Чому IT-продукти такі дорогі: як працює ціноутворення на ринку розробки

Це питання щоразу задають клієнти, які хочуть розробити продукт для свого бізнесу. Їх можна зрозуміти: ще вісім років тому вебстудії та агенції пропонували сайти за $650, а сьогодні беруть у 3-5 разів дорожче. В останні роки цінники на будь-які розробки росли шаленими темпами, чи не вдвічі на рік.

deadline, technology and people concept - creative team with laptop computer working together late at night office

Клієнти з реального сектора щиро дивуються з такого зростання цін, і загалом хочуть розібратися, як формується цінник. У цій колонці відповімо на питання про ціноутворення в ІТ простими словами. Давайте розберемося, чому технології за 8-10 років так сильно подорожчали, чому у фрилансерів все відносно дешево, і чому вартість одного і того ж проєкту оцінюють у різних компаніях по-різному.

Як формуються ціни?

Тут все просто. У кожній компанії є норма робочих годин розробника. Середнім значенням заведено вважати шість годин кодингу щодня чи 136 годин на місяць. Беремо зарплату розробника, ділимо на 136 годин і отримуємо чисту вартість його години.

Додаємо сюди вартість накладних витрат – це все, що компанія витрачає на забезпечення – від оренди офісу до маркетингу. Закладаємо маржинальність у межах стандартних норм. Отримуємо рейт на розробку. Все прозоро та зрозуміло.

Цей рейт ми застосовуємо у розрізі окремого проєкту: це залучені фахівці, які витратять певну суму робочих годин. Все це множимо та плюсуємо, отримуємо підсумкову вартість проєкту для клієнта.

А чому тоді ціна постійно зростає?

Працюють закони ринку – попит на діджитал дуже випереджає пропозицію. Бізнес гостро потребує IT, а значить IT-компанії отримують потік замовлень і постійно потребують розробників. Останні починають диктувати повістку на ринку праці. Внаслідок їх зарплати неухильно зростають. Основна частка витрат IT-компаній на сьогодні – саме зарплати розробникам. 

Другий важливий фактор подорожчання розробки – постійна погоня індустрії за інноваціями. Щоб залишатися конкурентоспроможними та створювати актуальні продукти, розробникам щороку потрібно освоювати нові інструменти. При цьому нові технології – це ще й зростаюча складність розробки, яка потребує нових умінь і більше часу.

Якщо п’ять років тому на створення сучасного кастомного інтернет-магазину потрібно було витратити 500 годин, то сьогодні це вже 800-900 годин – шаблонні рішення не беруться до уваги.

За впровадження нових технологій сплачує клієнт. Адже розробникам доводиться або сидіти та вивчати нові мови, що впливає на загальний рейт, або освоювати їх прямо на проєкті – що впливає на терміни.

Поєднання цих факторів різко підвищує бюджети. П’ять років тому ми намагалися вийти на ринок Польщі з конкурентним рейтом $14, а сьогодні середня ціна трудової години $38. Це загальна ситуація у індустрії. 

Чому у фрилансерів та невеликих студій все так дешево?

Справді, фрилансери та малі команди розробки сьогодні можуть розробити умовний інтернет-магазин у рази дешевше, ніж компанії. Але клієнти без досвіду роботи з підрядниками в IT часто роблять одну і ту ж помилку – судять кінцеві продукти по обкладинці. Бачать подібні інтерфейси та приходять до висновку, що фрилансер і компанія пропонують одне й те саме, але за різні гроші.

Насправді різниця в ціні продиктована насамперед тим, що фрилансер та компанія майже завжди пропонують абсолютно різні продукти. Фрилансер-одинак ​​фізично не може зробити проєкт, який може зробити велика команда фахівців. Це питання навіть не навичок, а трудових  годин. Вебстудія зі штатом у 10 осіб за можливостями не може тягатися з великою компанією, це різні масштаби розробки.

Фрилансери та невеликі компанії добре проявляють себе у невеликих базових проєктах, де можна використовувати відомі шаблони та технології. Але якщо клієнту потрібно щось складніше, то фрилансери найчастіше не допоможуть, їх дуже складно координувати та контролювати.

Якщо говорити про нас, то ми звикли «вирощувати» клієнта, пояснювати йому ці тонкощі. Багато хто з них приходить до нас уже з досвідом у діджиталі. Як правило, вони хочуть замінити свій застарілий або невдалий продукт більш досконалою розробкою або мати можливість нарощування та розвитку функціонала.

Чому ціни на один проєкт у різних компаній можуть відрізнятись у рази?

Здавалося б, конкуренція має тримати рейти розробки у жорстких рамках, але насправді все складніше. Середні та великі компанії можуть оцінити той самий проєкт зовсім по-різному, ціна розробки іноді відрізняється в 3-5 разів.

Так ми досліджували ринок та розіслали типове ТЗ проєкту на оцінку п’ятірці топових компаній. Результати оцінки проєкту – від мільйона доларів та вище. Хоча наша команда оцінила його приблизно вчетверо дешевше. Як таке можливо?

Все очевидно. Топові компанії зазвичай мають величезний штат із тисяч співробітників. Багато розробників там не залучено до комерційних проєктів, вони місяцями сидять в очікуванні відповідного проєкту або займаються внутрішніми продуктами, при цьому отримують зарплату. За все це зрештою платить клієнт.

Другий момент – накладні витрати. Великі міжнародні компанії мають представницькі, статусні офіси в Лондоні, Нью-Йорку, Берліні, Цюриху. Нескладно зрозуміти, скільки коштів потребує підтримка таких офісів: зарплати працівникам, оренда тощо. Все це робить і так не дешевий продукт в рази дорожче.

Однак такі топ-компанії мають багато клієнтів, які розглядають високі прайси як страховку від ризиків. Йдеться про великі бізнеси, для яких витрачання мільйона доларів – просто ще один рядок у списку витрат. По суті вони готові переплачувати за бренд розробника. Вони купують насамперед ділову репутацію.

Якщо ставити на перше місце співвідношення ціни та якості продукту, я б рекомендував клієнту для порівняння зробити один продукт у топ-компанії, а ще один – замовити у компанії середнього рівня. Ризикну припустити, що за якістю це будуть приблизно однакові продукти, хоч і з різними прайсами.

Що буде з ринком далі?

Звісно, ​​в Україні попит на IT знизився з очевидних причин, реальний сектор тільки зараз починає підніматися на ноги та реанімувати плани на діджитал. За даними Djinni, кількість вакансій в IT скоротилася вдвічі, особливо складно довелося джуніор-розробникам та світчерам без досвіду.

Однак мій особистий прогноз: ситуація дуже скоро повернеться до довоєнних показників, а попит на IT зростатиме й надалі. Український tech-сектор був готовий до глобалізації та відповів на кризу різким поворотом на закордонні ринки. Сьогодні в індустрії є стабільність та передбачуваність. 

Tech-компанії підвищують ціни, щоб компенсувати зростаючу оплату праці фахівців і хоч якось вирішувати проблему нестачі фахівців. Все це глобально стимулює зростання витрат на IT. Передбачається, що у 2022 році вони зростуть на 4%, до позначки $4,4 трлн.

Що зрештою?

Багато наших співробітників виїхали за кордон і з подивом розповідають, що у плані діджиталу країни ЄС та Північної Америки багато в чому відстають від Східної Європи.

Вже тільки тому можна припустити, що диджиталізація все ще не розгорнулася в усьому світі на повну силу, і глобально попит на послуги IT далекий від піку. Найперспективнішим на сьогодні ринком стає Африка, де бурхливе зростання попиту на діджитал тимчасово стримується нестачею фінансування та малим набором кваліфікованого місцевого менеджменту. Це, втім, дуже нагадує східну Європу на початку двохтисячних.

Є ще один фактор, у який дуже хочеться вірити – війна незабаром закінчиться, і Україна буде приречена на успіх. У країну прийдуть величезні інвестиції, бізнес оговтається, міста та цілі сектори економіки піднімуться з руїн. А значить і попит на діджитал лавиноподібно зростатиме. Це буде час великого національного будівництва, а вже «будувати» ми точно вміємо.