Чи вдасться пережити ядерну зиму. У Києві з’явилося унікальне бомбосховище

В Києві відкрили унікальне бомбосховище – автори стверджують, що їхній проєкт не має аналогів не тільки в Україні, але й, з огляду на повномасштабну війну, навіть у світі. Журналісти MC.today відвідали «smart укриття», розташоване при бібліотеці КПІ ім. Ігоря Сікорського, і дізналися від його розробників, що безпекові можливості бомбосховища можуть бути навіть більшими від заявлених зараз. Для цього не вистачає лише однієї речі.

Архітектор Павло Пекер розповів MC.today, чому укриття, збудоване за його проєктом у КПІ, є унікальним для України / Фото: Facebook Cust Space і Peker&Partners

Не тільки хакатонами. Чим будуть займатися студенти КПІ в «smart укритті»

У приміщенні колишнього книгосховища інститутської бібліотеки, що знаходиться позаду всім відомого першого корпусу КПІ «з баштою», в четвер, 25 січня, на око було десь 50 людей – команди декількох центральних і місцевих телеканалів, гості презентації укриття Clust Space – Smart Shelter, організатори і спікери. Скупчення майже не відчувалося, хоча візуально уявити в цьому просторі вже 500 людей – а саме стільки, як заявляється, воно може вмістити – було складно.

«500 – це, скоріше, максимальна кількість людей, що зможуть тут стоячи перебувати під час повітряної тривоги. Вільне перебування довгий час – думаю, десь 100 людей», – припустив у розмові з MC.today Сергій Гончаров, представник ремонтно-будівельної компанії Partner Create, що була генпідрядником у роботах по облаштування «розумного укриття».

«Скільки тут квадратних кілометрів?», – запитує журналістка одного з київських телеканалів архітектора Павла Пекера, засновника компанії Peker&Partners і автора тільки-но реалізованого проєкту. Своєю обмовкою вона зпровокувала його не тільки на жарт, а й на, як виявиться пізніше, передчасне зізнання:

«Я сподіваюся, що в кілометрах квадратних ми будемо рахувати [в майбутньому], оце буде маштабування (журналістка, Пекер та оператор сміються – прим. ред.). Тут більше 600 кв. м», – відповів Пекер. Вже на інше запитання щодо можливості появи наступних подібних бомбосховищ архітектор пояснив, що поки не може розголошувати цю інформацію, доки в нього не підписаний договір.

Десь через годину, під час офіційної частини заходу, публічне оголошення зробить Анастасія Войткевич – керівниця проєкту Smart Shelter у КПІ, що реалізувався венчурною компанією Clust. Вона заявить про початок роботи над  сучасним бомбосховищем вже у наступному українському виші – Дніпровському університеті імені Гончара. Далі планується облаштування «розумних укриттів« і в інших містах.

«У нас в пріоритеті регіони, що перебувають під частими обстрілами і ближчі до лінії фронту. Також дивимося по рейтингам [вишу], по кількості студентів. Гончара дуже потужний за цими показниками», – наголосила у розмові з MC.today Войткевич.

Поки бомбосховище в київському Політеху залишається таким одним і архітектор Павло Пекер з ентузіазмом демонструє його фішки під час екскурсії для медійників і гостей події. За наповненням простір нагадує коворкінг або ж, з огляду на кафетерій і заповнені яскравими обкладинками книжкові полиці, арткафе. Власне, за задумом авторів саме з такими цілями «smart укриття» буде використовувати студентське самоврядування не під час тривог – проводити конференції, хакатони, тощо.

Гральна кімната у Clust Space / Фото: MC.today

Зали простору також облаштовані під переговорні кімнати, читальню, ігрову зону p настолками і телевізорами (Пекер виразив сподівання, що згодом PlayStation чи інша компанія безкоштовно надасть під них приставки). Окремо розташовані три шумоізольовані кабінки для співбесід і «тих, хто любить гучно говорити по-телефону – знаєте, алло-алло!», пояснює екскурсантам архітектор.

Туалетні кімнати – інклюзивні, серед іншого, обладнанні пеленальними дошками. Туалетів достатньо, щоб ними могли користуватися 500 людей під час повітряної тривоги, каже Пекер. Також є душові кабіни і навіть спальна кімната – чотири ліжка вмонтовані в стіну і можуть розкладатися.

«Для того, щоб всі поводили себе чемно, тут стоїть про всяк випадок камера. Бо студенти, молодь… Але вона направлена на вхід[дні двері]», – заспокоїв присутніх Пекер.

Як у Fallout? На що здатне укриття КПІ

Clust Space не має аналогів у світі, бо проєкт реалізувався під час великої війни – за цим критеріям його не можна порівнювати навіть з Ізраїлем, чий військовий противник набагато слабший за нього по своїм можливостям, виказав нам думку Павло Пекер. Проте унікальним для України «розумне укриття» робить навіть не цей факт чи значно більша комфортабельність відносно радянських сховищ, а вентиляційна система. На її реалізацію пішла левова частина з $415 тис., вкладених у створення укриття, підтвердила MC.today його керівниця Анастасія Войткевич.

«У вентиляційної системи є два режими – кондиціонер, який працює зараз, і аварійний. Якщо завал – повністю все перемикається і починається циркуляція повітря. За попередніми розрахунками, без активних рухів до 500 чоловік можуть тут протриматися три доби. Також система оснащена протирадіаційними фільтрами. Зараз він запакований, бо там летючі речовини. Його можна дістати у разі небезпеки», – поділилася деталями одна з співробітниць Clust Space.

Микола Шумивода демонструє своє творіння / Фото: MC.today

У разі, якщо по Україні буде нанесений удар ядерною або хімічною зброєю, і «все навколо буде знищене», то обладнання в середині укриття зможе забезпечувати присутніх якісним і свіжим повітрям, уточнює розробник вентиляційної системи Микола Шумивода з компанії Apfelgroup.

MC.today поцікавився в нього, чи реально зробити бомбосховище, яке, наче в грі Fallout, могло б не тільки врятувати людей від ядерного удару, але й забезпечити їх існування протягом значно більшого, ніж 72 години, часу.

«Єдине, що мені для цього потрібно – електроенергія. Ну і запас елементарних продуктів, води. Все інше [для роботи системи вентиляції] маємо в середині шелтера. Є окремий агрегат, який має радіаційний захист і хімзахист. Він споживає небагато – менше пів кіловата», – пояснює Шумивода.

Він додав, що у його практиці було багато проєктів сховищ, де вентилятори обладнанні ручними приводами і можуть працювати без електроенергії. Особливо часто їх ставлять в школах, зазначив спеціаліст. Але в Clust Space такої функції немає.

«Якщо електроенергії буде більше, ніж на 72 години, то вентиляційна система буде продовжувати працювати у стандартному режимі», – підсумував представник Apfelgroup.

Тобто питання в тому, щоб знайти автономне джерело виробітку електроенергії. Яким воно може бути?

«В теорії можуть бути сонячні панелі. Але до цього питання потрібно підходити комплексно, більше воно вже до КПІ», – відповіла нам Анастасія Войткевич.

Як все ж таки зауважив MC.today Павло Пекер, хоча система вентиляції і розрахована на будь-які випромінювання, але для протирадіаційних укриттів є певні вимоги, яким не відповідає підвал жодної радянської будівлі.

«Тим не менше це укриття захищає від уламків і вибухів. Можна спокійно тут себе відчувати, бути less stress», – зазначив архітектор.

Clust Space у всі міста

«Smart укриття» у бібліотеці КПІ будували 5 місяців, але ідея його створення з’явилася ще влітку 2022 року. Відтоді більшість часу пішла на пошук фінансування. Донорами проєкту у підсумку стали благодійні фонди «Свічадо» і Usyk Foundation. Очевидно, грошове питання буде ключовим і у тому, наскільки швидко комфортні укриття будуть відкриватися при інших українських вишах.

Clust Space / Фото : MC.today

Набагато більше ресурсів треба для реконструкції всієї мережі укриттів в Україні – про її незадовільний стан, навіть у столиці, нагадувати непотрібно. Чи можна сподіватися, що у майбутньому кожне укриття в України буде такої ж якості, як бомбосховище у КПІ?

«Звичайно, дуже хочеться бути дотичною до цього. Але такі системні зміни мають відбуватися на рівні держави. Ми, як бізнес, зі свого боку будемо теж робити ці зміни настільки, наскільки можемо. Але ми фізично не можемо покрити всі укриття», –пояснила нам керівниця Clust Space.