«Печерні» методи, недоторканність та схеми. У Раді назвали проблеми мобілізації в Україні

Членкиня комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська розповіла в інтерв’ю виданню Telegraf про головні недоліки призову та роботи ТЦК. Зокрема, йшлося про кількісний підхід замість якісного, викрадення людей просто з вулиці та корупційні схеми.

Членкиня комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська розповіла про проблеми мобілізації в Україні. Фото: Depositphotos

Влада активно обговорює посилення мобілізації та зміни підходу до призову. Українці очікують, що нову мобілізацію анонсують уже найближчим часом, проте досі не зовсім ясно, чи вирішить вона проблеми старих методів набору у військо. За словами Бобровської, перша з них полягає в кількісному підході до призову замість якісного.

«Не секрет, що маємо провал із мобілізації. Але це наслідок і розхолодження суспільства “перемогою вже завтра”, і відбором та методами роботи ТЦК, і, звісно, ставленням до пересічного бійця в армії загалом», – говорить Бобровська.

За її словами, обурення населення викликає те, що співробітники ТЦК забирають практично всіх чоловіків із райцентрів та сіл. Є родини, у яких служать усі військовозобов’язані. Водночас у великих містах, як-от Київ чи Одеса, закривають очі на призовників, які відпочивають у нічних клубах. 

Читайте також: У Закарпатському ТЦК пояснили, чому роздають повістки в спортзалах

Бобровська вважає, що це пояснюється поширенням хабарництва. Посадовиця навела приклад із відстороненням очільника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова, якого після корупційного скандалу замінив комбриг 14-ї бригади ЗСУ Олександр Охріменко. За її словами, якщо тривалий час існувала організована схема кругової поруки локальних ТЦК, зламати її доволі складно. Ще один фактор, що ускладнює мобілізаційний процес, – далеко не всі військовозобов’язані проживають за місцем реєстрації, а знайти людину в місті важче, ніж в селі. 

«Окремий виклик – вік. Ніколи чоловіки 50+, або навіть 45+ не покажуть фізичну результативність, як чоловіки 30-35+. І звісно, якість – командирам нереально важко приводити до тями або командувати бійцями, у яких наявні залежності, або які взагалі прийшли з хворобами, які не допускаються до служби», – продовжує Бобровська.

Ще одна проблема полягає в тому, що ТЦК фактично підпорядковуються Сухопутним військам. Тому це може опосередковано впливати на пріоритетність забезпечення потреб в особовому складі.

Читайте також: «Піхота – це мобілізація». Полковник запасу пояснив необхідність розширення призову

Обговорили також перспективність рекрутингу до лав ЗСУ. За словами Бобровської, печерні методи викрадення людей просто з вулиці неприпустимі. Вона вважає рекрутинг правильним рішенням на тлі падіння моральної готовності українців до проходження служби. Він має забезпечити можливість обирати спеціальності та військові частини, у яких люди хочуть працювати та де вони можуть реалізуватися також професійно.

Щодо демобілізації, Соломія Бобровська підтвердила нестачу людського ресурсу на фронті та в резерві, тому військові не схвалюють цього, хіба що йдеться про окремі категорії службовців.

«Це чесно стосовно тих, хто служить із 24 лютого 2022 року і хто до 24 лютого служив. Так повинно бути, бо відпусткою ситий не будеш. І є ж ще додатковий мобілізаційний ресурс, який просто ховається або чекає. У людини ж не бездонний психологічний ресурс, і стояти 20 місяців на передку й чекати на удачу, що ти просто виживеш до кінця воєнного стану… Це несправедливо з боку держави», – підсумувала Бобровська.

Раніше ми також розповідали, що військовий експерт Євген Дикий назвав категорію населення, у якій можна швидко мобілізувати до 100 тисяч службовців. Також пропонуємо вам почитати про перспективи створення професійної армії, які бачить полковник запасу Роман Світан.