запит про надання певної інформації в межах кримінального провадження навіть без проведення обшуків чи арешту рахунків.

«Можу лише оцінювати ефективність досудового розслідування та доцільність проведення тих чи інших заходів, зокрема співрозмірність втручання в господарську діяльність. Наприклад, коли можна звернутися з тимчасовим доступом до певних документів, а слідчі замість цього проводять обшуки. Вкотре підкреслюю, що Офіс Генпрокурора неодноразово доводив до прокуратур усіх рівнів – обшуки це винятковий захід», – розповів заступник Генпрокурора.

Також він наголосив на існуванні запиту від суспільства щодо державних закупівель за завищеними цінами, як-от бруківки, барабанів, овочерізок тощо, на які правоохоронці зобов’язані реагувати.

«З одного боку, в суспільства є запит на справедливість, а з іншого – є бізнес, який сприймає будь-яку взаємодію з правоохоронними органами як тиск на його діяльність», – наголосив Вербицький.

Читайте також: Чотири з п’яти підприємців не готові співпрацювати з ОП для розв’язання проблем бізнесу

Обговорили також питання притягнення силовиків до відповідальності та майбутнього Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Вербицького, бізнеси можуть звертатися до суду, якщо під час досудового розслідування підприємствам завдали шкоди.

«Якщо казати про вчинення злочину, наприклад, вимагання хабаря або інші обставини, то таку справу можна зареєструвати та притягнути винного до відповідальності. Для цього підприємець має подати заяву до Офісу генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро чи іншого правоохоронного органу залежно від суб’єкта злочину», – додав Вербицький та зазначив, що координаційна платформа ще не отримувала таких звернень.

Також заступник Генпрокурора розповів, що тривають напрацювання нового законодавства щодо БЕБ, зокрема, про проведення конкурсу на посаду голови установи. Також розглядають можливість передачі в підслідність Бюро додаткових статей, як-от усі тендерні закупівлі. Щоправда, поки це тільки дискусії, тобто роботу над документом ще не завершили.

Також нагадуємо, що віднедавна українці можуть заробити на корупціонерах. Як це зробити та куди звертатись, можна почитати тут.